Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький Державний Педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Творча робота з психології

Студентки 3 курсу

Групи «А»

Інституту іноземних мов

Спеціальності англійська мова та література

Кучер Тетяни Анатоліївни

Вінниця 2011

Вступ

В даній роботі наведені результати трьох методик. Методики проведені на досліджуваних різних вікових категорій: молодший шкільний вік, підлітковий вік та період ранньої юності.

Молодший шкільний вік охоплює період життя дитини від 6—7 до 10—11 років. Молодший шкільний вік характеризується високою здатністю дітей до навчання. Значно вдосконалюється система імунітету, в основному завершується морфологічний розвиток багатьох органів і систем. Діти набагато менше схильні до запальних захворювань органів дихання, кишкових інфекцій, але зростає питома вага ревматизму та інших серцево-судинних захворювань.

У віці від 6 до 12 років більшість дітей додає в рості по 5-7 см у рік. Середній ріст 6-ти літніх дітей складає лише 1.22 м, до підліткового віку він збільшується до 1.52 м. Вага в цьому віці збільшується в середньому на 2-2.7кг у рік. За період від 6 до 12 років вага тіла подвоюється, збільшується приблизно від 18 до 36 кг.

У цьому віці відзначається найбільше збільшення мозку - від 90% ваги мозку дорослої людини в 5 років і до 95% у 10 років. Продовжується удосконалювання нервової системи. Розвиваються нові зв’язки між нервовими клітками, підсилюється спеціалізація півкуль головного мозку.

Ріст кіст особливо помітний . Це стосується, у першу чергу, лицьових , а також довгих кіст рук і ніг. Однак, у кістковій системі дітей як і раніше менше неорганічних з’єднань , більше води і білковоподібних речовин, ніж у кістках дорослих. Дитячі кістки вимагають кращого кровопостачання, а в місцях їхніх з"єднань більше простору , ніж у дорослих, тому зростаюча дитина більш гнучка й у той же час більш чуттєвий до тиску і розтягання м"язів, має меншу опірність кістковим інфекціям, ніж дорослий .

До зміни раціону харчування в початкових класах жирова тканина в дітей звичайно не міняється . Однак зі зміною їжі відбувається поступове наростання маси і сили м"язів. У міру того, як м’язи наливаються силою, діти відчувають усе більшу потребу в русі, фізичній активності.

Ігрова діяльність є провідною у дошкільному віці, але поряд із нею зустрічаються елементи навчання й праці. Ігрова діяльність властива і дітям інших вікових груп, але там вона не є провідним типом діяльності.

У 3-4 класах, порівняно з 1-2, дещо змінюється зміст і характер пізнавальних мотивів, розвивається інтерес до розумової діяльності. Для них поступово розкривається змістовний бік учіння, виявляється інтерес до змісту навчальних предметів, до читання літератури з певної тематики (про природу, рослини, історію .). Навчання перетворюється для них на засіб пізнання дійсності. Водночас виявляється прагнення до виконання складніших завдань, робити самостійні висновки, аналізувати факти в доступних формах. Виникають інтелектуальні почуття: радість від успіху в пізнанні нового, сумнів, задоволення від розумового напруження тощо, які при вмілому керівництві і відповідних методах навчання стають стійкими мотивами учіння.

В процесі навчальної діяльності розвиваються основні психологічні новоутворення молодшого шкільного віку:

-довільність психічних процесів,

-внутрішній план дій,

-уміння організовувати навчальну діяльність,

-рефлексія.

Підлітковий вік (від 10-11 до 14-15 років) є перехідним головним чином в біологічному смислі, оскільки це вік статевого дозрівання, паралельно якому досягають зрілості й інші біологічні системи організму. В цей період прискорений фізичний розвиток дитини випереджає психологічний і соціальний. Починається період статевого дозрівання, збільшується збудливість центральної нервової системи. Ось чому підлітки стають більш дратівливими, образливими, нестриманими.

Психологічно цей вік дуже суперечливий. Для нього характерні максимальні диспропорції у рівні й темпах розвитку, обумовлені значною мірою біологічно. Найважливіше психологічне новоутворення віку - почуття дорослості - являє собою новий рівень домагань, що передбачає майбутнє становище, якого підліток фактично ще не досяг. Звідси - типові вікові конфлікти та їх переломлення в самосвідомості підлітка. В цілому це період закінчення дитинства і початку «виростання» з нього.

У підлітковому віці в кров починає надходити величезна кількість гормонів росту і статевих гормонів. Завдяки їх складним і заплутаним взаєминам виникає різке збільшення росту та ваги, зміна пропорцій тіла, початок статевого дозрівання, бурхливий перебіг і зміна емоцій. Сміх підлітка легко переходить в сльози, стан абсолютного щастя, різко обриваючись за незначної причини, змінюється смутком. Навіть незначне подразнення здатне перерости в гнів і викликати напад агресії.

Підліткам властиве критичне мислення: на будь-яке питання вони вимагають однозначної відповіді і оцінки (істина чи брехня, так чи ні). Ця особливість підліткової свідомості називається максималізмом і дуже критично сприймається дорослими.

У підлітків гостро виражена потреба в близьких відносинах і визнання оточуючими. Друзі для них найчастіше стають важливішими і ріднішими за членів сім'ї. Саме в цей період між юнаками та дівчатами спалахують іскри першої романтичної закоханості, що набувають іноді характеру особистої драми. У підлітковому періоді людина починає вчитися любити і будувати близькі стосунки, а думку оточуючих про неї набуває колосального значення.

Будь-яка дрібниця може викликати почуття сором'язливості. Деякі, щоб уникнути критичних зауважень приятелів, стають дуже сором'язливими та закриваються у собі, ховаючись від реального світу. Деякі стають нетовариськими, підозрілими і готові сперечатися та битися з найменшого приводу. Інші поводять себе екстравагантно, намагаючись за напускною бравадою приховати тривогу та невпевненість у собі.

Розвиток самостійності є важливою передумовою для формування у підлітків моральних переконань. Із зростанням самостійності в учнів середнього шкільного віку з'являється потреба керуватися в своїй діяльності і поведінці особистими поглядами і принципами.

Віковий період ранньої юністі (16—18 років) вважають третім світом, що існує між дитинством та дорослістю. У цей час старшокласник опиняється на порозі реального дорослого життя і дивиться на теперішнє з позиції майбутнього, шукає смисл свого життя. Якщо розглядати розвиток тільки як зміну психічних функцій, то всі основні новоутворення вже закінчились у підлітковому віці, закріплюючись та удосконалюючись у старшокласника. Тому деякі автори розглядають ранню юність як період завершення новоутворень, що виникли у підлітковому віці.

Головною ознакою цього періоду є потреба юнака зайняти внутрішню позицію дорослої людини, вибрати професію, усвідомити себе членом суспільства, виробити світогляд, вибрати свій життєвий шлях. Самовизначення означає не автономію від дорослих, а чітку орієнтацію та визначення свого місця у дорослому світі.

Звичайно, невизначене майбутнє не дає можливості йти до нього. Спроби батьків прискорити цей процес за допомогою прямого психологічного впливу, як правило, дають негативні результати, викликаючи у старшокласників зростання тривожності, а іноді і відмову від будь-якого самовизначення, небажання взагалі щось вибирати.

Старший шкільний вік — початкова стадія фізичної зрілості та одночасно стадія завершення статевого розвитку. У фізичному відношенні це період спокійного розвитку. Зростання ваги тіла стає більшим відносно збільшення росту. Зникають диспропорції окремих частин тіла та підліткова непевність рухів. Інтенсивно йде розвиток мускулатури. Продовжується розвиток мозку, проходять процеси внутрішньоклітинного ускладнення та розвитку відповідних функцій.

Все це визначає готовність старшого школяра до фізичних та розумових навантажень. Фізичний розвиток впливає і на розвиток деяких якостей особистості.

Особливості мотивації учбової діяльності старшокласників виявляються і в їхньому ставленні до шкільних оцінок. Старшокласники глибоко оцінюють ерудицію та глибокі знання, які виходять за межі шкільної програми, підручників.

Мотивами навчання старшокласники можуть виступати:

1. Інтерес до загальної позитивної успішності, який пов’язаний з бажанням успішно закінчити школу чи розширити свою обізнаність і виявляється в однаковому інтересі до всіх шкільних дисциплін.

2. Поєднання загального інтересу з вибірковим інтересом до того чи іншого навчального предмета, що стосується обраної спеціальності або з яких доведеться складати вступний іспит до вузу.

У старшому шкільному віці встановлюється тісний взаємозв’язок між професійними і учбовими інтересами. Вибір професії сприяє формуванню учбових інтересів, старші школярі починають цікавитися тими предметами, які їм потрібні у зв’язку з вибраною професією.

Досліджувані:

Досліджуваний №1:

Катеринюк Ольга Євгенівна, 9 років, учениця 4 класу. Дуже старанна дівчинка, відмінниця, знаходиться в дружніх стосунках з однокласниками, користується певним авторитетом. Старанність Ольги і її прагнення завжди мати найкращі оцінки по всіх предметах інколи мають негативний вплив на емоційний стан дівчинки, оскільки вона дуже нервує, коли її результат виходить нижчим, ніж той, на який вона очікувала. Стосунки з батьками і з молодшим братом теплі. Загалом сімейна атмосфера дружня. Молодший шкільний вік.

Досліджуваний №2:

Заречна Вікторія Петрівна, 14 років, учениця 7 класу. Замкнута, невпевнена в собі. Успішність в школі посередня, є деякі проблеми в спілкуванні з однолітками. Атмосфера в сім’ї напружена. Не може знайти спільної мови з батьками і старшою сестрою. Має єдину подругу, яка її підтримує. Підлітковий вік.

Досліджуваний №3:

Гриценко Павло Володимирович, 17 років, учень 11 класу. Хлопець, сповнений енергії та життєвих сил. Захоплюється музикою, грає на гітарі. Через свою амбіційність нерідко вступає в конфлікти з учителями і з батьками, які не розділяють його бажання стати музикантом. Попри це друзі Павла характеризують його як добру і щиру людину, яка завжди готова прийти на допомогу. Період ранньої юності.

Методика №1: Тест «Коректурна проба»

(Методика діагностики уваги)

Методика "Коректурна проба" може застосовуватися і для перевірки стану уваги, і для тренування уваги.

Матеріал для проведення методики: бланк (дод. 1), секундомір, олівець.

Інструкція: "Я Вам даю листок, на якому написані різні літери. Ваше завдання - закреслювати тільки букви" а "," м "," к "," в ". Ви повинні працювати якомога швидше." Час на роботу - 4 хвилини. По закінченню кожної хвилини випробувач ставить галочку на тому місці, де в даний момент працює випробуваний.

Обробка результатів: обчислюється К. Формула:

К = n1-n2-n3 / N * 100%

N - загальна кількість букв "а", "м", "к", "в".

n1 - кількість правильно закреслених букв "а", "м", "к", "в".

n2 - кількість пропущених букв "а", "м", "к", "в".

n3 - кількість помилково закреслених букв.

Ця формула прораховується по всіх хвилинах, тобто повинно вийти 4 обчислення К.

- 0 - 10% - неможливість виконання завдання;

- 11 - 25% - низькі результати виконання завдання;

- 26 - 40% - результати нижче середнього;

- 41 - 60% - середні результати;

- 61 - 75% - результати вище середнього;

- 76 - 90% - високі результати;

- 91 - 100% - відмінне виконання завдання.

Після обчислення К, будується графік:

У нормі різких стрибків не повинно бути. Якщо крива знижується - знижена працездатність. Чим більше виражений спад, тим більше виражена ця ознака. Причини спаду працездатності: соматичні захворювання (хронічні хвороби), перевтома, неврози.

Досліджуваний №1:

По результатам даної методики графік досліджуваної має такий вигляд:

К1 = 72%

К2 = 48%

К3 = 51%

К3 = 47%

Під час виконання завдання досліджувана не робила затримок чи виправлень. В графіку немає різких стрибків. Досліджувана показала результат вище середнього на початку тестування і середній протягом всього тестування. Це свідчить про відносну стабільність роботи і уваги досліджуваної.

Досліджуваний №2:

По результатам даної методики графік досліджуваної має такий вигляд:

К1 = 88%

К2 = 73%

К3 = 54%

К3 = 41%

Досліджувана показала високі результати на початку дослідження, але поступово якість її роботи знижувалась нижче середнього, а потім до середнього результату. Це свідчить про те, що досліджувана спочатку проявляє більшу увагу, але ця увага не стійка. Потім досліджувана намагається працювати на швидкість, жертвуючи якістю виконання завдання.

Досліджуваний №3:

По результатам даної методики графік досліджуваного має такий вигляд:

К1 = 35%

К2 = 49%

К3 = 93%

К3 = 78%

Роботу досліджуваного можна охарактеризувати як нестабільну. На початку тестування його результат має оцінку нижче середнього, потім поступово підіймається до середнього рівня і в другій половині тестування результат досліджуваного показує різкий злет до відмінного виконання завдання, що потім трохи спускається до високого. Це свідчить про не зосереджену увагу досліджуваного і непрогнозованість результатів його роботи.