Навчальні питання лекції:

1. Поняття про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію.

2. Правове регулювання захисту комерційної таємниці в Україні.

3. Умови забезпечення захисту комерційної та конфіден­ційної інформації.

4. Відомості, що не становлять комерційної таємниці.

Навчальна мета лекції: знати види довідково-інформаційної документації, їх призначення та вимоги щодо оформлення.

Виховна мета лекції: вміти оформлювати за допомогою ПЕОМ довідково-інформаційні документи.

Розвивальна мета лекції:особливу увагу слід звернути з’ясуванню термінів та основних понять, що були розглянуті в темі.

Ключові слова: комерційна таємниця, інформація, конфіденційна інформація, підприємство, документи.

1. Поняття про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію

Ринкова економіка передбачає існування конкуренції. За таких умов дуже важливо зберігати відомості, що стосуються комерційної таємниці (КТ) підприємства.

Цінність науково-технічної інформації призвела до того, що наукові дослідження, розробки і найновіші технології та інновації, наприклад у США, були віднесені до сфери посиле­ної охорони і багато фірм створили свої служби безпеки, до функцій яких, разом з охороною рухомого і нерухомого майна, входять попередження і запобігання розголошенню секретів фірми.

Комерційна таємниця — це та виробнича, науково-технічна, управлінська, фінансова та інша документована інформація, що використовується для досягнення ко­мерційної мети (отримання прибутку, запобігання збитку, от­римання добросовісної переваги над конкурентами), яку підприємець вважає конфіденційною. До конфіденційних відносяться відомості про прибуток фірми, ідеї, відкриття, ви­находи, технології, індивідуальні деталі комерційної діяль­ності, що дають можливість успішно конкурувати і т. ін.

( у 11, поняття комерційної таємниці полягає по

• це будь-яка ділова інформація, що має дійсну або по цінність для підприємства з комерційних при чин, просочення якої може завдати шкоди підприємству;

• вона не є загальновідомою або загальнодоступною на законних підставах;

• ці відомості відповідним чином позначені, і фірма здійснює належні заходи щодо збереження і конфіденційності;

• ця інформація не є державним секретом (поняття дер­жавної таємниці дане в статті 1 розділу 1 Закону Ук­раїни “Про державну таємницю” від 21.01.94 р.) і не за­хищається авторським і патентним правом;

• ця інформація не стосується негативної діяльності підприємства, яка може завдати шкоди суспільству (по­рушень законів і неефективної роботи, адміністратив­них помилок, забруднення навколишнього середовища тощо).

27. березня 1991 р. Верховна Радою України прийняла Закон “Про підприємства в Україні”. Згідно з частиною 1 статті ЗО цього Закону, “під комерційною таємницею підприємства ма­ються на увазі відомості, пов’язані з виробництвом, техно­логічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, роз­голошення (передавання, просочування) яких може завдати шкоди його інтересам”.

“Конфіденційна інформація — це відомості, що знахо­дяться у володінні, користуванні або розпорядженні, окремих фізичних: чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених умов. ”

(Закон України “Про інформацію” від 02.10.92 p., розділ 2, ст. ЗО)

Умови віднесення тієї чи іншої інформації до “КТ” визна­чаються відповідним законодавством. Такими є:

• дійсна або комерційна цінність інформації через незнання її третіми особами;

• відсутність вільного доступу до цієї інформації на за­конних підставах;

• вжиття власником інформації необхідних заходів для збереження її конфіденційності.

Забезпечення збереження конфіденційності інформації комерційного підприємства потребує дотримання таких умов:

• визначення відомостей, що становлять КТ підпри­ємства;

• забезпечення порядку та умов для їх захисту.

Якщо ці вимоги ие дотримуються, то у підприємства немає законних підстав для притягнення до відповідаль­ності працівників, які розголосили чи передали інформа­цію, іцо становить КТ.

Відомості КТ підприємства умовно можна поділити на дві групи:

• науково-технічна (технологічна) інформація;

• ділова інформація.

До науково-технічної (технологічної) інформації нале­жать дані про конструкцію машин і устаткування; креслення, схеми, конструктивні матеріали, рецептури, методи і способи виробництва, нові технології, напрями модернізації відомих технологій, процесів і устаткування, програмне забезпечення для ПЕОМ.