III і овськоі шляхи!.

Наприкінці XVI початк) XVII сі. в ісюрії української держав­ності починаєтеся ноші доба — доба козацької республіки і національно-визвольної війни українською народу.

Переяславська угода Б. Хмельницького. «Березневі статті»

[сторично важливим етапом в розвіпку української держав­ності було створення своєрідної козацької республіки Запорізь­кої Січі.

В І половині XVI ст. на українських землях, що були під протек­торатом Ліпви, йшло кілька взаємопов'язаних процесів. Лиювськт магнати закріпачили українське селянство, запровадили панщину, як найбільш жорстк) і прннизлив) форму кришеною права. У піс­ки селян призводили до тою, що частина їх j пошуках кращої до гі викала в порубіжні землі нижньої гечії Дніпра.

24

Литовські маїнаш нраїт.іи 11 землі кодонізуваїи і щоб їх ос­воїш, надсилали гуди кріпосних, звільняючи їх від податків на К) 20 років. В умовах постійної заірозн татарських набп їв селяни не інше обробляли зем по, а н весля військову службу, боронили ті ч-млі силою зброї. Віддаленії-11. під меірополїі, наявність великих плош нсосвосиої землі, військом маііеісрнісіь. підносно високий рівень життя, відсутність панщини формувала \ переселенців свідомість вільних незалежних людей. Так починалось формуватись козацтво. Етнічний склад його був різнобарвний. Там були і росіяни і білоруси, поляки, молдавани, і навіть іаіарн, але основну масу ко-закін склада ли \крашці. Російське козацтво формувалось на Дону.

Щоб уникнути контролю і піску властей, козаки подавались да а на південь «за пороїн» Дніпра. На початку XVI ст. вони починають будувати гам укріплені городки, то їх називали «січчю», які пізніше об'єднались j сіп іі.ііч Іапорвьк) С іч. Спочатку вона розташува іасі. () 1540р.) на острові Томаківка. ні інііііс неодноразово змінювала міс­це роианімкишя (о. Хорішія. о. Базавлук). У 1553 1954 pp. Д. Biiui-вевецький (Байда) на малій Хортиці збудував козацький форі.

С шорки ГЬСЯ по ліінчно-військова оріашзація \краінського ко-іацтва, своєрідна козацька республіка.

На чолі республіки с гоя в виборний кошовим отаман, йому бу-пі підпорядковані курінні оіамапи. що керували «куренями». На військовій козацькій раді обирались козацькі старшини. Хоча формально всі козаки мали право обирані козаньк\ адміністрацію, фактично цей процес знаходився під контролем кіможиьої частина козацтва, яка підкупом і иоі розами проводила в старшини погрібних їй людей.

U часи між походами козаки займались полюванням, рнбальеі- вом, бор шитвом, торгівлею. Воскові суспільних підноснії лежали принципи братерства і рівв • їх ис можна перебільшувати га

ідеалізувати. Поступово між заможною козацькою старшиною і рядовим козацтвом визрівали соціальио-еконо.мгпи протиріччя, зроста и і оціальна напруженість, яка час від часу виливалась \ »а-ворушення. Гак. у 1597 році спалахнуло велике козацько-се.іяисі.кс повстання під приводом Севериш Наливайко.

У пошуках методів приборкання і управління на землях, іаселе- них козаками, польський королі. Сигізмунд Дві сі j 1572 році за- провадив козацький pet і іагон) в 300 козаків. За часів Сте-

фана Баторія їх було 600, а в 1589 рощ реєстрових козаків налічу­валось 3 тисячі

25

Р.С. Балакирева

Конституційне право України

Всі реестром кошки mm па с л\жбі \ короля, одержували шл иьою и.іапію. боронили південні кордони Речі Посполитої і иійсіиова.ііі паї ляд за нерегсіровими кошками. Реєстрові козаки не могли б\ і її закршачені. У всіх нормаїивно-правовпх докумен-іа\. рпішч модах пізніших часів завжди передбачалось і очне виз­начення кілі.косп рсссіровах козаків.

Вже на початку XVII сі. соціально козацтво було неоднорідним. Іппиа пі дві чі і ко рошсжовані каїсюрп: реєстрові козаки, козаки. ию жили за межами Речі Посполитої, в також нереєстрові козаки, то лині j прикордонних місцях і не мали визначеною статусу. Крім цих. існували суттєві відмінносп між козацівом. яке жило під вла­дою і етышш, і козаками Запорозької Січі, які формально ніби були підпорядковані ісп.манові. а фак пічно збереї ш аніоном по і прово-іи їй самостійну по шику, ходиш самочинно в походи па іаіар і і\-рок, вороже сі ави.інсь до польською уряд\ і ііоі о емісарів в Украпи

Колонізація українських земель польською шляхюіо і маї наїа-ми йшла шляхом папжорсіокішоіо і ііоб.існия і засгосування ір\-бої сили у запровадженні напщннп. Міщани обкладались обіяж ли-вимії повинносіямн і подаїкамн.

Польська адмиисіранія була ненависна для православного ко-іашна через катлииьк\ вір\ і через рсліпіпи нерес іідхвання пра­вовірних

Козаки не знали іяіаря кріпаччини, і не хоп ш приймані її. але скорочення козацькою рессіру призводило до закріпачення реєстрового козацтва.

Загрозі закріпачення нерсесірового козаиіва була причиною чиї кііиііх козацько-ссдяаськнх повстань, яких за 45 років XVII сі. на Украпи було 5. і всі були жорстко придушені.

Оріанінжаипй харакіср визвольна боротьба вабуис під про­водом Богдана Хмельницькою, Поступово небачене в Україні все­народне повсіаиня охопило майже всю територію України, яка пе­ребувала під піалою Речі Посполитої, і тривала майже 6 років з І64Хпо 1654 рік

У визвольній війні про пі Речи Посполитої брали участь селяни, міщани, козаки реестрового і нереєстрового війська. Очолив їх наншнпачнішип військовим і подпичний діяч в ісіорн України Чи-і крітський полковник Богдан Хмельницький. Стратегічний га-1.1111 Хмельницької о. військом майстерність козаків. їх мужність і завзяття були запорукою багатьох переможних бит j визао п.нііі ВІЙНІ. Першу перемог) було одержано під Жовпіми Водами.

26

І \ баїві під Корсунем польські реі\лярні, добре оріашзовані війська були розбій і віцсііі.

У 1649 році зібравши нові сили, поляки пішли в насіуп. Ьиін.і під Зборовом і псремоіа військ Хмельницького була вже близька. Але ііою Ішимі хан Гнреіі вивів іаіарські війська з бою і зажа­дав, аби \\к- п.іііінькиїї підписав з поляками уюду.

Ь\ ю підписано іборівський мир. За ним кількісп. рсссіровах козаків визначилось до 40 ніс. але польському війську забороня­ лось перебувати на Київщині, Чорна івіаиаі. Урядові посади дозво- існо посідані піше козацькій парними. православиом\ ми і ропо- нпу обіцяно було місце в сенаті Загс мастності польських маї ватів в Украпи повсріались юсиодарям. иерессірові козаки поверталась v кріпашво. Оскільки обидві СТОроНВ умовами Зборівською мир] були її. ієні, to фак пічно він школи не був викопаним

Найголовніше, ию умова Зборівською доювору ас знімали соціальних Протиріч і ЛИПШИ нерозв'язаними соціальні конфлікт між ш.іяхіоіо. магнатами і украшеьхны полом, а гахож конфлікт між козацькою старшиною іа рядовим козацівом. Після биіва під Бсресіечком армія Хмельницького потерпіла поразку і козаки підписали невигідний Ьі.іоцерківськнії мир (1651 р.). У відповід­ності з цією у і одою козацький рессір скорочувався до 20 і ас. іе-и,мам не мав права ас зовнішні зносини, шлях і а почала поверта­нні, на Україну, козакам і селянам загрожувало закріпачення. І)і власть колишніх повстанців гікада до кордон) з Москвою, де утворилась Слобідська Україна Слобожаніцина.

1652 року війська Хмельницькою знову розбили польські. військо під Батогом, але паю очевидним, що далі весні війну неможливо, що армія козаків виснажена, а господарсіво України ИЗНаЛО значної руйнації і занепало

Реалістично оцінивші ситуацію, Хмельницький зрозумів, що здобула політичну автономію Україна може лише за допомогою сильною покровителя і союзника.

Союз з іа і арами показав вже свою неспроможність, союз з тур­ками б\в надзвичайно непопулярний в народі, лишалося звсрн\ ш-ся до Московії.

В січні 1654 року в Переяславі почалася переговори між Хмель­ницьким, ко іацькою сіаршиною і а посольством Московською ца­ря Олексія Михайловича, на чолі з боярином В. Бутурлишм.

Внаслідок іриваїих переговорів було підписано Переяславська угоду, або так звані «Березневі стані Б. Хмельницького» (11 статей).

27

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України

Воші визначила юри.шчппп статус України під прогсктораіом Росії і надавали Украпи політичну авіопомію. Ці стаї и зафіксува-лн Добровільний союз України з Московісю і звільняли віл шлісі-шхті Польщі. Деякі дос идпіікн, оцінюючії історичне ніачсния Пе­реяславської моди Б.Хмельницького, схильні нажата, що вона забезпечила Украпи сувсрснпсг. повну волітичи) незалежність, що стосунки України і Московн були стосунками рівноправпич иарі-перів. Насправді і а мода давала Украпи сіаіус по лі пічної авіо-иомп шд протекторатом Роси і не більше іою.

«Березневими сіапямп» визначалась шачна кільмсп, реєстро­вого козашва 60 ніс. Україна мала прано формуваш ВЛВСН) адміністрацію з місцевих, податі мали Гни в казну гетьмана, а розміри утримання старшини визначились «по милості иарсько-іо величества». Передбачалось утримання з місцевих доходів війська Запорізькою, починаючії з полковника і закінчуючи рядо­вими козаками. «Березневими степями» визначалась роль козаць­кою війська в охороні західних кордонів, яке мало діяти разом і «ВІЙСЬКОВИМИ ЛЮДЬМИ царської ВЄЛИЧНО<

І v іьмап ніпнавався витою державною особою, обирався Ра­дою старшин, мав право самостійних дипломатичних зносин, пра­во приймані послів інших держав і надсилані до них свої посоль­ства. Але все цс за >\ювп. що пі держави не ворожі російському иа-реві. Про вибори гетьмана і його зовнішні стосунки, гетьман мав сповіщати царя

Московський цар одержав право тримані свої війська разом з воеводою в Києві «Березневими сгатпшн» розв'язувалось питання релігійної автономії України. Цар пожалував мкгропояіту Київському грамот) на володіння усіма Його маетностями.

В документі "Привілеї війську запорізькому», шдписаиом) ца­рем Олексієм Михайловичем, шдтверджува шсь свободи і вільності війська запорізькою, і перш за все право обирані гетьмана, мати власне СУДОЧИНСТВО, корисгуванісь ВЛЯСИНМН маї ПС8МН і землями, щоб на них мали право йти і вдови козаків.

Таким чином, регламентуючи найбільш суттєві моменти

іільного життя України, «Березневі еіамі Б.Хмельницького» були своєрідним ворматнвно-правовим актом, віхою у ро SKpaiHCbKoio державо і ворения і конституційного проти

Основні положення цього док- матично поруш;

і. Москвою, що еіворкжлло певне напруження у стосушсі держав. До іою ж козацька старшина прагнула посісти м

28

польської шляхти в експлуатації низовою козашва і селян, що при­зводило до загострення соціальних антагонізмів всередині Укра­їни. Переяславська угода остаточно віра шла cii.iv після смерті Б. Хмельницького в 1657 р.

Але запалена Хмельницьким ідея державосвідомості України не була забута і прагнення до утворення суверенної держави перей­няли насипні покоління.