- •1. Світогляд, сутність, структура, типи.
- •2. Виникнення філософії.
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду.
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду.
- •9. Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання.
- •12. Філософія і мистецтво пов’язані між собою.
- •13. Філософія і наука
- •14.Місце філософії в сучасній культурі
- •15.Основні проблеми філософування:1) проблема буття 2) проблема свідомості 3) природа і суспільство 4) проблема людини 5) проблеми пізнання 6) наука, наукове пізнання 7) Культура і цивілізація
- •17. Антична філософія сформувала основні західноєвропейські підходи до виділення людини в якості окремої і спеціальної філософської проблеми.
- •24. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
- •26. Основні риси філософії. Просвітництва
- •27. Німецька класична філософія , витоки, риси, проблематик
- •31.Основна проблематика та вихідні принципи марксизму
- •32.Проблема раціонального та ірраціонального в філософії xXст.
- •33.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філ.Хх ст.
- •34.Сцієнтизм та антизцієнтизм
- •35.Філософія психоаналізу:Основні представники та ідеї.
- •36.Проблема людини в філос. Хх ст.:екзистенціалізм, філос. Антропологія,персоналізм
- •37. Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в Україні
- •38. Філософія г.С.Сковороди
- •39. Філософія України другої половини XIX початку XX ст.
- •40. Філософія в Києво-Могилянській академії
- •41. Першою питанням філософії є питання про першопричини або «Що є все?»
- •43. Світ – є реальність виділена і поєднана в цілісність певним смислом. Смисл у нашому житті має практичний характер, це спосіб поєднання людини з світом.
- •47. Діалектика є досягнення
- •52. Свідомість як цілісна система
- •53. Проблема несвідомого. Яка його роль в людському бутті?
- •54.Самосвідомість: її природа і специфіка
- •55. Пізнання та його філософське призначення .Види пізнання.
- •56.Особливості чуттєвого та раціонального пізнання.
- •57.Пізнання і теорія істини.
- •64. Практика — це чуттєво-матеріальна діяльність людини спрямована на перетворення природи, соціальних умов життя специфічно людський спосіб взаємодії людини з оточуючи» середовищем.
- •66. Предметом логіки є закони і форми, прийоми і операції мислення, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ.
- •67. Форми мислення є такі як: поняття, судження, умовивід.
- •69. Ознаками людського є: наявність розуму, соціальність, цілеспрямована діяльність, здатність творити символиі насамперед слова, духовність як міра якісності її людськості.
- •82. Техніка (від грецького "техне" - мистецтво, майстерність, уміння) -
- •83. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92. Розкрийте зміст релігії як типу духовності
- •94. Розкрийте сутність естетики як типу духовності
- •95. Назвіть і охарактеризуйте основні категорії естетики
- •96. Етика: її предмет, зміст, основні категорії
- •97. Етика як практична філософія
1. Світогляд, сутність, структура, типи.
Світогляд являє собою здійснюваний у процесі духовно-практичного освоєння світу перетин і певне злютовання образу світу, самообразу людини, її самопроекції на світ і самовизначення у світі. Це надає йому рис людської самосвідомості. дле, на відміну від індивідуальної або групової самосвідомості, які легко піддаються впливам з боку життєвих ситуацій, світогляд являє собою досить стійке утворення. Це самосвідомість людини, стало зорієнтованої у світі. Але сталості й міцності позиції людини у світі надає пов'язаність її з іншими людьми, необхідна включеність її до світу соціального. Отож, світогляд являє собою суспільну форму самосвідомості людини.
В світогляді ми повинні визначити різні його структурні виміри, зокрема компонентну, рівневу й функціональну структури.
Компонентну структуру світогляду утворюють різні притаманні людині форми духовного осягнення світу. Це і почуття, і знання, і цінності та оцінки, і різного роду приписи, і настанови, нарешті, переконання. Складовими світогляду їх робить саме те, що вони всі разом, у своєму поєднанні здійснюють акт самоувідомлення залученості людини до світу. Тому в межах світогляду вони можуть набувати деяких рис, яких не мають поза ними. Має такі компоненти:
· Вибір - зумовлений не стільки знанням ситуації або стану речей загалом, скільки їх оцінкою. Завдяки виборові одна з можливих цілей людської діяльності закріплюється як бажана, корисна або необхідна.
· Тривка й продуктивна у смисловому відношенні мета, яка є для людини чимось стало бажаним і водночас життєво необхідним, -це цінність. Цінності є дуже важливою складовою світогляду. Завдяки їм світогляд у своєму реальному функціюванні набирає духовно-практичного характеру.
· Переконання – це найістотніший компонент світогляду, який найбільшою мірою характеризує його саме як форму самосвідомості. Якщо знання є об'єктивно-загальним і тому може бути безвтратно передаваним від однієї людини до іншої, то переконання є суб'єктивним набутком і як таке є невід'ємною приналежністю внутрішнього світу людини.
А тепер розглянемо рівневу структуру світогляду. За рівнями своєї організації світогляд може бути поділений на світовідчуття, світосприйняття й світорозуміння. Вони виступають як певні щаблі узагальнення світоглядного змісту. Світовідчуття - це найбезпосередніший за змістом спосіб ствердження світогляду. Світ і ставлення до нього людини відтворюються тут у чуттєво-емоційній формі. Світовідчуття - це передусім переживання й оцінки, звернені не до окремих явищ або ситуацій, а до світу загалом й до загальної позиції людини в ньому. Світовідчуття виявляє передусім ставлення людини до світу. Світ репрезентований у ньому лише в своїх найзагальніших ознаках. Більш конкретно, вже як такий, що є доступним "огляду", світ постає на рівні світосприйняття. Власне, світосприйняття - це й є образ світу. Світорозуміння може бути буденно-масовим і теоретичним. Перше виступає в трьох головних своїх формах: міфологічне світорозуміння, релігійне світорозуміння, філософське світорозуміння. Друге ж має два головних своїх вияви: теологічне світорозуміння і філософське світорозуміння.