Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція_13.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
77.31 Кб
Скачать
  1. Характеристика основних напрямів виховання.

Розумове виховання – це цілеспрямована діяльність педаго­гів, батьків, громадськості, самого учня щодо розвитку розу­мових сил і мислення, прищеплення їм культури розумової праці.

Завдання розумового виховання:

  • озброєння учнів знаннями основ наук;

  • формування наукового світогляду та національної свідо­мості;

  • розвиток мислення взагалі і різних його видів (діалектич­ного, логічного, абстрактного, узагальненого, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, технічного, репродуктивного, творчого, системного); оволодіння ос­новними мислительними операціями (аналіз, синтез, по­рівняння, систематизація);

  • формування в учнів культури розумової праці (загальні та спеціальні навчальні вміння, вміння раціонально орга­нізовувати режим розумової роботи, здатність робити все точно й акуратно, тримати в порядку робоче місце, матеріали; уміння зосереджено й уважно працювати, до­лати труднощі, розвивати пам'ять, контролювати себе).

  • До завдань розумового виховання належить формування наукового світогляду. Науковий світогляд – це цілісна систе­ма наукових, філософських, політичних, моральних, право­вих, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності і самої себе.

Моральне виховання – це цілеспрямований процес взаємодії вихователів і вихованців, спрямований на оволодіння школярами моральною культурою, яка визначає ставлення школярів до навко­лишнього світу”.

В Концепції національного виховання визначена мета морального виховання: “Важливе місце у системі національного виховання займає утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, любові, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших доброчинностей”.

Виділимо завдання морального виховання:

  • “формування моральної свідомості, яка включає, яка включає моральні переконання і оцінки;

  • розвиток моральних почуттів (патріотизму, любові до дитини батьків, учителів, близьких; кохання, доб­роти, поваги, подяки тощо);

  • виховання моральних рис характеру (відповідальності, чуйності, щедрості, совісності, чесності і терпимо­сті...);

  • формування звичок і навичок моральної поведінки;

  • формування потреб у самовдосконаленні і самовихованні”.

Трудове виховання - це сукупність дій вихователя і вихованця, що забезпечують формування готовності до трудової діяльності. Готовність припускає: теоретичну (оволодіння системою знань про працю), практичну (оволодіння системою загальнотрудових, спеціальних умінь і навичок), психологічну (формування мотивів, потреб, позитивного ставлення до праці) підготовку, формування культури праці.

В Концепції національного виховання зазначено: “Трудова активність, сформованість творчої, працелюбної особистості, цивілізованого господаря формується як під впливом соціального середовища, так і в процесі трудового навчання і виховання, спрямованого на вироблення відповідних навичок та умінь, професійної майстерності, готовності до життєдіяльності в умовах ринкових відносин”.

Виходячи із нових соціально-економічних умов у нашій державі, завданнями трудового виховання визначено:

  • “створення умов для розуміння школярами ролі праці в житті, реальних перспектив її в умовах ринкової економіки;

  • підготовка до самовизначення, вибору, адекватному реальному життю, своїм потенційним можливостям, шляху в житті;

  • виховання психологічної готовності до праці (позитивної установки на трудову діяльність; уміння швидко адаптуватись в нових умовах праці, спілкуватися в колективі; наполегливість, уміння переборювати труднощі; не падати духом з приводу невдач); працелюбності; творчого ставлення до праці;

  • практична підготовка школярів до трудової діяльності, яка припускає оволодіння індивідом конкретними трудовими вміннями і навичками;

  • формування культури праці (наукова організація праці, знання і дотримання правил техніки безпеки)

  • виховання економічної культури”.

Естетичне виховання – це складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

Естетичне виховання включає: художню і музичну освіту, художнє і музичне виховання. В ході естетичного виховання формується естетична культура, естетична свідомість і поведінка школяра.