2.2.Формування Західної цивілізації в осьовий час. Античне рабство

Становлення Західної цивілізації безпосередньо пов*язане з розвитком античних держав на основі невеликих полісів, найчастіше ремісничого типу, які розширювали свою територію та поповнювали робочу силу у воєнних походах.

Основою господарства західни країн на відміну від Сходу стала індивідуальна власність на базові засоби вир-ва – передовсім землю.

Основні ознаки сусп.-госп.розвитку:

-розмежування суспільної та індивідуальної власності, що було чітко забезпечене на законодавчому рівні;

-домашній «ойкісний» характер господарства, орієнтованого на забезпеченні потреб домовласника;

-значно ширше ніж на Сході використання техніки і залізних знарядь праці;

-виникнення і стрімкий розвиток античного рабства, яке було різнобічним і продуктивним, набуло класичних форм;

-високий розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, у тому числі з використанням складних систем розрахунку.

Основні риси суп.-госп.розвитку Греції:

-ранній розвиток ремесла і торгівлі завдяки природним багатства і зручним бухтам;

-концентрація населення у містах, повноправними мешканцями яких були лише землевласники;

-інтенсивна колонізація навколишніх територій обумовлена гонитвою за новими землями та здобиччю, а також зменшенням чиельності населення полісів;

-розвиток демократичного управління в окремих містах;

-активне держ.втручання в окремі сфери господарства, зокрема реформи, проведені архонтом Солоном.

Ксенофонт: «Економікс», «Кіронедія».

Основні ідеї:

-ввів у науковий оборот термін «економіка» - мистецтво управляти домашнім господарством;

-захищав натуральне господарство, засноване на праці рабів;

-головною госп.сферою вважав землеробство, яке виступає головним джерелом добробуту країни;

-засуджував ремесла та торгівлю за виключенням використання праці рабів.

Платон: «Держава», «Закон».

Основні ідеї:

-обстоював натурально-господарські відносини рабовласницького с-ства;

-виступав за справедливий розподіл добробуту, заснованого на індивідуальних здібностях людей;

-природною основою побудови держави вважав поділ праці на основі станового поділу суспільства;

-засуджував лихварство, проте важливої ролі надавав торгівлі та грошам, які забезпечують порівнюваність речей (товарів)

Арістотель: «Політика», «Нікомахова етика».

Основні ідеї:

-вважав поділ с-сва на вільних і рабів та їхньої праці на розумову і фізичну обумовленим виключно «законами природи»;

-провідною галуззю економіки вважав землеробство, при цьому вважав, що вся земля має поділятися на 2 частини: для держави і населення;

-розрізняв два види економ.д-сті: економіка – природна господарська д-сть, пов*язана з вир-вом продуктів, що забезпечує отримання природного багатства; хрематистика – мистецтво наживати багатство, неприродна д-сть щодо нагромадження грошей;

-розрізняв споживну і мінову вартості товару;

-ф-ції засобу обігу й міри вартості, називав природними ф-ціями грошей, натомість використання грошей як засобу нагромадження та збагачення – хрематистикою;

-вперше окрелив більшість економічних категорій і проблем, які пізніше постали в центрі уваги економіки.

Основні риси сусп.-госп.розвитку Риму:

-внутрішня та зовнішня боротьба за землю;

-держава вважалася юридичним власником землі, а тому дбала про ефективне її використання;

-змішаний характер економіки, заснованої на багатогалузевому с/г;

-головною організаційною формою с/г була вілла, внаслідок концентрації землі набули поширення латифундії;

-широкий розвиток торгівлі, яка приносила більше прибутку, ніж ремесло, яке було не престижним, вважалося справою рабів і бідних.