4.5. Виграш споживача

Як було з’ясовано раніше, споживач буде купувати товар на ринку лише тоді, коли його ціна не перевищуватиме граничної корисності товару для споживача, вираженої в грошах. Проте досить ціна буває нижчою ніж гранична корисність. У цьому разі споживач отримує певний виграш. З’ясування механізму отримання виграшу споживачем і є метою цього розділу.

Нехай для певного споживача гранична корисність кожної додаткової одиниці товару, матиме такий вигляд:

Кількість одиниць товару, шт. 1 2 3 4 5 Гранична корисність, виражена 100 80 60 40 20 в грошах, грн.

Фактична ціна цього товару на ринку дорівнюватиме 40 грн.

Якщо споживач купить на ринку чотири одиниці товару за ринковою ціною, то його загальні витрати складатимуть 160 грн., тоді як загальна корисність придбаного товару – 280 грн. (100 + 80 + 60 + 40 = 280). Різницю між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за додаткову одиницю продукту, та його ринковою ціною називають виграшем споживача. Максимальна ціна – це гранична корисність додаткової порції товару, виражена в грошах. Для розглянутого випадку у разі придбання чотирьох одиниць товару виграш споживача складатиме 120 грн. Таким самим він буде якщо придбано три одиниці (240 – 120 = 120). Отже четверта одиниця – це гранична одиниця товару, яку споживач може купити, а може й не купити. У стані рівноваги споживач купуватиме товар до того часу, поки зростатиме його виграш.

Виграш споживача можна зобразити графічно. На рис.4.6 показано спадну граничну корисність товару із збільшенням обсягів його закупки. Якщо споживач зможе придбати три або чотири одиниці товару за ціною 40 грн., то його виграш буде дорівнювати площі заштрихованої фігури.

Р

Виграш споживача

100

80

60

40

20

1 2 3 4 5 Q

Рис.4.6. Виграш індивідуального споживача

Такі ж висновки можна отримати аналізуючий ринковий попит і загальний виграш споживачів. Загальний виграш споживачів – це різниця між максимальною кількістю грошей, що могла бути заплачена за певний обсяг товару, та дійсними видатками споживачів. Він буде дорівнювати площі фігури, обмеженої віссю цін, лінією ринкової ціни та кривою ринкового попиту (рис.4.7).

Р

Р₁

D

Q

Рис.4.7. Загальний виграш споживачів

Концепцію виграшу споживачів можна застосовувати для оцінки податкового тягаря, який лягає на плечі споживачів внаслідок, скажімо, підвищення податку на додану вартість. Схвалення державою такого рішення призведе до зростання цін проти попереднього періоду, втраті частини виграшу споживача та збільшенню надходжень до державного бюджету. Однак приріст надходжень до бюджету буде меншим, ніж втрата виграшу споживачами (рис.4.8).

Уразі підвищення податку на Т ціни зростуть до Р2 , що призведе до зменшення обсягу продажу та втрати виграшу споживачів. Вона буде відповідати площі фігури Р₁Р₂ЕМ. При цьому доходи бюджету зростуть на величину, що відповідає площі прямокутника Р₁Р₂ЕС. Таким чином, втрачений споживачами виграш, але не отриманий державою у вигляді додаткових надходжень в бюджет, дорівнює площі фігури СЕМ. Він і становитиме додатковий податковий тягар. Аналогічно можна визначити додатковий виграш споживачів при розширенні державних субсидій.

Р

Р2 Е

T

Р1 С М

Q2 Q1 Q

Рис.4.8. Податковий тягар

Практичне використання моделі вимагає кількісного оцінювання функції споживання та еластичності попиту в кожний момент часу для конкретних споживачів. Найпоширенішими методами такого оцінювання є ринкові експерименти, опитування споживачів для з’ясування їхніх намірів, статистичні моделі.

Ринкові експерименти та опитування споживачів фірми використо-вують для отримання інформації про те, як реагує обсяг попиту на зміни цін та інших факторів. Недолік опитування в тому, що дійсні результати можуть не збігатися з відповідями на запитання. Є труднощі в отриманні представницької вибірки. В протилежному випадку результати будуть малозначущі.