Бюджет (Budget) — це план майбутніх операцій, виражених у кількісних (здебільшого грошовому) вимірниках.
Період, для якого підготовлений і використовується бюджет, називають бюджетним періодом.
Бюджетним періодом зазвичай є рік, у межах якого можна виокремити короткі періоди (квартал, місяць).
Отже, бюджетування (Budgeting) — процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів. Метою бюджетування є: / здійснення періодичного планування; / забезпечення координації, кооперації та комунікацій; / змусити менеджерів кількісно обґрунтовувати їхні плани; / забезпечення усвідомленості витрат на діяльність підприємства; / створення основи для оцінки і контролю виконання; / мотивація працівників шляхом орієнтації на досягнення мети організації; / виконання вимог законів і контрактів.
Оскільки бюджети відображають майбутні операції фірми, то мірою здійснення цих операцій вони перетворюються на базу для оцінки діяльності менеджерів.
Бюджет.1) имеющая официальную силу, признанная или принятая роспись, сбалансированная смета, таблица, ведомость доходов и расходов экономического субъекта за определенный период времени, обычно за год. Чаще всего Б. составляется для учета количества располагаемых и расходуемых денежных средств и их взаимного соответствия, но существуют и Б. времени, в которых сопоставляется располагаемое время и расходуемое Б является основным инструментом проверки сбалансированности соответствия прихода и расхода экономических ресурсов. В зависимости от экономического субъекта, применительно к денежным средствам которого составляется Б , различают государственный, региональный, местный (муниципальный), семейный (потребительский) Б. Правомерно говорить и о Б. предприятия, фирмы, составленном в форме баланса доходов и расходов. Если расходная часть сметы превышает доходную, то Б. сводится с дефицитом Превышение доходов над расходами образует положительный остаток Б.; 2) предположительное исчисление ожидаемых доходов и расходов государства, учреждения или отдельного лица на определенный срок.
Бюджет в организации
Основные типы бюджета:
бюджет, составленный снизу вверх, предусматривает сбор бюджетной информации от исполнителей к руководителям нижнего уровня и далее — к руководству организации.бюджет, составленный сверху вниз, требует от руководства компании чёткого понимания основных особенностей организации и способность формировать реалистичный прогноз на рассматриваемый период.
Классификация бюджетов:
Долгосрочные и краткосрочные
Постатейные бюджеты
Бюджеты с временным периодом
Гибкие и статические бюджеты
Преемственные бюджеты и бюджеты с нулевым уровнем
. Сфера застосування різних типів бюджетів
Кожен центр відповідальності на підприємстві складає окремий бюджет. Для кожного центру застосовується особливий підхід до розробки бюджету:
центр регульованих витрат для повністю регульованих витрат використовує гнучкий бюджет;
центр частково регульованих витрат використовує фіксований бюджет (три його різновиди);
центр виручки
для виручки і повністю регульованих витрат - гнучкий бюджет; для частково регульованих (довільних) витрат - фіксований бюджет (три його різновиди);
центр прибутку
для повністю регульованих витрат - гнучкий бюджет; для частково регульованих витрат - фіксований бюджет (три його різновиди);
центр інвестицій для частково регульованих витрат - фіксований бюджет (три його різновиди); для слаборегуліруемих витрат - бюджет капіталовкладень.
Основними достоїнствами бюджетування є:
позитивно впливає на мотивацію і настрій колективу;
дозволяє координувати роботу підприємства в цілому;
аналіз бюджетів дозволяє своєчасно вносити координуючі зміни;
дає можливість враховувати помилки бюджетів минулих періодів;
вдосконалить процес розподілу ресурсів;
дає можливість менеджерам низової ланки визначити свою роль в організації;
дозволяє знову прийнятим працівникам встановити «напрям руху» підприємства, тобто супроводжує адаптації в новому колективі;
є інструментом порівняння досягнутих і бажаних результатів.
Недоліки бюджетування полягають у наступному:
різне сприйняття бюджетів у різних людей;
складність і дорожнеча системи бюджетування;
якщо бюджети не доведені до відома всіх співробітників, то вони не роблять практично ніякого впливу на мотивацію і результати роботи, а сприймаються тільки як засіб для оцінки діяльності працівників і відстеження їх помилок;
бюджети вимагають від співробітників високої продуктивності праці; співробітники протидіють цьому, намагаючись мінімізувати свою навантаження, а це призводить до конфліктів;
протиріччя між досяжність цілей і їх стимулюючим ефектом: якщо досягти поставлених цілей занадто легко, то бюджет не має стимулюючого ефекту для підвищення продуктивності; а якщо досягти цілей дуже складно, - то стимулюючий ефект пропадає, оскільки ніхто не вірить у можливість досягнення цілей.
Але паралельно з цими недоліками в процесі бюджетування підприємства можуть зустрітися «підводні камені»:
політичні інтриги, які можуть вплинути на розподіл ресурсів;
конфлікти між менеджерами підрозділів та відділом контролінгу;
завищення потреб у ресурсах;
поширення неправдивої інформації про бюджети по неформальних каналах.
Наступним етапом контролінгу діяльності підприємства є розрахунок та аналіз відхилень фактичних результатів від значень, зафіксованих в бюджетах.
Оперативная диагностика деятельности предприятия служит базой для принятия текущих, оперативных управленческих решений. Она отслеживает и оценивает ключевые сферы деятельности предприятия и прежде всего анализирует финансовое состояние, безубыточность, материальные и информационные потоки, оценивает риск и вырабатывает рекомендации по управлению рисками.
*Экспертные методы исследований используют для диагностики состояния, последующего прогнозирования вариантов развития:
* Статистический анализ, являющийся основой диагностики финансово-хозяйственной деятельности предприятия
* Факторный анализ основан на многомерном статистическом исследовании ряда факторов, имеющих как отрицательное, так и положительное влияние на результаты деятельности предприятия. Цель этого метода состоит в выявлении генеральных, главных факторов, определяющих основные результаты деятельности анализируемого предприятия.
*Методы исследования операций*Методы математического программирования* Экономико-математическое моделирование.
Бюджетування через прирощення (Incremental Budgeting) – складання бюджетів на підставі фактичних результатів, досягнених у попередньому періоді.
За такого підходу фактичні показники попереднього періоду корегують з урахуванням цінової та податкової політики держави та інших чинників.
Перевагою такого методу є простота, оскільки він не потребує великих витрат на розрахунки.
Завдяки цьому бюджетування через прирощення набуло чималого практичного поширення. Однак цей метод має суттєву ваду. Передусім у процесі бюджетування не аналізують ефективність витрат, а досягнені результати автоматично переносять на наступний період.
У некомерційних організаціях такий підхід може призвести до того, що бюджетним центрам, які мають перевищення бюджету, можуть у наступному періоді надати додаткові ресурси, а підрозділам, які забезпечили економію коштів, навпаки, скоротять асигнування.
Отже, підсумовуючи все вищевикладене можна зазначити, що метод бюджетування через прирощення – це складання бюджетів на основі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді. При такому підході фактичні показники попереднього періоду коректуються із врахуванням цінової і податкової політики держави та ін. факторів. Перевагою такого методу є його простота, бо він не потребує значних затрат на розрахунки. Завдяки цьому приростне бюджетування набуло широкого практичного розповсюдження. Але недоліком цього методу є те, що не аналізується ефективність витрат, а досягнуті результати автоматично переносяться на подальший період. У некомерційних організаціях такий підхід може призвести до того, що бюджетним центрам, які мають перевищення бюджету, можуть у наступному періоді надати додаткові ресурси, а підрозділам, які забезпечили економію коштів, навпаки скоротять асигнування.
Бюджетування "з нуля" (Zero Base Budgeting ) – це метод бюджетування, за якого менеджери щоразу мають обґрунтовувати заплановані витрати так, ніби діяльність здійснюється вперше.
Бюджетування "з нуля" потребує від кожного бюджетного центру детального аналізу діяльності для виявлення неефективних операцій і вибору найвигідніших напрямів виористання ресурсів.
На відміну від бюджетування через прирощення цей метод дає змогу виявити проблеми і вирішити їх на стадії планування. Водночас бюджетування "з нуля" – дорожчий підхід, оскільки потребує чималих витрат часу та коштів.
Статичний бюджет – це план, що не передбачає зміни обсягів, норм і нормативів витрат та цін.
Статичні бюджети поділяються:
1. Бюджет через прирощення.
2. Пріоритетний бюджет.
3. Бюджет “з нуля”.
Найпоширенішими методами складання бюджетів є: бюджетування через прирощення і бюджетування "з нуля".
Бюджетування через прирощення (Incremental Budgeting) — складання бюджетів на підставі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді.
Мета бюджетування:
здійснення періодичного планування;
забезпечення координації, кооперації та комунікацій;
змусити менеджерів кількісно обґрунтувати їхні плани;
забезпечення усвідомленості витрат на діяльність підприємства;
створення основи для оцінки і контролю виконання;
мотивація працівників шляхом орієнтації на досягнення мети організації;
виконання вимог законів і контрактів.
Розробка бюджетів забезпечує періодичне планування операцій підприємства, дає змогу передбачати майбутні проблеми і визначати найкращий спосіб удосконалення стратегічної мети.
У процесі складання бюджету менеджер має змогу порівняти витрати і вигоди альтернативних напрямів дій, визначити найефективніший спосіб використання ресурсів.
Структура бюджета необходима для формирования иерархии бюджетообразующих статей, а именно: распределения ответственности между структурными подразделениями — бюджетообразующие статьи уточняются, и в дальнейшем структурные подразделения могут работать как с общим правилом, так с собственной уточняющей статьей;
формирования совокупных доходов и расходов — формируют удобную для рассмотрения различных расчетов величин иерархию статей;
формирования бюджета денежных средств — в структуре бюджета имеются статьи имеющие отношение к движению денежной массы.
Метою бюджетного прогнозування – є створення наукових передумов для прийняття управлінських рішень центральними та місцевими органами влади.
Бюджетне планування – це процес розроблення планів формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК, та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Об’єктом бюджетного планування є бюджетна діяльність держави, державних установ і організацій.
Метою бюджетного планування є забезпечення відповідності бюджетних ресурсів і потреб у них загалом, а також за спрямуванням по об’єктах і територіях.
Сферою застосування бюджетного планування є розподіл і перерозподіл бюджетних ресурсів на всіх стадіях відтворювального процесу.
Методи бюджетного планування:
1.метод коефіцієнтів
2.нормативний
3.балансовий
4.предметно-цільовий (з 2002 р. оголошено основним методом при складанні бюджетів всіх рівнів для розрахунку показників)
Всі методи бюджетного планування тісно взаємопов’язані.
Планування на основі методу коефіцієнтів обов’язково має спиратись на нормативний метод, який повинен доповнюватись балансовим методом планування (дає змогу узгодити потреби з ресурсами) і повинні спиратися на програмно-цільовий.
концепції контролінгу:
• операетья на систему обліку, основними завданнями якої є: переорієнтація системи обліку з минулого в майбутнє, створення на базі облікових даних інформаційної системи підтримки управлінських рішень, пов'язаних з плануванням і контролем діяльності підприємства;
• курс на управлінську інформаційну систему, основними завданнями якої є створення загальної інформаційної системи управління;
• орієнтація на систему управління, основними завданнями якої є планування та контроль діяльності структурних підрозділів підприємства та координація діяльності системи управління підприємством (управління управлінням).
Об’єкт макроекономічного прогнозування: національна економіка, народне господарство країни, адміністративно-територіальні одиниці, сукупність економічних суб’єктів, різні галузі.
Бюджетне прогнозування – це науково-аналітична стадія розробки бюджету в процесі якої визначається концепція, шляхи її реалізації та основні завдання які мають бути досягнуті.
Об’єкти бюджетного прогнозування – показники доходів і видатків держави і місцевих бюджетів.
Метою бюджетного прогнозування – є створення наукових передумов для прийняття управлінських рішень центральними та місцевими органами влади.
Бюджетне планування – це процес розроблення планів формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК, та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Об’єктом бюджетного планування є бюджетна діяльність держави, державних установ і організацій.
Метою бюджетного планування є забезпечення відповідності бюджетних ресурсів і потреб у них загалом, а також за спрямуванням по об’єктах і територіях.
Сферою застосування бюджетного планування є розподіл і перерозподіл бюджетних ресурсів на всіх стадіях відтворювального процесу.
Передумовами бюджетного планування є:1.Бюджетна політика2.Стратегія держави на плановий період
Основні функції бюджетного планування:
1.Відображення основних напрямів бюджетної політики2.Вибір раціональних шляхів бюджетного забезпечення
3.Здійснення необхідних заходів перерозподілу бюджетних ресурсів 4.Становлення раціональних форм мобілізації бюджетних ресурсів і визначення оптимального розподілу доходів і видатків.
Принципи бюджетного планування і прогнозування:
1.Альтернативності – вибір варіанту
2.Системності – дослідження кількісних і якісних показників макроекономічного розвитку
3.Цілеспрямованості та пріоритетності – оптимальне використання бюджетних ресурсів
4.Збалансування та пропорційності – прогнозування балансу народногосподарської продукції
5.Наукового обґрунтування планів і прогнозів
6.Поєднання поточних і перспективних планів
Форми планування:
1.Директивне
2.Стратегічне (від 20 до 25 років)
3.Індикативне