Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РОЗДІЛ 1 БЖ!!!!!!!!!!!!!!!!.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
06.08.2019
Размер:
65.02 Кб
Скачать

Розділ 1. Теретичні основи безпеки життєдіяльності

Тема 1.1 Законодавство про охорону праці

1) Поняття “Безпека життєдіяльності”.

2) Основні законодавчі акти по БЖ.

3) Державний нагляд за ОП.

4) Трудовий договір і охорона праці.

5) Соціальне страхування.

6) Навчання й інструктаж з ОП.

7) Положення про службу ОП.

8) Положення по розслідуванню й обліку нещасних випадків.

9) Права профспілок по забезпеченню контролю за ОП.

10) Фонди ОП і їхнє призначення.

  1. Безпека життєдіяльності — це наука, яка вивчає проблеми перебування людини в навколишньому середовищі під час трудової й іншої діяльності.

З метою уніфікації будь-які наслідки визначають як шкоду. Ко­жен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Наприклад, кількість загиблих, поранених чи хворих, площа зараженої тери­торії, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд тощо. Найбільш універсальний кількісний засіб визначення шкоди — це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті.

Другою, не менш важливою характеристикою небезпеки, а точніше мірою можливої небезпеки, є частота, з якою вона може проявлятись, або ризик.

Ризик (R) визначається як відношення кількості подій з небажа­ними наслідками (п) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу:

R = n/N.

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає макси­мальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику — максималь­ну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транс­портні засоби одного типу; один клас суб'єктів господарської діяльності тощо.

2) До основних законодавчих актів відносяться: Конституція України, закон України “Про охорону праці ”, закони України про охорону здоров'я, пожежну безпеку, дорожній рух, використання ядерної енергії і радіаційному захисту, Кодекс законів про працю України (КЗППУ) і ін.

3) Відповідно до закону України “ Про ОП ” вищий держ.нагляд за ОП здійснює Генеральний прокурор України (стаття 259).

Держ.нагляд (України) за ОП на підприємствах і організаціях здійснюють спеціально уповноважені органи:

1. Держкомітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничного нагляду (Держгірпромнагляд) здійснює нагляд при установці й експлуатації підіймальних споруджень, котельних установок і судин, що працюють під тиском і ін.;

2. Держкомітет України по ядерній і радіаційній безпеці (держатомнагляд) здійснює нагляд за безпечною експлуатацією атомних, енергетичних і тепловикористовуючих установок;

3. Органи санітарно-епідеміологічної служби (держсанннагляд) - за дотриманням сан-гігієнічних і сан-протиепідемічних норм;

4. Органи державного пожежного нагляду (держпожнагляд) - контроль за проведенням заходів щодо попередження пожеж і вибухів.

4) Трудовий договір і ОП.

Згідно КЗПП (розділ 3) трудовий договір є угода між працівником і власником (підприємства, установи), згідно з яким працівник зобов'язується виконувати роботу, підкорятися внутрішньому трудовому розпорядку, а власник виплачувати працівнику зарплату і забезпечувати умови праці відповідно до законодавства про працю і ОП.

Трудовий договір може бути: безстроковим (полягає на невизначений термін), на певний строк і, що укладається на час виконання визначеної роботи (ст.23).

При підписанні трудового договору може бути встановлений випробувальний термін (ст.26): не більше 3-х місяців для службовців, до 6 місяців за узгодженням із профкомом і до 1 місяця для робітників(ст.27).

Тимчасовий перевід на іншу роботу у випадку простою може бути на термін до 1 місяця (ст.34). Працівник має право розірвати договір, повідомивши власника письмово за 2 тижні. Трудовий договір може бути розірваний власником у випадках:

— прогулу (відсутність на роботі більш 3-х годин без поважних причин);

— не явки на роботу в межах більш 4-х місяців підряд у наслідку хвороби і т.д.

Власник зобов'язаний у день звільнення видати працівнику трудову книжку і з ним розрахуватися.