Види понять:
Залежно від кількісної характеристики обсягу: |
- Одиничне поняття – це поняття, обсягом якого є один елемент (Аристотель \Г.Сковорода \ Київський національний університет ім.. Т.Шевченка \ найвища гора планети Земля) - Загальне поняття – це поняття, обсягом якого є клас однорідних предметів (місто \афоризм \ злочин \ університет \держава)
- Пусте поняття – це поняття, обсяг якого не містить жодного елемента (круглий квадрат \ одружений холостяк \ вічний двигун) |
Залежно від типу елементів обсягу: |
- Конкретне поняття – це поняття, елементом обсягу якого є предмет, або клас предметів (комп’ютер \ крадіжка \ майно \ збірник) - Абстрактне поняття -- це поняття, елементом обсягу якого є властивості предметів або відношення між ними (талановитість) |
Залежно від характеру елементів обсягу:
|
- Збірне поняття -- це поняття, елементом обсягу якого є класи предметів (сузір’я) - Незбірне поняття -- це поняття, елементом обсягу якого є окремі предмети (університет \ людина \ планета Сонячної системи) |
Залежно від наявності чи відсутності в змісті поняття ознак, на підставі яких предмети узагальнюють у класи: |
- Позитивне поняття -- це поняття, в змісті якого фіксують наявність певних ознак (осудність) - Негативне поняття – це поняття, в змісті якого фіксують відсутність певних ознак (неосудність) |
Залежно від наявності чи відсутності в змісті поняття ознак, які вказують на відношення з іншими поняттями: |
- Відносне поняття – це поняття, в змісті якого наявні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями (батьки (до дітей) \ начальник (до підлеглого) \ боржник (до кредитора)) - Безвідносне поняття – це поняття, в змісті якого відсутні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями (держава \ книга \ література) |
Визначення понять:
Будь-яке визначення поняття складається з двох компонентів: дефінієндум (dfd) - це поняття, зміст якого розкривають і дефінієнс (dfn) – це поняття, за допомогою якого розкривають зміст дефінієндуму.
Види визначень: |
Явне визначення – це визначення, яке має форму тотожності дефінієндуму та дефінієнсу (А (дефінієндум) є В (дефінієнс)) |
- атрибутивно-реляційне визначення – це вид явного визначення в якому видовою ознакою є властивості визначуваного предмета або його відношення (колонія) - генетичне визначення – це вид явного визначення, в якому видовою ознакою є спосіб походження, створення, конструювання предметів (циліндр) - операційне визначення – це вид явного визначення, в якому видовою ознакою є вказівка на операцію, за допомою якої можна розпізнати ті чи інші предмети (кислота) |
|
Неявне визначення – це визначення, яке не має форми тотожності дефінієндуму та дефінієнсу |
- звичайне констетуальне визначення – це вид неявного визначення, в якому контекстом є звичайний уривок будь-якого тексту (ситуація читання текстів іноземною мовою) - остенсивне визначення – це вид неявного визначення, яке здійснюється за допомогою демонстрування предмета. Контекстом такого визначення є ситуація, в якій трапляється предмет (ситуація засвоєння мови дітьми) - аксіоматичне визначення – це вид неявного визначення, в якому контекстом є сукупність аксіом деякої теорії |
Правила визначень: |
1) Дефінієндум та дефінієнс повинні бути взаємо замінюваним, тобто їхні обсяги мають бути однаковими |
- «надто широке визначення»-- це логічна помилка, яка має місце, коли обсяг дефінієнсу ширший ніж обсяг дефінієндуму («Логіка – це наука, яка вивчає мислення людини») - «надто вузьке визначення» -- це логічна помилка, яка має місце, коли обсяг дефінієнсу вужчий ніж обсяг дефінієндуму («Студент – це людина, яка навчається в університеті») |
|
2)Визначення не повинно утворювати кодла |
- «тавтологія» -- це логічна помилка, яка має місце, коли дефінієндум та дефінієнс виражені однаковими словами («Життя – це життя» \ «На війні, як на війні») - «коло у визначенні» -- це логічна помилка, яка має місце, коли дефінієндум визначають через дефінієнс, а останній, у свою чергу, визначають через дефінієндум («Право -- це наука, яка вивчає правові відносини», а «Правові відносини – це відносини, які вивчає право») |
|
3) Визначення має бути чітким, ясним, однозначним |
|
|
4)Слід намагатися, щоб визначення не було заперечним |
|