2. Правове регулювання захисту комерційної таємниці в Україні

З правової точки зору комерційна таємниця є засобом за­хисту від недобросовісної конкуренції в рамках реалізації пра­ва па інтелектуальну власність. Це загальновизнане у світі по­ложення випливає із змісту пункту УІІІ статті 2 Конвенції 1967 року, що утверджувала Всесвітню організацію інтелекту­альної власності, учасником якої був і колишній СРСР.

Згідно з законодавством України передбачена криміналі, на, адміністративна, цивільно-правова та інша віднові дальність не лише за розголовіення, а й за незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (частина 3 статті ЗО Закону “Про підприємства в Україні”).

У статті 47 розділу ІУ Закону України “Про інформацію” говориться:

“Порушення законодавства України про інформацію тяг­не дисциплінарну, громадсько-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно з законодавством Ук­раїни”.

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, що винні у скоєнні таких пору­шень:

• необґрунтована відмова від надання відповідної інфор­мації;

• надання інформації, що не відповідає дійсності;

• умисне приховування інформації;

• розголошення державної або іншої таємниці, що охоро­няється законом, особою, яка повинна зберігати таємницю;

• порушення порядку збереження інформації.

27. січня 1994 року був прийнятий Закон України № 3888- XII “Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексу України і Кодексу Ук­раїни про адміністративні порушення”. Згідно з цим Законом, до Кримінального кодексу України додатково внесені такі статті:

• Стаття 148-6 “Незаконне збирання з метою викорис­тання або використання відомостей, шо є комерційною таємницею” (підприємницьке шпигунство), якщо це завдало великої матеріальної шкоди суб’єкту підприємницької діяль­ності, карається позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом від трьохсот до п’ятисот мінімальних розмірів за­робітної плати.

Крім цього, цим же Законом доповнений Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 164-3 “Недоб­росовісна конкуренція”, у частині 3 якої говориться: “Одер­жання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфеденційної інформації з метою завдання шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця несе накладан­ня штрафу від десяти до двадцяти мінімальних розмірів за­робітної плати”.

Не залишене поза увагою можливе виявлення підприємницького шпигунства в галузі проникнення в комп’ютерні системи. Так, 20 жовтня 1994 року був прийнятий Закон України “Про внесення змін і доповнень до Криміналь­ного кодексу України і Кримінально-процесуального кодексу України” за № 218/94-ВС, в якому йдеться про це:

У зв’язку з прийнятям Закону України “Про захист інфор­мації в автоматизованих системах” Верховна Рада України по­становляє:

Доповнити Кримінальний кодекс України статею 198-1 “Порушення роботи автоматизованих систем”. Умисне вторг­нення у роботу автоматизованих систем, що спричинило спо­творення або знищення інформації, або розповсюдженя про­грамних і технічних засобів, призначених для незконного про­никнення в автоматизовані системи і спроможних призвести до спотворення, або знищення інформації, або ж носіїв інформації,

• карається позбавленням волі на строк до двох років або ви­правними роботами на той самий строк, або штрафом у розмірі від ста до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Ті ж самі дії, якщо ними завдано шкоди у великих розмірах, або здійснені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.