15

Л екція №4

Тема: «ПІДГОТОВКА БДЖОЛОСІМЕЙ ДО ЗИМІВЛІ І ЇХ ЗИМІВЛЯ»

Питання:

1. ДОГЛЯД ЗА БДЖОЛАМИ ВОСЕНИ……..……………………………….2

2. ЗБІРКА ГНІЗДА НА ЗИМУ……….…………………………………………7

3. ЗИМІВЛЯ БДЖІЛ……………………………………………………..….…13

Література

1. Аветисян Г.А., Черевко Ю.А. Пчеловодство. М.: Академия, 2001.

2. Кривцов Н.И., Лебедев В.И., Туников Г.М. Пчеловодство. М.: Колос, 2000.

1. ДОГЛЯД ЗА БДЖОЛАМИ ВОСЕНИ

Осінні роботи на пасіці починаються зазвичай раніше, ніж приходить осінь. Початок осені в бджільництві визначається кінцем взятку і бджолині сім'ї від весінньо-літнього активного періоду переходять до осінньо-зимового періоду спокою. У більшості районів країни медозбір закінчується в серпні. Зволікати ці роботи на пізніші терміни не можна. В цей час закладають основи для нормального життя бджіл в зимових умовах. Успіх зимівлі і продуктивність бджіл в наступному сезоні багато в чому залежить від своєчасності і якості виконання осінніх робіт.

За поганих умов зимівлі окремі бджолині сім'ї гинуть цілком, а багато які втрачають значну частину своїх бджіл, що призводить до їх ослаблення і вони довго не можуть набрати силу навесні. Чим сильніше будуть весною сім'ї, тим більше вони наростять працездатних і витривалих бджіл до медозбору і тим вище буде його рівень. От чому говорять: бджільницький рік починається не з весни, а з осені!

Успішна підготовка бджіл до зими складається з наступних основних етапів:

– осіння ревізія;

– своєчасне створення якісних кормових запасів;

– скорочення гнізд і інтенсивне нарощування сили бджолиних сімей;

– раціональна зборка гнізд;

– санітарно-профілактична і лікувальна обробка бджіл.

Осіння ревізія і інтенсивне нарощування сили бджолиних сімей

Проведення головної осінньої ревізії – одна з першочергових робіт наприкінці серпня початку вересня, коли з розплоду виведеться основна маса бджіл. Мета ревізії полягає в тому, щоб створити самі кращі умови в гніздах для посилення сімей і успішної їх зимівлі.

Проводять перевірку сімей після закінчення останнього продуктивного медозбору, коли бджолина сім'я почне збирати менше 1 кг нектару в день. Під час головної осінньої ревізії виконують наступні роботи:

– наявність матки і її якість;

– сила бджолиних сімей у вуличках;

– кількість розплоду в долях рамки;

– придатність стільників для зимівлі;

– кількість меду, що залишається, у бджіл.

Присутність матки в гнізді визначають по комірках з яйцями і личинками. Суцільний, без пропусків розплід свідчить про хорошу якість матки. Сім'ї з неплідними матками розформовують, з поганими – вибраковують.

Роєвий маточник з нормально прогризеним отвором внизу і декілька розгризених маточників вказують на те, що бджоли змінили матку шляхом «тихої зміни», хоча сім'я і не роїлася. Свищеві маточники свідчать про зміну матки, яка відбулася з вини бджоляра (загибель матки під час перевезення, при відборі медових рамок і т. д.). При втраті матки в центрі гнізда з'являється велика кількість трутнів (у благополучних сім'ях їх до цього часу не буває). Коли в гнізді не можуть виявити ні трутнів, ні матки, ставлять контрольний стільник.

Кількість розплоду враховують в перерахунку на повну гніздову рамку розміром 435X300 мм. У стандартних бджолиних сім'ях до вересня повинно бути не менше однієї рамки розплоду різного віку.

На підстав осінньої ревізії проводять вибраковку бджолиних сімей. Вибраковці підлягають сім'ї слабкі, малопродуктивні, хворі і з матками-трутівками. Вибраковують 10-15%, а іноді і 25% неблагополучних бджолиних сімей. Вибракувані сім'ї або знищують, або об'єднують по дві, три або чотири. Для відновлення планової кількості сімей бджіл на початку наступного сезону виписують з бджолорозведних господарств відповідну кількість пакетів бджіл або ранніх плідних маток.

Найбільш придатні стільники для зимівлі тільки світло-коричневі або коричневі. У гнізді бджолиної сім'ї залишають стільники з правильно відбудованими бджолиними комірками. Непридатні для зимівлі світлі (як найбільш теплопровідні), погано відбудовані, з комірками трутнів. Дефектні стільники з гнізда видаляють.

Результати перевірки бджолиних сімей записують в акт осінньої перевірки пасіки. Виправляють всі основні недоліки, виявлені в сім'ях; або виправляють в найближчі після ревізії дні, до збірки гнізд на зимівлю.

Своєчасне створення якісних кормових запасів

На кожну бджолину сім'ю, яка залишається в зиму, заготовляють кормів в такій кількість, щоб їх вистачило бджолам на осінь, зиму і весну до появи першого підтримуючого медозбору.

Згідно встановленим нормам, для кожної сім'ї повинне бути заготовлено в середньому 25 кг меду.

Існує залежність між медозбором і забезпеченістю бджіл кормами. На тих пасіках, де кормо-забезпеченість бджіл не менше 30 кг на кожну сім'ю бджіл, товарний медозбір в середньому за 3 роки склав по 64,7 кг від кожної сім'ї за сезон; там, де залишали від 21 до 25 кг, - по 40,6 кг і там, де кормові запаси не перевищували 20 кг - по 21,7 кг. Виходить, що кожний кілограм понадпланового кормового меду окупався п'ятьма кілограмами додатково одержаного меду.

Запаси корму оцінюють зважуванням стільників або окомірного за зайнятою медом площею стільника. Соторамка розміром 435X300 мм, зайнята медом з обох боків, містить близько 4 кг, а соторамка розміром 435X230 мм – близько 3 кг меду.

Мед, що залишається в гніздах, повинен бути, принаймні, на 3/4 запечатаним. Мед, що залишився у відкритих комірках, поглинаючи вологу, може заграти і викликати у бджіл пронос. Незапечатаний корм може бути при пізній підгодівлі, оскільки в цей час бджоли не виділяють воску. Тому при поповненні кормових запасів потрібно закінчувати підгодівлю бджіл в серпні або в першій половині вересня.

К ращий час для заготівлі кормів бджолам на зиму – перша половина головного медозбору (липень). В таких стільниках мед, як правило, не містить паді і мало схильний до кристалізації.

Визначення якості меду. Кормовий, або фуражний, мед повинен бути квітковим, не містити домішки паді. Споживання меду паді викликає спрагу і отруєння бджіл, веде до переповнювання кишечників неперетравними залишками і закінчується проносом, а часто і загибеллю бджіл.

При виявленні в гніздах меду паді всі рамки, що містять його, слід прибрати, замінивши їх рамками з доброякісним медом, а за відсутності таких рамок підгодувати бджіл цукром або квітковим медом.

Мед паді і способи його визначення. Мед паді в чистому виді бджоли іноді не запечатують в стільниках. Він не має аромату, властивого квітковому меду, на смак швидше нагадує патоку, погано змішується із слиною і не відразу прилипає до язика, тому здається менш солодким, чим натуральний бджолиний мед.

Мед паді в більшості випадків буває темнокоричневого кольору і в порівнянні з квітковим медом здається густішим і тягучішим. У місцевостях, де бджоли не збирають меду з гречки, вересу і інших медоносів, що дають темний мед, мед паді різко відрізняється від квіткового при прогляданні стільників із запечатаним медом на світло.

Проте не завжди можна визначити мед паді по зовнішніх ознаках, тому при підозрі на падь проводять хімічний аналіз меду.

Відомо багато способів виявлення паді в меду. Бджоляру, що працює в сільській місцевості, можна рекомендувати найпростіші аналізи меду: вапняна і спиртна реакція.

Кожну окрему пробу меду для дослідження беруть скляною паличкою (а якщо її немає, то чистою, гладко обструганою дерев'яною паличкою) з комірок в різних місцях одного і того ж стільника. Узяті проби складають в чашку. Якщо в гнізді мед неоднорідний за кольором, тягучій і густині, з одного вулика слід узяти декілька проб.

Вапняна реакція. Одну об'ємну частку меду, розбавлену такою ж кількістю дестильованої води, збовтують в пробірці і додають дві частини вапняної води; отриманий розчин знову збовтують і нагрівають до кипіння.

Якщо мед був без паді, розчин не зміниться і залишиться прозорим. Якщо була падь, з'явиться помутніння або навіть пластівці бурого кольору, які осядуть на дно.

Вапняну воду можна приготувати самому. Для цього скляну банку заповнюють на 1/3 негашеним вапном, заливають доверху водою і добре перемішують. Коли вапно осяде на дно і розчин відстоїть, зверху збереться прозора рідина. Це і є вапняна вода.

Спиртна реакція. Так само, як і при вапняній реакції, мед і дестильовану воду в рівних об'ємах змішують в пробірці і додають 10 частин винного спирту міцністю 96°. Якщо мед був без паді, колір розчину не зміниться. Якщо в нім була падь, розчин помутніє і дасть пластівчастий осад, а молочно-білий колір – про великий її вміст.

Слід відмітити, що при спиртній реакції гречаний і вересовий мед також мутніє, хоча і не містить паді.

Практикою встановлено, що помірна по кількості підгодівля бджіл цукровим сиропом 50-60%-ний концентрації корисна для нарощування в зиму додаткової сили бджолиних сімей і зимівлі бджіл. Оптимальна норма підгодівлі, як встановлена бджолярами і підтверджена наукою складає 5 кг на сім'ю бджіл. Разом з тим заміна меду на цукрову підгодівлю дає економічний ефект за рахунок різниці цін на мед і цукор. Важливо провести поповнення кормів цукровим сиропом не пізніше за серпень.

Проте цукровим сиропом і цукровим тістом при годуванні бджіл зловживати не можна. Організм бджіл не отримує тієї кількості вітамінів, амінокислот і мінеральних речовин, які є в меді. Велике навантаження по переробці цукрового сиропу в мед сильно послаблює бджіл і укорочує їх життя.

Бджоляр зобов'язаний піклуватися про наявність в кормах білка, тобто перги. Відсутність його веде до припинення відкладання маткою яєць. В кожній бджолиній сім'ї повинне бути не менше двох пергових рамок, а в місцях, де немає ранньовесняних медоносів – до чотирьох.