Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Маруненко - Анатомія і фізіологія.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
2.51 Mб
Скачать

2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця

Безперервний рух крові по судинах зумовлюється роботою серця, яка складається з правильного чергування скорочень серцевого м'яза — систол і його розслаблення — діастол. Цикл роботи складається з трьох фаз: скорочення передсердя 0,1 сек., скорочення шлуночків 0,3 сек., загальна пауза — 0,4 сек., під час якої розслаблені і передсердя і шлу­ночки (рис.46). Протягом серцевого циклу передсердя скорочуються 0,1 сек. і 0,7 сек. знаходяться в розслабленому стані, шлуночки скоро­чуються 0,3 сек. і 0,5 сек. відпочивають. Цим і пояснюється здатність серцевого м'яза працювати не втомлюючись протягом усього життя.

Під час скорочення серця у дорослої людини, яка перебуває в стані спокою, кожний шлуночок виштовхує 60—80 см3 крові. Частота серце­вих скорочень у здорових людей може збільшуватись з різних причин (підвищення температури навколишнього середовища, після їди, від емоцій і особливо м'язової роботи). У цих випадках час кожного серце­вого циклу зменшується (головним чином, за рахунок тривалості діас­толи серця).

Кількість крові, яка викидається шлуночком за одне скорочення, називається ударним або систолічним об'ємом. Кількість крові, яка виштовхується серцем за 1 хвилину, називається хвилинним об'ємом.

Періодичне коливання стінок аорти, зумовлене періодичним над­ходженням у неї крові, поширюється в вигляді хвилі по всіх артеріях. Ці коливання артерій називаються пульсом. Пульс можна промацати у таких місцях, де артерії лежать на кисті безпосередньо під шкірою (про­менева і скронева артерії, артерії тильної сторони стопи). По пульсу можна визначити частоту і силу скорочень серця, що в деяких випад­ках використовується в діагностичних цілях.

У дітей серцевий м'яз збуджується швидше, ніж у дорослої люди­ни. Тому в дитини скорочення серця і пульс частіші, ніж у дорослої лю­дини. Чим менша дитина за віком, тим частіший ритм її серцевих ско­рочень.

Серце новонародженого має поперечне положення і майже куляс­ту форму. Відносно велика печінка робить високим склепіння діафраг­ми, ось чому і положення серця у новонародженого вище (на рівні IV лівого міжребер'я). На кінець першого року життя під впливом сидіння і стояння та у зв'язку з опусканням діафрагми серце займає косе поло­ження. В 2-3 роки верхівка серця доходить до V ребра, а у 10 років серце розташоване як у дорослих.

Ріст передсердь протягом першого року життя випереджає ріст шлуночків, потім вони ростуть однаково, і тільки після 10 років ріст шлуночків починає обганяти ріст передсердь.

Маса серця у дітей становить приблизно 0,63-0,8% маси тіла, тоді як у дорослої людини 0,48-0,52%. Найінтенсивніше серце росте в пер­ший рік життя: до 8 місяців маса серця збільшується вдвоє, до 3 років потроюється, до 5 років збільшується в 4 рази, в 16 років — в 11 разів. Вага серця хлопчиків більша, ніж у дівчаток.

3. Рух крові по судинах

Серце скорочується ритмічно, тому кров надходить у кровоносні судини порціями. Проте тече кров по кровоносних судинах безперерв­ним потоком, що посилюється еластичністю стінок артерій і опором течії крові, який виникає в дрібних кровоносних судинах. Завдяки цьому опорові кров затримується у великих судинах і викликає розтягнення

їхніх стінок. Розтягуються стінки артерій і при надходженні крові під тиском при скороченні шлуночків серця. Під час розслаблення серця кров із серця в артерії не надходить, стінки судин, що відрізняються еластичністю, при цьому звужуються і пропускають кров, забезпечую­чи рух її по кровоносних судинах.

Кров рухається по судинах завдяки скороченням серця і різниці тиску крові, яка встановлюється в різних частинах судинної системи. Із зменшенням діаметра судин тиск зростає.

У венах, які розташовані нижче від серця, рух крові утруднений, бо їй доводиться підніматись проти сили власної ваги. Рухові крові по цих венах сприяють додаткові фактори: скорочення скелетних м'язів, які стискують розміщені в них вени; скорочення діафрагми, яка стискує черевні нутрощі та їх вени; негативний тиск у грудній порожнині, який, зменшуючись при кожному вдихові, присмоктує кров до серця.

Змінний тиск, під яким кров перебуває в кровоносній судині, нази­вається тиском крові. Найвищий тиск в аорті, найменший у капіля­рах. У плечовій артерії систолічний тиск (або максимальний) стано­вить 110-125 мм рт.ст., а діастолічний (у фазі розслаблення серця) 60-85 мм рт.ст. У новонародженого максимальний тиск крові приблизно 76 мм рт.ст.., мінімальний — 40-50. В період статевого дозрівання ріст серця випереджає ріст кровоносних судин, що позначається на величині артеріального тиску. Після 50 років — тиск стає 130-145 мм рт.ст. Ар­теріальний тиск збільшується при м'язовій діяльності.

У новонароджених кров здійснює повний кругообіг за 12 сек., у З роки — 15 сек., 14 років — 18,5 сек., у дорослих — 22 сек.

4. Велике і мале кола кровообігу. Особливості кровообігу у плода

Закономірності руху крові по колам кровообігу були відкриті анг­лійським лікарем Гарвеєм у 1628 р.

Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка сер­ця і переходить в аорту (рис. 47). Аорта розгалужується на вінцеві артерії, які, утворюючи коронарне або серцеве коло кровообігу, постачають кров'ю серцевий м яз. Аорта утворює поблизу серця дугу (ліву) і йде вниз по грудній, а потім че­ревній порожнині. Від дуги аорти відхо­дять три артерії—плечоголовий сто­вбур, який поділяється на праву підключичну артерію і праву спільну сонну артерію; ліва спільна сонна артерія і ліва підключична артерія. Ці судини несуть кров до голови, шиї і верхніх кінцівок.

У грудній і черевній порожнинах від аорти відходять дрібніші артерії до м'язів і шкіри тулуба, до внутрішніх органів. На рівні 4-го поперекового хребця аорта розпадається на 2 великі артерії (права і ліва клубові спільні), що йдуть до нижніх кінцівок. У кожно­му органі вони поділяються на дедалі менші судини, які переходять у густу капілярну сітку. Проходячи по капіля­рах, кров омиває всі тканини, віддає їм кисень і при цьому перетворюється на венозну, насичується вуглекислим га­зом і продуктами розпаду. З капілярів кров збирається у дрібні вени, потім у більші, і у 2 великі. Вени голови, шиї, верхніх кінцівок утворюють верх­ню порожнисту вену, а вени усіх інших частин тіла впадають у ниж­ню порожнисту вену. Обидві вони впадають у праве передсердя. Сюди ж відкриваються своїми отворами і вінцеві вени, що несуть кров від стінки серця.

Мале коло кровообігу починається в правому шлуночку, куди венозна кров надходить із правого передсердя (рис. 48). З правого шлу

ночка венозна кров потрапляє через ве­нозний стовбур, який поділяється на дві легеневі артерії — праву і ліву — в ле­гені. Легеневі артерії розпадаються на дедалі дрібніші артерії і переходять у кап­іляри, які густо оплітають альвеолярні пу­хирці, куди надходить атмосферне повітря. У капілярах легенів венозна кров перетво­рюється на артеріальну. Від капілярів по­чинаються дрібні вени, які зливаються і утворюють 4 легеневі вени, що впадають у ліве передсердя, а звідси — у лівий шлу­ночок.

В утробному періоді організм дістає необхідні речовини і кисень з крові матері через дитяче місце (плаценту).

Вже під кінець 2-го місяця життя за­родка встановлюється плацентарний кровообіг — через дитяче місце (рис. 48). Із плаценти по пупковій вені в тіло плода надходить артеріальна кров. Частина над­ходить у печінку, частина у нижню порож­нисту вену, де вона змішується з веноз­ною кров'ю, що відтікає з нижньої части­ни тіла. У правому передсерді до цієї крові домішується венозна кров, що надходить верхньою порожнистою веною від верхньої частини тіла. Із правого передсердя частина змішаної крові попадає в правий шлуночок, а частина — через овальний отвір у перегородці між перед­сердями у ліве передсердя, куди вливається і невелика кількість крові з легень. З лівого шлуночка змішана кров виштовхується в аорту, звідки вона по артеріях розходиться по всьому тілу і по двох пупкових артеріях потрапляє в плаценту, там вона окислюється і збагачується поживними речовинами.

Частина крові, яка з правого передсердя потрапила в правий шлу­ночок, виштовхується в легеневу артерію, звідки менша її частина над­ходить у капіляри легень, які ще не функціонують, а більша частина через ботаплову протоку — безпосередньо в аорту.

Після народження дитини внаслідок перев'язування пуповини рух крові по пупкових артеріях і вені припиняється. Під час першого акту вдиху розширюються легеневі судини і в них надходить вся кров з леге­невої артерії, внаслідок чого боталлова протока спадається і перетво­рюється в артеріальну зв'язку. Овальний отвір між передсердями заро­стає і перетворюється в овальну ямку правого передсердя.