5

Тема Революційні події на західноукраїнських землях план

І. ЗУНР:

а) проголошення ЗУНР;

б) внутрішня та зовнішня політика уряду;

в) війна з Польщею.

ІІ. Революційні події на Буковині.

ІІІ. Революційні події на Закарпатті.

І. ЗУНР:

а) проголошення ЗУНР.

Таємний додаток Брестського мирного договору (09.02.1918 р.) між Австро-Угорщиною й УНР містив пункт про поділ Галичини на українську та польську частини і приєднання першої з Буковиною в один український коронний край не пізніше 31 липня 1918 р. Проте Відень у липні 1918 р. відмовився від своїх зобов'язань в односторонньому порядку.

Осінь 1918 р. – активізація національних рухів у Австро-Угорській імперії.

16.10. 1918 р. – маніфест австрійського цісаря "До моїх вірних австрійських народів" (намір перетворити імперію на федеративну державу). Маніфест санкціонував утворення національних рад.

18.10.1918 р. – утворення Української Національної ради у Львові, яка виконувала функції представницького, законодавчого органу влади. До УНРади увійшли посли до австрійського парламенту від Галичини та Буковини, Галицького та Буковинського сеймів, представники від політичних партій, церкви. Представники від закарпатських українців не змогли прибути у Львів, проте повідомляли листом, що Угорська Україна солідаризується з Галичиною.

19.10.1918 р. – проголошення УНРадою української держави на українських землях Австро-Угорщини – Східній Галичині, Північній Буковині, Закарпатті (Прокламація УНРади від 19.10.1918). У прокламації проголошуються демократичні свободи, національно-культурна автономія для меншин, право національних меншин на представництво в УНРаді та уряді. Президентом УНРади обрано Є.Петрушевича.

Головною силою, хто виступав проти української державності в краї, були поляки. 28.10.1918 у Кракові виникла польська Ліквідаційна комісія. МЕТА – розпустити окупаційні органи влади й передати всі повноваження полякам. Із цією метою польська комісія планувала приїхати до Львова 1 листопада.

Українці вирішили перехопити ініціативу.

01.11.1918 р. – захоплення Львова українськими вояками ("Листопадовий зрив"). Збройний виступ очолив Д.Вітовський. Львів проголошено "столичним містом". У другій половині дня представники австрійських властей у Львові погодилися передати владу УНРаді. Вона майже без перешкод перебрала владу в головних центрах Східної Галичини.

– відозва УНРади від 01.11.1918 р. – заклик до українців перебрати владу на місцях, створювати українське військо, належність вищої влади в українській державі УНРаді, заклик до представників національних меншин направити депутатів до УНРади, оголошено про збереження дії тих австрійських законів, що не суперечать основам української держави.

– 09.11.1918 р. – утворення уряду ЗУНР – Державного секретаріату (14 осіб – з них 8 націонал-демократи) на чолі з Костем Левицьким. (У літературі зустрічаються різні дати утворення Державного Секретаріату – від 06 до 11 листопада. Запропонована дата зустрічається найчастіше)

13.11.1918 р. – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР): видання "Тимчасового Основного закону про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії" УНРадою від 13. 11. 1918 р.

■ Тимчасовий основний закон:

– проголошує самостійність української держави;

– приймає назву ЗУНР (раніше вживалася назва Українська держава);

– визначає кордони (Сх. Галичина з Лемківщиною, Північна Буковина, українське Закарпаття);

– проголошує демократичні засади нової держави;

– визначає повноваження УНРади та Державного секретаріату до Установчих зборів;

– визначає символіку (прапор, герб – золотий лев на синьому полі).

Поляки не визнали українську державність, а євреї і німці зайняли очікувальну позицію.

Отже, з розпадом Австро-Угорщини активізувалися українські державницькі сили в Східній Галичині внаслідок чого було проголошено ЗУНР.

б) внутрішня та зовнішня політика уряду.

Новоутворена держава мала площу 76,6 тис. км² із населенням 6,2 млн. осіб. Однак через втрати у перші місяці територія зменшилася до 40 тис км², а населення – до 4 млн. осіб (3 млн. українці). Більшість населення проживала в селах.

ЗАСАДИ ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ:

ДЕРЖАВНИЙ АПАРАТ.

Керівництво ЗУНР наприкінці листопада переїжджає до Тернополя, а з 2 січня 1919 р. воно в Станіславі (Івано-Франківськ). Тут конституювалася доповнена УНРада (150 осіб). Відбулося 2 сесії УНРади.

04.01.1919 р. – утворено Виділ УНРади (9 осіб + Є.Петрушевич) – обмежував повноваження президента; – Державний секретаріат очолив С.Голубович.

лютий – схвалений закон про майбутній сейм ЗУНР (активне виборче право по досягненні 20-річного віку, а пасивне право – на 28 році життя). Сейм мав складатися з 228 послів: 160 українців, 33 поляків; 27 євреїв та 6 німців. Після обрання нового сейму УНРада мала самоліквідуватися. Через війну вибори в червні не відбулися.

Взагалі був створений надійний державний апарат, який передбачав використання елементів австрійського апарату управління, судочинства, підтримання порядку (жандармерії).

ЗБРОЙНІ СИЛИ.

Керівництво ЗУНР звернулося за допомогою до гетьмана П.Скоропадського, який надав фінансову, технічну та кадрову (направлено генерала М.Омеляновича-Павленко) допомогу. Із другої половини грудня 1918 р. офіційно існувала Українська Галицька Армія (УГА). Проведено загальну мобілізацію. До весни 1919 р. збройні сили УГА налічували понад 100 тис. військових у т.ч. 40 тис. безпосередньо брали участь у бойових діях.

ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ.

Важке становище. Причини:

1. негативні наслідки Першої світової війни:

   • зменшилася кількість працездатного населення;

   • зруйновано і спалено сотні містечок і сіл, солекопальні, нафтопромисли;

   • у чотири рази зменшилося поголів'я коней, худоби;

   • суттєвих збитків зазнав залізничний транспорт;

   • зменшився обсяг торгівлі;

   • підірвано фінансову систему.

2. епідемії.

Економічний стан наближався до катастрофічного.

У таких досить складних обставинах довелося діяти уряду, соціальна політика якого була поміркованою. Кроки уряду:

а) у промисловості.

• уряд уживав заходів по встановленню державного контролю над нафтовидобувними та нафтопереробними підприємствами. Але повністю встановити контроль не вдалося;

• закон про 8-годинний робочий день.

б) у аграрному секторі .

• фактично ж уряд ЗУНР вирішив тільки одне ключове завдання: здійснювалася ліквідація великого землеволодіння. (14.04.1919 р. прийнято земельний закон, який передбачав створення земельного фонду ЗО ЗУНР для наділення землею безземельних та малоземельних селян. Для цього націоналізувалися землі династії Габсбургів, двірські, церковні, монастирські землі, а також поміщицькі маєтки понад норму (норма мала бути в межах 30 - 100 моргів, 1 морг = 0,56 га), причому власники мали отримати відшкодування (питання про викуп залишалося відкритим). Уряд ЗУНР не встиг це втілити через польський наступ;

• збереження приватної власності на землю та інші засоби виробництва;

• ліси мали перейти у власність держави.

в) у фінансовій сфері.

• у квітні 1919 р. до обігу було впроваджено власну валюту – гривні (вартість австрійської корони) і карбованці (вартість двох корон).

г) у сфері соціального захисту.

• регламентовано розподіл м'яса, встановлено обов’язковий мінімум компонентів, які необхідні для випікання буханки хліба;

• закон про 8-годинний робочий день;

• першотравень оголошено державним святковим днем.

д) в освітній сфері.

• проведено освітню реформу: школи оголошувалися державними, а вчителі – державними службовцями;

• відкрито 30 українських середніх шкіл;

• дозволено відкривати школи для нацменшин.

Розгортання воєнних дій (українсько-польська війна) не дали можливості лідерам ЗУНР зреалізувати проголошені цілі та завдання.

Отже, внутрішня політика ЗУНР загалом характеризувалася непослідовністю.

ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ:

1) існувала гостра потреба в організації центрального апарату зовнішньополітичного відомства та дипломатичних представників за кордоном;

2) політика, спрямована на визнання ЗУНР та УНР на міжнародній арені, що означало здобуття прихильності країн Антанти (мирні переговори в Парижі);

3) налагодження відносин з найближчими сусідами: ЧСР, Угорщиною, та Румунією;

4) відносини з Польщею – у наступному питанні;

5) діяльність, спрямована на об'єднання з УНР. Це було головним завданням.

Ще 5 листопада до П.Скоропадського прибула делегація ЗУНР із проханням надати збройну допомогу (гетьман її надав).

– 01.12.1918 р. – у Фастові підписано "передвступний договір" про злуку ЗУНР та УНР із Директорією УНР.

– 03.01. 1919 р. – у Станіславі затверджено попередню угоду.

22.01.1919 р. – офіційне проголошення Акту злуки в Києві (делегацію ЗУНР очолював Л.Бачинський).

• ЗУНР стала називатися Західна Область УНР;

• ЗО УНР офіційно отримала автономію у складі УНР. а фактично це було конфедеративне об’єднання;

• Є. Петрушевич став членом Директорії.

24.01.1919 р. – злуку затвердив Конгрес трудового народу.

ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. Засвідчило споконвічне прагнення українського народу до створення незалежної соборної держави.

Отже, головне завдання зовнішньої політики ЗУНР – об'єднання з Наддніпрянською Україною, однак воно не було повним і органи державної влади ЗО ЗУНР продовжували й далі діяти самостійно.

в) війна з Польщею.

1 період українсько-польської війни (1–21 листопада 1918 р.) – боротьба за Львів.

– 01.11.1918 р. – у Львові створено Польський народний комітет для організації боротьби з українцями.

– 1- 21.11. 1918 р. – боротьба за Львів.

– 22.11.1918 р. – залишення Львова українцями, початок 3-денного єврейського погрому.