1

Принцип бухгалтерського обліку - правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

2

Метод БО-сукупність методичних способів і прийомів, за допомогою яких госп діяльність підп-ва відображається в обліку

1)загальнонаукові (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, моделювання, абстрагування, конкретизація);

2)спеціальні:

1.Первинні

а)документація (спосіб первинного спостереження і відображення госп операцій у первинних бухгалт документах рахунках, накладних, чеках, ордерах),

б)інвентаризація ( метод підтвердження достовірності даних БО, що проводиться шляхом опису, підрахунку, виміру, зважування ц оцінки всіх залишків засобів і коштів у натур виразі, виявлення фактичної наявності й стану залишків майна на певну дату і зіставлення їх з відповідними даними БО),

в)оцінка (спосіб грош вимірювання об’єктів БО, за допомогою чого натут і трудові вимірники госп засобів перераховують у вартісні), г)калькуляція (метод обчислення собівартості виготовленої продукції або виконаних робіт, наданих послуг шляхом визначення і розподілу витрат, які належать до об’єкта калькулювання);

2.Вторинні:

а)система рахунків ( спосіб поточного групування і обліку наявності та використання активів, зобов’язань і капіталу),

б)подвійний запис (метод відображення госп операції на рахунках, що полягає у подвійному відображенні в БО кожної госп операції в одній і тій самій сумі);

3.підсумкові -балансова звітність (метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників за звітний період). 

3

Балáнс бухгáлтерський – форма бухгалтерської звітності, яка показує у грошовому виразі стан господарських засобів за їх складом і використанням, джерелами надходження та призначення на певну дату. Має форму таблиці, яка складається з двох частин активу і пасиву. Оскільки актив і пасив балансу відображають ті самі кошти, підсумки їх мають дорівнювати одне одному.

Кожен елемент активу і пасиву називається статтею балансу, які згруповані в розділи.

Джерело інформації для складання балансу - бухгалтерські рахунки.

В Україні це звіт П(С)БО 1 про фінансовий стан підприємства, який відібражає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Актив = Капітал + Зобов 'язання

В широкому розумінні актив - це будь-яка власність підприємства, будь-який предмет, матеріальний чи нематеріальний, який є цінністю для свого власника і включає в себе землю, будівлі, споруди, прилади, товарні запаси, інвестиції, дебіторську заборгованість, грошові кошти тощо. Наступний вагомий розділ балансу - це пасив, який відображає джерела утворення засобів підприємства та їх призначення (власні резерви, позики інших підприємств тощо). Пасив балансу у всіх країнах складається з двох великих частин: зобов'язання (короткострокові та довгострокові) та власний капітал.

АКТИВ І Необоротні активи II Оборотні активи

III Витрати майбутніх періодів IV. Необоротні активи та групи вибуття баланс пасив I Власний капітал

ІІ Забезпечення наступних витрат і платежів

ІІІ Довгострокові зобов’язання ІV Поточні зобов’язання V Доходи майбутніх періодів БАЛАНС

4

Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями. Типи господарських операцій.  Госп операція – діяльність, яка зумовлює зміни у фін становищі, активах і пасивах підп-ва. Кожен факт госп діяльності обов’язково впливає на баланс. Госп засоби та їхні джерела під впливом госп операцій збільшуються або зм-ся, що приводить до змін окремих статей балансу в активі і пасиві. 4 типи впливу госп операцій на баланс:  Тип впливу Актив Пасив Валюта балансу  І +Z -Z - -  ІІ - +Z -Z -  ІІІ +Z +Z ↑  ІV -Z -Z ↓  І Зміни відбуваються лишев активі балансу. Одна стаття ↑, інша ↓, Валюта балансу( ВБ) не змінюється. А+Z-Z=П, де Z- зміни. Пр: покупці сплатили за раніше отриману продукцію; оприбутковано готівку в касу з пот рахунка в банку

ІІ Зміни відб лише в П, ↑одна стаття, ↓ інша, ВБ не змінюється. А=П+Z-Z. Пр: взяли кредит, щоб сплатити постачальнику.

ІІІ Відбувається рівновелике збільшення в А і П балансу, ВБ=↑; А+Z=П+Z Пр: отриманий кредит банку зараховано на пот рахунок підп-ва.

ІV Відбувається рівновелике зменшення в А і П, ВБ↓; А-Z=П-Z Пр: погашено короткостр кредит банку з пот рахукна в банку підп-ва.

5

Синтетичні рахунки - це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком.

Взагалі, оборотна відомість являється способом узагальнення оборотів і залишків по бухгалтерських рахунках. Вона являє собою багатографну таблицю, в якій зазначається сальдо початкове, дебетовий і кредитовий обороти, а також сальдо кінцеве по кожному рахунку за звітний період (місяць). В кінці оборотної відомості по всіх колонках підраховують підсумки, за допомогою яких можна з'ясувати, чи не було допущено помилок в обліку при відображенні господарських операцій.

Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу і заповнення форми фінансової звітності. Крім того, оборотна відомість є важливим джерелом інформації для оцінювання й економічного аналізу руху активів і пасивів підприємства. Так, за даними оборотної відомості можна визначити структуру активів і пасивів та зрушення, що відбулися у звітному періоді, розрахувати показники (коефіцієнти) руху активів та пасивів, інтенсивність їх змін, провести порівняльний аналіз динаміки фінансового стану та ліквідності активів підприємства.

Отже оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і характеристики руху засобів та їхніх джерел за звітній період.

Розглянута оборотна відомість дає загальну інформацію про стан та рух господарських засобів і їх джерел, але не достатньо розкриває економічний зміст оборотів, їх структуру як за активами, так і за джерелами. Більш ефективною в цьому відношенні є шахова оборотна відомість.

Шахову оборотну відомість будують за принципом шахової дошки. Всі рахунки в ній записують двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі і по горизонталі, за дебетом і кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуються відповідно до кореспонденції. Це порівняно з простою оборотною відомістю дає ширшу картину змін господарських засобів та процесів, що відбулися. У шаховій оборотній відомості можуть бути наведені залишки (сальдо) на початок і кінець місяця, що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.

По-перше, рівність підсумків по дебету і кредиту першої пари колонок пояснюється рівністю між господарськими засобами і джерелом їх утворення, які стали підставою для внесення сальдо початкового по відповідних рахунках.

По-друге, рівність оборотів по дебету і кредиту другої пари колонок пояснюється правилом подвійного запису, згідно з яким кожна господарська операція знаходить своє відображення одночасно по дебету одного і по кредиту іншого рахунку.

По-третє, рівність підсумків по дебету і кредиту третьої пари колонок пояснюється рівністю між господарськими засобами і джерелами їх утворення, по рахунках яких були виведені в результаті кінцеві сальдо.

6

Інвентаризація — елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого визначається фактичний розмір активів, капіталу та зобов'язань, а також зіставлення отриманих результатів з даними бухгалтерського обліку. Вона проводиться шляхом перерахунку, перемірювання, переважування, а також звірки розрахунків на підставі документів. Інвентаризація дозволяє уточнити дані бухгалтерського обліку.

Інвентаризаційний опис — перелік майна установи із зазначенням кількості виявлених предметів та їхньої вартості.

Інвентарний номер — номер, який використовується для ведення аналітичного обліку, організації контролю за наявністю та станом майнових цінностей, основних засобів. Кожному інвентарному об'єктові надається відповідний номер, що закріплюється за об'єктом на весь час його експлуатації.

Основні завдання інвентаризації  є:

а) виявлення фактичної наявності матеріальних запасів, нематеріальних активів, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, обсягів незавершеного виробництва в натурі;

б) підрахунок лишку або нестачі запасів і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

в) виявлення запасів, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей, що не використовуються;

г) перевірка дотримання умов та порядку збереження запасів та грошових цінностей, а також ефективності експлуатації основних засобів;

д) встановлення реальної вартості зарахованих на баланс основних засобів, виробничих запасів, цінних паперів, фінансових вкладень, грошових коштів, дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Основні принципи інвентаризації такі:

1. Об'єктивність - на процес інвентаризації не повинні мати суттєвий вплив необ'єктивні фактори.

Своєчасність - своєчасна перевірка попереджує можливість виникнення зловживань.

Точність - достовірне відображення наявності майна та стану зобов'язань.

Зіставність - одиниці виміру мають бути однаковими у бухгалтерському обліку і в документах щодо інвентаризації.

Безперервність - почата інвентаризація має проводитися безперервно до її закінчення.

Повнота - суцільна перевірка об'єкта інвентаризації.

Ефективність - прийняття ефективних рішень за наслідками інвентаризації.

Економічність - на проведення інвентаризації мають бути мінімальні витрати праці та коштів. Вона не повинна створювати перешкод у діяльності підприємства.

Гласність - процес інвентаризації має бути гласним, щоб йому змогли допомагати зацікавлені особи.

Юридичність - дотримання положень щодо відображення наслідків інвентаризації в бухгалтерському обліку.

Матеріальна відповідальність - відповідальність за виявлені результати (лишки, нестачі) та об'єктивність проведення перевірок.

Документальне оформлення - оформлення результатів інвентаризації документами, які повинні мати доказову силу для підтвердження її підсумків.

7

.Подвійний запис господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, його суть, обґрунтування та контрольне значення.  Кожна госп операція викликає зміни у складі А і П підп-ва. Подвійний запис – методичний прийом БО, що полягає в тому, що кожну госп операцію за однією і тією ж сумою визначають двічі: за Дт одного рахунка і Кт іншого. Контрольне значення: підсумок записів за Дт усіх рахунків має = підсумку за їхнім Кт.

Екон значення: забезп контроль за збереженням майна госп-ва. Кожна госп операція внаслідок подв запису викликає взаємозв’язок між певними рахунками. Він наз кореспонденцією, а такі рахунки наз кореспондуючими.

Оформлення кореспонденцій рахунків здійсн складанням бух проведень і запису їх у рах БО.

Бух проведення ( проводка, запис) – запис рахунків, відображення госп операції та її суми на рахунках.

Проводки:

прості ( викор лише для 1 Дт і 1 Кт рахунку),

складні ( викор 1 Дт та декілька Кт або декілька Дт та 1 Кт).

Послідовність складання бух проводок:

1. Визн сутність госп опер (короткий запис)

2.визн хар-ку рахунків за структурою ( А, П, А-П)

3. Визн, відбулося зб-ня чи зм-ня на кореспондуючих рах

4 Запис за доп подв запису.

8

Поняття про рахунки, їх будова та призначення.  Бух.рахунок –

1. це метод прийом БО сутність якого полягає у групування госп.опер-й за ек однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю і зміною засобів та їхніх джерел у процесі госп діяльності

2. Зміст, призначення та будова рахунків зумовлені об’єктами, що обліковується (рух кожного відбув внаслідок здійснення госп операцій, викликає його зб-ня або зм-ня, які відобр на рахунках окремо). Тому бух рахунки зображ схематично у вигляді двосторонньої таблиці. Отже, бух рах –також символічний запис, що викор для запису й узагальнення зб-ня або зм-ня певного виду доходів, витрат, активів, зобов’язань і власного капіталу підп-ва. На поч. кожного звітного періоду рахунки відкр. на основі балансу( на них записується вхідне сальдо-залишок).сальдо- це різниця між підсумками записів за Дт і Ктом рахунків з урахуванням змін на рахунку на кінець періоду. Оборот –це зміни на рахунках протягом звітного періоду ( дебетовий – підсумок за Дт, кредитовий – підсумок за Кт). Кожного звітного періоду рахунки закриваються, тобто визничається залишкове (вихідне) сальдо, на основі якого здійснюється запис в баланс на наступну дату. Бух рах призначені для відображення та пот контролю госп операцій, що охоплюють облік наявності й руху госп засобів, власного капіталу і зобов’язань, і госп процесів, пов’язаних з використанням труд ресурсів та фондів оплати праці, осн засобів, придбанням предметів праці та їх споживанням, обліком вир-ва і реал-ції. Активні рахунки – призначені для обліку активів. (Сальдо- дебітове. За Д –збіл-ня, за К-змен-ня).Пасивні рахунки – це рахунки для обліку джерел фін-ня. (Сальдо –кредитове. За Д-змен-ня, за К- збіл-ня).Активно-пасивні рахунки – відповідають ознакам як акт. так і пас.(44-нерозподілений прибуток; 641-ПДВ; 79-фін-ві результати)  Схема будови бух рахунка 

9

підсумки оборотів і залишків за аналітичними рахунками мають дорівнювати оборотам за дебетом і кредитом, а також залишку синтетичного рахунка, який їх об'єднує.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками використовують також для одержання детальної інформації про рух і залишки окремих видів засобів та їх джерел, необхідної для контролю й оперативного керівництва. Проаналізувавши цю інформацію, можна встановити, скільки та яких саме матеріальних цінностей надійшло в господарство, скільки їх використано, чи відповідають їх залишки встановленим нормативним запасам, у якому стані перебувають розрахунки з окремими дебіторами та кредиторами тощо.

На підставі одержаної інформації приймають управлінські рішення, спрямовані на усунення недоліків, поліпшення роботи підприємства.

Отже, оборотні відомості за аналітичними рахунками є способом узагальнення даних аналітичного обліку з метою перевірки правильності облікових записів і одержання інформації, необхідної для оперативного управління.

10

Документація –

1. це метод. прийом БО, що полягає у суцільному, безупинному відображенні об’єктів БО за допомогою документації

2. спосіб оформлення госп операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за госп операціями як неодмінна умова відображення їх в обліку. 

Вимоги до оформ-ня докум-в:

1.чіткі записи;

2.виправлення здійсненні бух.методами, проте в грош ( банківських) документах виправлення не допуск;

3.виправлення засвідчуються підписами посадових осіб які склали док-нт;

4. своєчасність складання;

5.достовірність показників; 6.правильність офор-ня;

7.заповнення всіх реквізитів.

Уніфікація бух док – розроблення єдиних форм документів для оформлення однотипних госп операцій. Стандартизація – установлення бланків однотипних документів однокового найраціон розміру та форми з певним розміщенням відповідних реквізитів. 

11

Економічний зміст основних засобів, їх класифікація.  Основні засоби – мат активи, які утримуються підп.-вом для викор у вир-ві, надання послуг, постачання товарів, здання в оренду, для здійснення адм. та соц.-культ функцій, очік строк корисн викор-ня яких > 1 року або опер цикл, якщо він >за рік.

П(С)БО 7 «Основні засоби».

Критерії визнання:

1. Отрим в майб ек вигод від викор активу

2. Достовірне визнач вартості об’єкта.

Класифікація 1:

1. Основні засоби ( інцест нерухомість, рахунки 10 субрах)

2. Інші не обор мат активи ( субрах 11 рах)

3. Незакінчені капіт інвестиції ( 15).

Клас-я 2:

1. За хар-м участі у процесі вир-ва ( виробничі – поділ на активні та пасивні за функціями; невир)

2. За галузевою належ-стю ( промислові, с/г, трансп, інші)

3.За викор ( працюючі, на реконструкції, у запасі, на консервації)

4. За належністю ( власні, орендовані)

5. За видами ( зем ділянки; капіт витрати на поліпш земель; будинки, споруди, передавальні пристрої; машини та облад; інструменти, прилади, інвентар; багаторічні насадження; робоча і продуктивна худоба; інші осн засоби). П(С)БО 31. 

12

Способи оцінки ОЗ:

1. Первісна вартість ( визнач на час надходження ОЗ; ПВ= іст факт С/В виготовлення, придбання= справедлива вартість). ОЗ визнаються кваліфікаційними, якщо виготовл більше з міс. Тоді витрати на їз ств ↑ на суму %, нарах за кредитом. 2.Переоцінена ( вартість ОЗ після їх переоцінки)

3. Справедлива ( ринкова вартість ОЗ, що визнач спеціалізм підп.-ми)

4. Вартість, що амортизується =первісна – ліквідаційна.

5. Ліквідаційна ( сума коштів або вартість інших активів, яку підп.-во очікує отримати від їх реал-ї або лікв-ї після закінчення строку їх корисного викор-ня за вирах витрат, пов’язаних з їх ліквід-єю да реал-єю; визнач при надходженні).

6.Залишкова= Первісна – Накопичена амортизація.

13

Перелік типових форм первинної документації

ОЗ - 1

Акт приймання – передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів

Складають на кожний об’єкт окремо, а на декілька – лише втому разі коли об’єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальне зберігання однією й тією самою особою

ОЗ - 2

Акти приймання – здачі відремонтованих реконструйованих та модернізованих об’єктів

Зазначають технічну характеристику та первісну вартість об’єкта. Актом такої форми оформлюють приймання завершених робіт після добудови, реконструкції або модернізації основних засобів.

ОЗ - 3

Акт списання основних засобів

Після ліквідації основних засобів і складання актів на списання основних засобів перший примірник передають до бухгалтерії, де на його підставі роблять запис до інвентарного списку основних засобів

ОЗ - 4

Акт на списання автотранспортних засобів

Складають у двох примірниках підписують члени комісії, затверджує керівник підприємства або уповноважена на це особа

ОЗ - 5

Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини

Складають під час встановлення запуску і демонтажу будівельної машини, взятої на прокат. Підписується представником машино – прокатної бази та механіком будівельної дільниці

ОЗ - 6

Інвентарна картка обліку основних засобів

Здійснюють на підставі актів приймання – передачі основних засобів та акта списання основних засобів: для обліку окремих об’єкті основних засобів; для групового обліку однотипних об’єктів основних засобів. що надійшли в експлуатацію в одному календарному місці і мають одне і те саме виробничо – господарське призначення, технічну характеристику і вартість. Як правило, заповнюють в одному примірнику та передають в бухгалтерію.

ОЗ - 7

Опис інвентарних карток з обліку основних засобів

Застосовують для реєстрації інвентарних карток. Цю форму складають в одному примірнику в бухгалтерії

ОЗ 8

Картка обліку руху основних засобів

Застосовують для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривають у бухгалтерії в одному примірнику.

ОЗ - 9

Інвентарний список основних засобів

Застосовують у місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об’єкту за матеріально - відповідальними особами. Дані, що містяться в цій форсі, мають буди тотожними записам в інвентарних картках обліку зносу основних засобів.

ОЗ – 14, ОЗ-15, ОЗ-16

Розрахунок амортизації основних засобів

Використовують під час нарахування зносу основних засобів.

14

Для підтримки об’єктів основних засобів у робочому стані здійснюється їх ремонт. Залежно від обсягу робіт ремонти поділяються на поточні та капітальні. При поточному ремонті виконується заміна окремих частин, деталей, ліквідуються ушкодження і т.п. Капітальний ремонт передбачає заміну конструкцій споруд і будівель, а також заміну чи поновлення зношених вузлів. Капітальний ремонт може проводитись: · підрядним способом (тобто із залученням до ремонту спеціалізованих підрядних організацій); · господарським способом (проводиться установою). Якщо установа виконує ремонт власними силами, бухгалтерія обліковує фактичні видатки на ремонт за відповідними статтями видатків. Видатки на капітальний ремонт основних засобів не відносяться на збільшення їх вартості. Вони відносяться на видатки установи і списуються, таким чином, за рахунок фінансування. Для оформлення приймання-здавання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації застосовується Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів.

Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію. В акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно з затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт. Перший примірник акта здається в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в інвентарних картках обліку основних засобів.

Другий примірник передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи модернізацію. Зміни в характеристиці об’єкта, пов’язані з його ремонтом, реконструкцією чи модернізацією, вносяться у відповідний розділ акта, у картку обліку основного засобу та в технічний паспорт об’єкта.

15

Відповідно до п. 16 П(С)БО 7 «Основні засоби» підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

П(С)БО 7 «Основні засоби» не містить прямої вимоги переоцінювати активи, якщо їхня вартість на дату балансу істотно відріз­няєть­ся від справедливої. Підприємству лише надана така можливість. В той же час Законом України «Про бухгалтерський облік і фінанову звітність в Україні» визначені основні принципи бухгалтерського обліку, серед яких особливо варто виділити обачність і повноту висвітлення фінансової інформації. Зазначені принципи припускають відоб­раження у фінансовій звітності повної та достовірної інформації щодо вартості активів і зобов’язань. А істотна різниця між залишковою і справедливою вартістю об’єкта ОЗ призводить до неадекватної оцінки стану активів підприємства.

Необхідність переоцінки визначає керівник підприємства. Це рішення може прийматися на підставі даних інвентаризації або на підставі службової записки бухгалтера. Рішення керівника про проведення переоцінки оформляється відповідним розпорядженням (наказом).

Якщо об’єкти групи основних засобів були переоцінені, то згодом переоцінка цієї групи повинна проводитися регулярно, так, щоб залишкова вартість об’єктів на дату балансу істотно не відрізнялася від справедливої.

Переоцінка (перв. В-сть)=первісна в-сть х І.п

Переоцінка (сума зносу)=сума зносу х І.п.

І.п. = В.с. / В.з., де

І.п. – індекс переоцінки;

В.с. – справедлива вартість об’єкта;

В.з. – залишкова вартість об’єкта.

Відповідно до п. 19 П(С)БО 7 сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включаються до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат.

16

Облік амортизації (зносу) основних засобів.  Амортизація –

1. сума накоп зносу (для часткового списання)

2. систематичний розподіл вартості об’єкта ОЗ, яка підлягає амор-ї, протягом строку його корис експл-ї.

Нарахування: здійс щомісяця, починається з 1 числа наст місяця після находження об’єкту, призупиняється на час консервації, реконструкції, модернізації, закінчується з 1 числа наст місяця після вибуття об’єкту.

Методи:

1. прямолінійний – пряма сума ам-ї= вартість, яка ам-ся/ очікуваний період часу використання об’єкта ОЗ ,

2. виробничий ( від ефективного викор-ня) –місячна сума ам-ї = факт місячний обсяг продукції×виробнича ставка ам-ї,

3. змен залиш вар-сті – річна сума ам-ї = залишкова вар-сть на поч. зв року або первинна вар на поч. нарахування ам-ї×річна норма ам-ї

4. прискореного змен залиш вартості – подвоєна сума попереднього.

5. кумулятивний – річна сума ам-ї = вар, що ам-ся × куумул коеф,

6. податковий. Нарахована ам-я є ВИТРАТАМИ тих дільниць, де об’єкт працює (91-94,99). Для нарах призн П, контракт 13: Дт сума списаної ам-ї Кт сума нарах ам-ї та дооцінки.