Розділ 2. Основи сучасного загальновійськового бою

2.1 Сутність сучасного загальновійськового бою

Сучасний загальновійськовий бій (ЗВБ) вимагає від військ, які беруть участь в ньому безпосереднього ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, техніки, засобів захисту (від зброї масового ураження, високоточної зброї, ударів авіації, ракетних військ і артилерії противника) та маскування, високої рухомості та організованості, повного напруження моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни та бойової згуртованості.

Бій – основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневри з’єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Види бою та його складові показано на рис. 2.1.1.

Види бою

Загальновійськовий

Вогневий

Протиповітряний

Види ЗВБ

Повітряний

Морський

Оборона

Наступ

Складові бою

Удар — полягає в одночасному уражені угруповань військ та об’єктів противника шляхом потужного впливу на них усіма засобами або військами.

Вогонь — ураження противника стрільбою з різних видів зброї. Він ведеться з завданням знищення, подавлення, виснаження противника або зруйнування його об’єктів.

Маневр — організоване пересування військ під час бою з метою заняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил та засобів, а також перенесення або перенацілювання (масування, розподіл) ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Вогнем

За тактичним завданням:

знищення, подавлення, виснаження, руйнування, задимлювання (засліплювання), освітлення.

Військами

Військами

Вогнем

За видами зброї:

стрілецької, танків, БМП, БТР, артилерії, мінометів, зенітних засобів та ін.

Рис. 2.1.1. Види бою, складові бою

Мета бою досягається: високою бойовою виучкою; свідомим виконанням свого військового обов'язку , стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю особового складу за будь-яких умов добитися повної перемоги над ворогами; як основний фактор успіху це уміння командирів організувати бій і управляти особовим складом у хоі бою.

Тільки командир-офіцер, грамотний, ініціативний, вольовий, дисциплінований, уважний до своїх підлеглих, може виконати це завдання.

Види маневру підрозділами

Маневр підрозділами (охоплення, обхід, відхід) проводиться з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливому місцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу своїх підрозділів з-під удару противника, здійснюється стрімким їх просуванням у глибину бойового порядку противника, в тому числі й у повітрі, а також шляхом відведення підрозділів на нові позиції та рубежі (райони), розташованій в нашій глибині.

О хоплення маневр, який здійснюється частинами, підрозділами з метою виходу для удару у фланг противника, показано на рис. 2.1.2, здійснюється в тісній тактичній та вогневій взаємодії. тпд

тв

тв 1 мв

Рис. 2.1.2. Охоплення (варіант) Рис. 2.1.3. Обхід (варіант)

Обхід більш глибокий маневр, який проводиться частинами, підрозділами для удару по противнику з тилу показано на рис. 2.1.3. Обхід здійснюється у тактичній взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом.

Відхід – маневр, який застосовується з метою виводу своїх військ з-під ударів переважаючих сил противника, виграшу часу та заняття вигідного рубежу (району) показано на рис. 2.1.4.

В

мв

Рис .2.1.4. Відхід (варіант)

ідхід проводиться тільки з дозволу та наказу старшого командира.

3 мвід

1 мвід

1 мвід

1 мв

3 мвід

2 мвід

1 мв

2 мвід

1 мвід

3 мвід

Маневр вогнем

Маневр вогневими ударами та вогнем, показано на рис. 2.1.5, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, дозволяє захопити й утримувати ініціативу, зривати задуми противника й успішно вести бій в обстановці, яка змінилася. Полягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні), по найважливіших об‘єктах противника або в розподілі (розосередженні) для ураження декількох об‘єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об‘єкти.

1 тв

1 тв

Рис. 2.1.5. Розподіл вогню Рис. 2.1.6. Зосередження вогню

1 тв

1 тв

Рис. 2.1.7. Перенесення вогню на новий об’єкт Рис. 2.1.8. Послідовне зосередження вогню

Своєчасне виявлення противника і знищення його вогнем досягається веденням безпосереднього спостереження і умілим застосуванням своєї зброї, достовірною розвідкою цілей, влучністю вогню, раптовістю відкриття та умілим управлінням вогнем в ході бою.

Таким чином маневр як військами так і вогнем повинен бути простим за задумом, зрозумілим для підлеглих і виконуватися швидко, потай і раптово для противника.