Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия ДКПЗК.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
06.08.2019
Размер:
373.76 Кб
Скачать
  1. Парламент фрн. Конституційні гарантії прав і свобод. Конституційні обмеження прав і свобод.

Закон не містить такого терміну, але є Бундестаг і Бундесрат – верхня і нижня палати.

Бар’єр 5 % - пропорційна система і мажоритарна ( на 4 роки).

Бундесрат – призначається урядами всіх земель на 4 роки.

Очолюють палати спікери, є комісії: тимчасові і надзвичайні. Є регламент, депутати Бундестагу мають вільний мандат ( не можуть займатися іншим видом діяльності).

Депутат Бундесрату має імперативний мандат.

Імдемнітет – за свої вислови може нести відповідальність лише перед своєю партією.

Імунітет – за порушення правил – відповідальність за кримінальні порушення лише з згоди парламенту.

Право законодавчої ініціативи – Федеративний уряд, 5 % депутат кожної з палат.

Закони ФУ вносяться в Бундесрат, потім в Бундестаг.

Всі закони, які вносяться Бундесратом лише нижню палату.

Якщо Бундестаг вносить, має бути дозвіл Бундесрату.

Уряд може по окремим питанням за делегованим правом Бундестагу приймати закони.

Бундестаг може висловити Вотум недовіри Уряду – іде у відставку.

  1. Особливості бюджетного процесу в зарубіжних країнах.

  2. Загальна характеристика Конституції Італійської Республіки.

1 січня 1948 року – набула чинності Конституції Італії.

Особливість:

  1. Демократизм:

  • народ Італії має право законодавчої ініціативи ( 50 000);

  • народ має право ініціативи зміни чи відміну закону (0.5 млн.);

  • будь – який громадянин маже звернутися до конституційного суду.

  • Соціалізація конституції: право на працю, право кожного хто працює на гідну оплату.

  1. Втілила всі міжнародні принципи.

  2. Італія оголосила анти фашизм державною ідеологією.

Конституція є дуже жорсткою:

  • прийняти закон 50%+1;

  • через 3 місяці ратифікувати;

  • якщо на протязі цих місяців 1/5 депутатів чи 500 000 референдум;

  • не підлягає перегляду республіка.

  1. Міжнародні стандарти правового статусу людини і громадянина.

Основні права людини — гарантована законом міра свободи (можливості) особи, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства в змозі забезпечити її існування і розвиток та закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для усіх людей. Потреба міжнародного врегулювання прав людини - після Другої світової війни.

Положення про права людини, що містяться у статтях Статуту ООН (1945), стали основою становлення нового інституту права — міжнародного захисту прав людини і основних свобод. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила Загальну декларацію прав людини, яка проголосила центральний пункт концепції прав людини — визнання людської гідності кожної особи. З 1948 р. 10 грудня відзначається в усьому світі як День прав людини.

Права людини і права громадянина — близькі поняття, в ідеалі повинні збігатися, оскільки:• здійснення прав людини визначається головним чином забезпеченістю з боку держави. Наприклад, апатриди та інші категорії осіб, що не мають громадянства, знаходяться під захистом законів держави проживання та міжнародного права.

  • «Декларація прав людини і громадянина»;

  • «Декларація прав дитини» 1ст. новонароджена дитина має право на громадянство і сім’ю