5. Погляди членів таємних товариств на принципі взаємин між народами та державами

Перемогу над Наполеоном увінчувала нова конструкЦ міжнародних відносин, вироблена Віденським конгресом і з ментована "Священним союзом" європейських монархів, об'єдналися для утримання статус-кво та цінностей абсолюти Провідну роль у насадженні й підтримці "віденської систем відігравали Росія, Австрія і Пруссія. Однак наступ реакції ■ зміг знищити у слов'янських народів прагнення до внутрішні та зовнішньої свободи, конституційного ладу й націоналі!' єдності. В зв'язку з цим проблеми міжнародних відносин зовнішньої політики знайшли своєрідний відбиток у свідоме інтелектуальної еліти олександрівської епохи.

Оскільки імператор наполегливо шукав можливості та фор ■ для відродження Польської держави, залежної від Росії,

спрямування опозиційних думок у наближених до пі о двору колах. 1815 р. комісар у центральному адмі-іпішому департаменті М.Тургенєв, генерал М.Орлов та 'їх мці вирішили, що Олександр І надто захоплюється і,і і.ічим питанням", ігноруючи національні інтереси Росії, рконані у тому, що імператор перебуває під впливом поль-|І и іаємного товариства, вони вирішили протиставити йому |н!іідпе російське об'єднання. Плануючи створення таємного за - "Ордену російських рицарів", група М.Орлова ке- націоналістичними інтересами й висувала гасла руси-ііііі та асиміляції всіх неросіян, що мешкають в імперії, а і* приєднання сусідніх і неслов'янських народів, знищення |ін і.кої державності тощо³⁵.

Окремі ідеї, викладені вище, взяли на озброєння члени Пінно таємного товариства — "Союзу порятунку" (1816 р.). ■■м цілені останніми думки дають уявлення про їх погляди на мі повинні будуватися стосунки між народами у Російській і*, і >и та за її межами.

ірлктеризуючи віденську міжнародну систему, один з чле-мміариства А.Поджіо, зокрема, наголошував на тому, що і|>іи боялася зростання торгівлі на Півдні, яка в разі перемоги ііп над Туреччиною перетворювалася на вагомий зовнішньо-іжпічний фактор³⁶.

часник Віденського конгресу М.Тургенєв (талановитий КіЛ'їмат та автор цікавої праці "Теорія політики"), аналізуючи римейську ситуацію, писав: "Загальний мир існує. Так, зовнішній . ;іле погляньте уважно, і ви побачите, що немає нічого |#іш мирного, ніж внутрішнє становище багатьох європейських і*пн. Навіть видимий спокій деяких з них є не що інше, як Ііі'іпмна дрімота; пробудження там буде грізним"³⁷. Ці слова Іяиилися пророчими й незабаром Європа здригнулася від ішшіально-визвольних рухів та революцій.

рат М.Тургенєва — С.Тургенєв — також віддав багато років (Иіипматичній службі. Він критично оцінював легітимістські засади (енської системи і реакційні імперські режими. Про Австрію писав так: "Частини, з яких складається ця імперія, мають ■мі інтереси, й уряд не може бути прихильним до одних, не |чішіючи інших". С.Тургенєв також передбачав потрясіння на причини яких закладалися у період Реставрації: