- •Тема 4. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.).
- •Епоха первісного нагромадження капіталу і її економічні наслідки.
- •Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального господарства.
- •Передумови та суть Великих географічних відкриттів
- •Роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.
- •Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки
- •Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях
- •Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.
- •Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)
- •Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм
- •Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •Особливості господарського розвитку українських земель у XVI – xviIст.
- •Суть та значення демократичної , індустріальної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.
У другій половині XVI ст. відбулася буржуазна революція, яка мала форму національно-визвольної війни проти панування Іспанії та закінчилася створенням на півночі Нідерландів незалежної буржуазної республіки Голландії, результатом чого було стрімке, хоча й коротке, економічне піднесення.
На початку XVII ст. в результаті активної колоніальної експансії Голландія утворює колоніальну імперію, агресивно експлуатуючи через Ост-Індську акціонерну компанію острови Індонезії, Індії, Індокитаю, Японії, на яких створювалися голландські плантації з використанням рабської праці.
Буржуазна революція прискорила розвиток різних промислових галузей. Та все ж головну роль у господарському розвитку Голландії відігравав не промисловий, а торговельний капітал. Усі країни здійснювали торгівлю через Голландію, яка стала світовим торговельним посередником. Вона контролювала більшу частину торговельних перевезень на північних морях і Середземномор'ї, їй належало 60 % світового торговельного флоту.
Накопичені торговельні капітали зробили Голландію найбагат-шою країною, країною-банкіром. Амстердамський банк стає загальноєвропейським кредитним центром. Тут створюється перша в світі фондова біржа як самостійний орган з торгівлі цінними паперами.
Але в результаті того, що накопичені капітали не переливалися в промислові галузі, а залишалися в торговельній сфері, й торговельне панування не відповідало промисловому потенціалу, Голландія поступово втрачає світове значення (XVIII ст.) та отримує поразку в економічному змаганні з Англією.
Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)
У XVI ст. Англія перетворилась у колоніальну імперію, передову державу світу, володіння якої були розкидані по всіх континентах, а століттям раніше вона була в економічній ізоляції на окраїні Європи і вважалась її сировинним придатком.
Цьому сприяло переміщення світових торговельних шляхів у XVI ст. із Середземного моря до Атлантичного океану. Англія опинилась у центрі світових морських торговельних шляхів, чим було покладено край відносній ізоляції Англії від економічного життя Європи.
Господарському зростанню Англії сприяло і становище континентальної Європи, промисловість якої дедалі більше потребувала англійської овечої вовни. Англія вже не одне століття була постачальником цієї цінної сировини для європейського сукно виробництва.
Процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Англії інтенсивніше, ніж в інших європейських країнах. Відокремлення дрібного виробника від його засобів виробництва та перетворення його на бідного продавця своєї робочої сили як вихідний пункт становлення капіталізму відбувалось у різних західноєвропейських країнах у неоднакових формах, а в класичній — лише в Англії. Цей процес розпочався в Англії у XV ст. і закінчився у другій половині XVIII ст. зникненням селянства цієї країни взагалі.
XVI ст. виявилося періодом різких змін у становищі селян Англії. Зі збільшенням наприкінці XV ст, попиту па англійську вовну в Європі та цін на неї прибутковою справою стало не землеробство, а вівчарство. Тому більшість великих землевласників почала перетворювати землі своїх володінь у пасовища та розводити овець. Вони захоплювали общинні землі, якими раніше користувалися разом із селянами, зганяли селян, в основному копігольдерів, з їхніх наділів, руйнували не тільки окремі селянські будинки, а й цілі села, а захоплені таким чином землі огороджували тинами, канавами, живоплотом. Відвойовані землі лендлорди здавали в оренду великим фермерам-тваринникам, за що отримували велику ренту, а іноді самі розводили великі отари овець. Приклад лордів наслідували заможні селяни. Цей період обезземелення англійського селянства увійшов в економічну історію Англії під назвою огороджування.
Реформа церкви, так звана Реформація, проведена у першій половині XVI ст., відіграла важливу роль у справі нагромадження капіталу в Англії. На противагу католицтву в християнстві стало поширюватися протестантське вчення. Результатом цього стала ліквідація понад півтисячі монастирів, що супроводжувалося вигнанням ченців і селян з монастирських земель та перетворенням їх на блукачів.
Примусове обезземелення селян стало передумовою аграрного перевороту, зміст якого полягав у переході від старого, феодального, землеволодіння до нового, буржуазного, від старої феодальної до пової капіталістичної організації сільського господарства. Він тривав в Англії майже 300 років.
Одним із джерел нагромадження великих грошових коштів стала участь Англії у торгівлі рабами та піратстві
Всі ці фактори сприяли становленню в Англії ринкового господарства.