- •Тема 2: Діагностика сфери міжособистісної взаємодії особистості (взаємини, ставлення, стосунки) та ставлення до себе.
- •1. Соціально-психологічні явища у групі. Скорочено
- •2. Діагностика міжособистісних відносин.
- •Методики, спрямовані на діагностику міжособистісних відносин
- •3. Діагностика відносин в подружніх парах.
- •Основні методики для діагностики подружніх стосунків
- •4. Діагностика самоставлення особистості.
- •Методики, спрямовані на діагностику самоставлення
Тема 2: Діагностика сфери міжособистісної взаємодії особистості (взаємини, ставлення, стосунки) та ставлення до себе.
План
1. Соціально-психологічні явища у групі.
2. Діагностика міжособистісних відносин.
3. Діагностика відносин в подружніх парах.
4. Діагностика самоставлення особистості.
Основні поняття теми: соціометрія, референтометрія, Q-сортування, сумісність-несумісність, Я-концепція, мала група.
1. Соціально-психологічні явища у групі. Скорочено
Розглядаючи міжособистісні взаємини в якості об’єкта психодіагностики, виникає необхідність звернутися до групових процесів, які визначають особливості внутрігрупового життя. Оскільки спілкування і взаємодія людей, як правило, відбуваються в малій групі, ми пригадаємо деякі її характеристики, відомі з курсу соціальна психологія.
Є певна класифікація груп. Вони поділяються на види за певними категоріями.
Безпосередність взаємозв’язків: умовні, реальні
Кількісний аспект: малі, великі, середні
Офіційна регламентація: офіційні, неофіційні
Значущість для особистості: референтні, групи членства
Тривалість існування: тимчасові, постійні
Сила впливу на особистість: первинні, вторинні
Міра відкритості: відкриті, закриті
Рівень розвитку: дифузні асоціації, дисоціації, колективи.
Отже, мала група – небагаточисельна група людей, які об’єднані загальною соціальною діяльністю, що знаходяться в безпосередньому спілкуванні, сприяють виникненню емоційних відносин, виробленню групових норм і розвитку групових процесів.
Ознаки малої групи:
1. Просторова і часова присутність (дає можливість особистих контактів).
2. Наявність постійної цілі спільної діяльності (ближні перспективи, вторинні цілі і дальні перспективи).
3. Наявність в групі організуючого начала (лідер, керівник тощо).
4. Розподіл і диференціація персональних ролей.
5. Наявність емоційних відносин між членами групи, які впливають на групову активність, можуть призводити до поділу групи на підгрупи.
6. Вироблення специфічної групової культури – норми, правила, стандарти життя, поведінка тощо.
Психологічні характеристики групи: групові потреби, групові думки, групові цінності, групові норми, групові цілі.
Загальні закономірності розвитку групи:
1. Група буде структуруватися.
2. Група буде розвиватися (прогрес чи регрес).
3. Флуктуація, зміна місця людини і групі.
Психологічне вивчення групи включає:
1. Оцінку групових соціально-психологічних процесів: процеси групового ціле покладання, спільні дії, спрацьованість, керівництво діяльністю.
2. Спілкування (міжособистісне, сприймання, реформування, взаємодія, групоутворення, рольова диференціація, згуртованість, конфлікти, реалізація групових санкцій).
3. Внутрішньо колективну поведінку окремих членів групи: конформність, лідерство, відхилення у поведінці, соціально-психологічна адаптація, групове самотвердження.
4. Оцінку динамічної структури колективу (групи): структура комунікації, функціонально-рольові взаємозв’язки, емоційні міжособистісні переваги.
5. Оцінку групових соціально-психологічних утворень: групові потреби, груповий інтерес, групові норми і цінності, мікрогрупи, традиції, соціально-психологічний клімат та інше.