- •1.Об'єкт, предмет, завдання й інформаційна база навчальної дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Соціально-трудовий напрямок розвитку економічної думки.
- •2.Основні методи дослідження трудових процесів.
- •3.Сутність категорії «труд» і її соціально-економічні характеристики. Зміст, характер і види праці.
- •4.Економічна й соціальна ефективність заходів щодо вдосконалювання організації праці.
- •5.Населення як суб'єкт демографічних, економічних і соціальних процесів і явищ.
- •6.Ефективність праці. Сутність продуктивності, продуктивності праці і її значення для соціально-економічного розвитку суспільства.
- •7.Трудові ресурси суспільства. Відтворення населення й трудових ресурсів. Демографічна й соціальна мобільність трудових ресурсів.
- •8.Показники й методи виміру продуктивності праці.
- •9.Трудовий потенціал суспільства: поняття, структура й показники.
- •10.Фактори зміни продуктивності праці і їхня класифікація.
- •11Людський капітал суспільства.
- •12.Резерви росту продуктивності праці й їхнє виявлення. Програми управління продуктивністю праці.
- •13.Поняття системи соціально-трудових відносин, принципи її функціонування й фактори формування. Місце соціально-трудових відносин у системі відносин ринкової економіки.
- •14.Сутність соціальної політики, її мети й завдання в області доходів населення. Соціальний захист населення.
- •15.Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин.
- •16.Доходи, їхній склад і структура. Диференціація доходів населення.
- •17.Основні суб'єкти соціально-трудових відносин. Їх завдання, функції й роль у регулюванні соціально-трудових відносин.
- •18.Поняття й показники рівня життя населення.
- •19.Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
- •20.Заробітна плата як соціально-економічна категорія, її сутність і функції.
- •21.Сутність соціального партнерства і його роль у функціонуванні ринкової економіки. Форми й принципи соціального партнерства.
- •22.Організація заробітної плати.
- •23.Держава, наймані робітники й профспілки, роботодавці і їхні організації й об'єднання як суб'єкти соціального партнерства.
- •24.Форми й системи заробітної плати.
- •25.Правові основи й механізм соціального партнерства.
- •26.Тарифна система організації оплати праці. Безтарифна модель оплати праці.
- •27.Ринок праці як підсистема ринкової економіки: сутність, зміст й структура.
- •28.Регулювання оплати праці.
- •29.Умови формування й функціонування ринку праці, його особливості в умовах довершеної й недовершеної конкуренції.
- •30.Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.
- •31.Попит та пропозиція на ринку праці. Кон'юнктура ринку праці.
- •32.Трудові показники, їхній взаємозв'язок і вплив на ефективність діяльності суб'єктів господарювання.
- •33.Сегментація й гнучкість ринку праці.
- •34.Види планів з праці.
- •35.Регулювання ринку праці.
- •36.Методи планування трудових показників на рівні підприємства. Розробка плану продуктивності праці.
- •37.Особливості національного ринку праці.
- •38.Методи розрахунку чисельності працівників.
- •39.Теорії ринку праці і його сучасні моделі.
- •40.Методи планування фонду оплати праці. Планування середньої заробітної плати.
- •41.Соціально-економічна сутність, форми, види й показники зайнятості.
- •42.Економічний аналіз у соціально-трудовій сфері. Значення економічного аналізу в сфері праці.
- •43.Безробіття як соціально-економічне явище, його сутність, види й показники.
- •44.Звітність із питань праці
- •45.Державне регулювання зайнятості населення.
- •46.Сутність і значення аудиту в сфері праці.
- •47.Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
- •48.Напрямки, етапи й методи проведення аудиту в сфері праці.
- •49.Сутність, зміст, завдання й значення організації праці.
- •50.Органи й об'єкти моніторингу соціально-трудової сфери.
- •51.Організація праці на макро-, мезо-, і мікрорівнях.
- •52.Сутність, завдання й напрямки моніторингу соціально-трудової сфери
- •53.Поділ і кооперація праці
- •54.Джерела інформації для моніторингу соціально-трудової сфери.
- •55.Організація й обслуговування робочих місць.
- •56.Міжнародна організація праці (мот) у сучасному світі: мети, завдання, структура й пріоритетні напрямки діяльності
- •3)Генеральный директор
- •57.Умови праці: сутність, значення й фактори їх формування.
- •59.Нормування праці як провідна складова її організації. Методи нормування праці.
- •60.Глобалізація економіки і її вплив на соціально-трудову сферу.
18.Поняття й показники рівня життя населення.
Уровень жизни - это социально-экономическая категория, которая отображает степень развития и удовлетворения физических, духовных и социальных потребностей населения, а также условия в обществе для развития и удовлетворения этих потребностей.
Показателем уровня жизни насел-я наряду с измер-м уровня дифференциации дох-в служит мера соотв-я получ-х дох-в прожит-му минимуму и величине потребит-х бюдж-в.Прожит мин-м предст-т собой показатель обьема и стр-ры потр-я осн-х матер-х благ и услуг на минимально допустимом уровне,который обеспеч-т поддержание активного физич-ого состояния разл-х соц-демогр групп насел-я..В формир прожит минимума использ-т разл подходы:статистич-й,комбинир-й.субьективный,ресурсный.Бюджет прожит минимума-это стоимостная оценка наткр-ого набора прожит минимума и всех затрат на налоги и обязат платежи.Миним-й потреб-й бюджет-это законод-но устан-я в гос-ве среднедшевая месячная ст-ть набора прод-в пит-я,непродов-х тов-в,оплаты необх услуг,лекарств,предметов быта,в тч. И продолжит-ого польз-я,удовл-я в устан-х пределах культ-х потребн-й,рассчит-х на основе научно-обосн-х норм и нормативов с учётом нац особ-й.К факторам,влияющим на потребности и уровень жизни насел-я относ-я:уровень разв-я пр-ва и сферы услуг,НТП,культурно-образов-й уровень насел-я итд.
Повышение уровня жизни способствует улучшению качества жизни, то есть условий существования человека.
Уровень жизни определяют в целом по стране, по отдельным территориям и социальным группам.
Источником повышения уровня жизни населения является рост национального дохода, который представляет собой часть совокупного общественного продукта после отчисления потраченных в процессе производства средств труда и материальных расходов, то есть вновь созданную стоимость.
Для оценивания изменения уровня жизни населения определяют индекс стоимости жизни, который рассчитывают за набором товаров и услуг для разных социально-демографических групп населения и за минимальным набором:
И = Ц1*g1/Ц0*g0
где Ц0, Ц1 - цена покупки соответственно базисного и текущего периодов;
g0,g1 - объем покупок базисного и текущего периодов.
Для характеристики уровня жизни в отечественной и зарубежной практике используются показатели бедности: абсолютной и относительной.
При абсолютной бедности, бедными является часть домохозяйств, которые не могут обеспечить себя необходимой суммой благ. При относительной бедности, бедными является часть домохозяйств, которые имеют низкие доходы.
19.Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
СТО на предприятиях и в компаниях зависят от соц-пол среды данной страны, её традиций, культуры и законодательства о коллективных трудовых договорах. Основным способом установления взаимоотношений между сторонами СТО явл-ся переговоры. В некоторых странах практикуют привлечение посредников, которые вовлекают обе стороны в переговорный процесс. В Израиле привлечение посредников является обязательным, это предусмотрено законодательством, а в США и ВБ посредники могут быть привлечены по желанию сторон. Степень участия профсоюзов в переговорах в различных странах также различна: в США профсоюзы создаются на общенац.уровне и представляют опр.категории работающих; в Дании в пределах одной компании работают представители нескольких профсоюзов; Подобная ситуация имеет место и в Японии,одако профсоюзы в ней менее боевити,чем в др пром-но разв-х странах,что можно обьяснить нац-ми традициями,особ-ю кот-х явл большая,чем в др странах,причастность раб-в к деят-ти своей компании.В Германии сотрудники группы компаний одной и той же отрасли объединяются для переговоров с федерацией профсоюзов.В Швеции процесс обсужд-я коллект-ого договора строится так,что сотрудн-ки многочисл-х компаний разл отраслейвыст-т вместе с федерацией профсоюзов на переговорах. Значительный вклад в развитие СТО внесла МОТ. Ею разработаны конвенции и рекомендации практически по всем основным соц-труд проблемам. Благодаря её деятельности люди всё больше осознают различия в условиях труда в разных странах.