МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

Кафедра комп’ютеризованого машинобудівного виробництва

Кафедра технології нафтогазового машинобудування

Б.Д. Сторож, І.І. Палійчук, В.Б. Копей

Технологічні основи

машинобудування

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Для студентів напряму підготовки 6.050502 -

"Інженерна механіка"

Рекомендовано методичною радою

університету

Івано-Франківськ

2010

МВ 02070855 – 3143 - 2010

Сторож Б.Д., Палійчук І.І., Копей В.Б. Технологічні основи машинобудування: Лабораторний практикум. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. - 50 с.

Практикум розроблено відповідно до робочої програми дисципліни "Технологічні основи машинобудування".

Призначено для підготовки бакалаврів за напрямом 6.050502 "Інженерна механіка".

Метою цього практикуму є практичне засвоєння студентами цієї дисципліни на лабораторних заняттях, які дозволяють їм вивчити методи механічної обробки, технологічні можливості металорізальних верстатів та інструментів.

Рецензент: доцент кафедри технології нафтогазового машинобудування, канд. техн. наук Одосій З.М.

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол № _____ від __________ 2010 р.)

© Сторож б.Д., Палійчук і.І., Копей в.Б., 2010 © іфнтунг, 2010

ЗМІСТ

Загальні методичні рекомендації .............................4

Лабораторна робота № 1

Конструкція і призначення токарних різців ...................5

Лабораторна робота № 2

Будова і технологічні можливості токарно-гвинторізного

верстата ....................................................8

Лабораторна робота № 3

Інструменти для обробки отворів та різьб ...................13

Лабораторна робота № 4

Будова і технологічні можливості свердлильних верстатів ....16

Лабораторна робота № 5

Будова і технологічні можливості токарно-револьверного

верстата ...................................................22

Лабораторна робота № 6

Порівняння структури операцій і витрат часу

при виготовленні втулки на ТГВ і на ТРВ ....................27

Лабораторна робота № 7

Будова і технологічні можливості фрезерних верстатів .......31

Лабораторна робота № 8

Конструкція, призначення і схеми роботи фрез ...............37

Лабораторна робота № 9

Будова і технологічні можливості шліфувальних верстатів ....40

Лабораторна робота № 10

Технологічні можливості горизонтально-розточувального

та спеціальних верстатів ...................................46

Перелік рекомендованих джерел ..............................50

Загальні методичні рекомендаціі

Лабораторні роботи виконують студенти під керівництвом викладача в лабораторіях кафедр комп’ютеризованого машинобудівного виробництва, технології нафтогазового машинобудування та навчально-виробничих майстернях ІФНТУНГ. Кожна лабораторна робота розрахована на одне заняття ( 2 год. ).

До початку кожного заняття студенти повинні підготуватися самостійно заздалегідь за змістом лабораторної роботи і за контрольними питаннями. На початку кожного заняття проводиться їх письмове опитування — контроль підготовки до заняття.

Після допуску до виконання роботи студенти отримують рекомендації викладача щодо організації роботи та необхідні інструменти і лабораторне обладнання. Вони самостійно виконують лабораторну роботу, ретельно дотримуючись вказаної в методичці послідовності її виконання. У звіт з лабораторної роботи заносять отримані результати, оформляють рисунки, роблять аналіз результатів і висновки.

Звіт з лабораторної роботи кожний студент оформляє індивідуально за поданим у методичці зразком згідно з вимогами до технічної документації на аркушах формату А4 з обов'язковим викреслюванням рамки ( поля від країв — 5 мм, ліве поле для підшивки — 20 мм ). При комп'ютерній підготовці звіту роздрукувати дозволяється тільки його незаповнену заготовку, яку студент повинен заповнити на занятті. Дозволяється оформляти звіт на зворотному боці аркуша, при цьому поле для підшивки розміщують справа.

Захист лабораторної роботи проводиться індивідуально кожним студентом письмово або усно в кінці заняття чи на консультаціях за повністю оформленим звітом. При захисті студент повинен знати зміст виконаної роботи і відповіді на контрольні питання.

За кожне відпрацьоване студентом в повному обсязі заняття виставляється рейтингова оцінка, яка включає такі оцінки : підготовка до заняття, обсяг виконання роботи на занятті, рівень знань при захисті. Максимальна кількість балів рейтингу за одне заняття визначається робочою програмою дисципліни.

На кінці семестру всі звіти зшивають разом по порядку, оформляють титульну сторінку прийнятого в університеті взірця і після їх захисту здають на кафедру.

Лабораторна робота N 1

КОНСТРУКЦІЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ ТОКАРНИХ РІЗЦІВ

Мета роботи : Вивчення студентом конструкції токарного

різця, призначення різців різних типів, методів і схем

механічної обробки поверхонь типових деталей за їх допомогою.

Лабораторне оснащення

1.1 Токарні різці різних типів : прохідні - прямий,

упорний, відігнутий; підрізний, прорізний, канавковий,

відрізний, фасонний, різьбонарізний; розточувальні різці.

1.2 Вимірні інструменти : штангенциркуль, кутомір.

1.3 Типові схеми токарної обробки.

Література

[1],с.176-179,196,201; [2],с.46-50,58; [3],с.22-24,102-103;

[4],с.239-252,610; [8],с.88-90,132-133.

Завдання і послідовність виконання роботи

Завдання : Вивчити конструкцію та призначення токарних

різців різних типів і оформити звіт.

1.1 Вивчити конструкцію прохідного токарного різця.

1.1.1 Встановити тип і призначення різця, матеріал різальної

пластини (швидкорізальна сталь, твердий сплав) - п. 1.1 звіту.

1.1.2 Визначити основні геометричні параметри різця. Вказати,

між якими поверхнями (передньою, задньою), площинами ( різання,

основною ), елементами ( головною чи допоміжною різальними

кромками, напрямком подачі, при вершині ) вимірюється кожний

кут різця. Виміряти параметри і заповнити табл. 1.1 звіту.

1.1.3 Намалювати збільшений ескіз різця в плані (вигляд звер-

ху в масштабі 2:1) - п.1.2 звіту, рис.1.1. Вказати основні його

частини (робочу, різальну, державку), поверхні (передню, задню),

різальну кромку, вершину; позначити всі параметри з табл. 1.1.

1.1.4 Намалювати ескіз перерізу різця в головній січній

площині - рис. 1.2. Вказати кути та їх значення з табл. 1.1.

1.2 Вивчити призначення і роботу токарних різців різних типів.

1.2.1 Намалювати схеми обробки, які може виконати кожний різець.

На них позначити: різець (вигляд зверху); вузол верстата, де

закріплений різець; заготовку і елементи пристрою, в якому вона

закріплена. Виділити оброблену поверхню; вказати напрямок рухів

різання (головний n і подачі s) і елементи, які його здійснюють;

глибину різання, кути різця в плані - п. 1.2 звіту, рис. 1.3.

1.2.2 Вказати призначення, тип і особливості конструкції

кожного різця ( прямий, відігнутий; правий, лівий; прохідний,

упорний, підрізний ). Вказати матеріал і спосіб кріплення

( механічне, напаюванням ) різальної пластини - табл. 1.2 звіту.

1.2.3 Провести обробку заготовки на токарно-гвинторізному

верстаті згідно із складеними схемами обробки. Записати режими

різання ( п.1.3 звіту ), де швидкість різання, м/хв. :

. ( 1.1 )

1.3 Вивчити конструкцію, призначення і роботу фасонного,

прорізного, канавкового, відрізного чи різьбового різця. Для

цього виконати пп. 1.2.1 і 1.2.2 та відповідно оформити звіт.

1.4 Вивчити конструкцію, призначення і роботу розточувально-

го різця, виконати пп.1.2.1 і 1.2.2 та відповідно оформити звіт.

1.5 Зробити висновок про види поверхонь деталей, які можна

обробити різцями кожного типу і відповідним напрямком їх подачі.