МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Індивідуальне науково-дослідне завдання
з курсу «Теорія держави і права»
на тему:
«Класифікація та еволюція функцій держави»
Виконав студент 11 групи
факультету міжнародних відносин
Варварук Юрій Юрійович
ЛУЦЬК 2010
План
Вступ
Поняття та ознаки функцій держави.
Проблема класифікації функцій держави.
Етапи еволюції функцій держави.
Висновки.
Список використаних джерел.
1. Вступ
Актуальність роботи полягає у тому, що питання про функції держави має не тільки теоретичне, але й велике практичне значення. Воно дозволяє глянути на державу не тільки з боку її форми, внутрішньої побудови і змісту, але й розглянути феномен держави під кутом зору її різнобічної діяльності, різнопланових та різнорівневих сфер функціонування. За допомогою функцій стає можливим з досить високою точністю визначити характер діяльності держави, правильність вибору нею на тому чи іншому етапі розвитку її пріоритетів, нарешті, рівень її організованості й ефективності .
Різним аспектам формування, становлення, розвитку та реалізації функцій держави приділяли увагу багато вчених-теоретиків права, конституціоналістів, соціологів, серед яких С.С. Алексєєв, Л.І Каск, В.Ф. Погорілко, Ю.М. Тодика, М.В. Цвік, Л.І. Кормич та багато інших.
Метою даної роботи є з’ясування змісту поняття функція держави, розглянути різні погляди на їхню класифікацію та аналіз розвитку та зміни функцій держави впродовж історії.
2. Поняття та ознаки функцій держави.
Слід відзначити, що термін «функція» має у вітчизняній і зарубіжній літературі далеко не однакове значення, і у філософському і соціологічному аспектах він розглядається як «зовнішній прояв властивостей якого-небудь об’єкта в даній системі відносин»; як сукупність звичайних чи специфічних дій окремих осіб чи органів, обумовлених їх природою чи необхідністю виживання [1].
Стосовно держави, термін, а разом з ним і поняття «функція» набувають трохи іншого змісту і значення . Функції держави традиційно визначаються як основні напрямки діяльності держави, що обумовлені її сутністю і змістом, так і ті, що встають перед нею на тому чи іншому етапі її розвитку з відповідними цілями, задачами і їх соціальним призначенням.
У вітчизняних і зарубіжних академічних джерелах існують різні варіанти трактування функції держави. Зокрема Л. Каск розуміє під функціями держави «такі сторони змісту її діяльності, які характеризують її класове та загально- соціальне призначення» [2]. Функції держави, на думку М. Строговича, - це основні напрями, характер і зміст діяльності держави як соціального явища [3].
Л. Загайнов характеризує функції як сторони діяльності держави та відрізняє їх від напрямів, тим самим вступаючи в протиріччя з іншими вченими, які розглядають поняття, напрями та сторони діяльності як рівнозначні. На думку В. Петрова, функції держави-це категорія, в якій відображається зміст діяльності держави , його сутність та соціальне призначення. Найбільш прийнятною вважається визначення функцій, надане юридичною енциклопедією: засіб реалізації призначення держави; діяльність держави, взята у цілісності з єдиною політичною, структурною та територіальною організацією [4].
Таким чином, правомірним є висновок про те, що функції держави є передумовою пізнання сутності держави.
Слід зазначити, що наявність різних точок зору щодо визначення функцій держави є цілком природною і зрозумілою, маючи на увазі складність і багатогранність розглянутої матерії. Однак у теоретичному і практичному аспектах варто зосередитись не на аналізові різних уявлень і поглядів, а на виділенні і розгляді загальних рис і особливостей саме функцій держави. [5].
С. Чернета пропонує розподілити ознаки функцій держави за трьома критеріями. Є внутрішні ознаки, які спрямовані на характеристику їх сутнісного моменту. Ці ознаки пов’язані з визначенням функцій держави як основного (важливого) напрямку діяльності держави, вони роблять наголос на його тривалості (постійності) предметно-політичній характеристиці, його змісті й об’єкті.
Другу групу ознак поняття функцій держави автор визначив як співвідносні ознаки. Саме вони дають змогу з’ясувати співвідношення таких взаємопов’язаних між собою понять, як «мета держави», «завдання держави», «функції окремих органів держави», «форми реалізації функцій державних органів». До таких ознак можна віднести також об’єктивний характер функцій держави, їх зв’язок з сутністю та соціальним призначенням держави.
Третя група ознак визначається як супутні ознаки. Вони дають змогу точніше й повніше «опредметнити» аналізоване поняття. Вони вказують на те, чим саме відрізняються функції держави не тільки від співвідносних, але й близьких понять. До таких ознак належать такі, котрі дозволяють відмежовувати функції держави від сфери їх застосування, функції політичної системи, від видів державної діяльності та її принципів.
Аналіз та класифікація вищезгаданих ознак дає змогу поглибити і розширити визначення поняття функції держави ви як основних (загальних) і постійних напрямків видів її діяльності, які реалізуються в певних формах., за допомогою спеціальних методів, мають комплексний , предметно-політичний і об’єктивний характер, чітко визначений зміст. [6].
Вельми актуальними є питання: Що виокремлює функції держави як явище серед інших державних і недержавних явищ? Чим вони відрізняються і характеризуються?
Відповідаючи на ці питання, необхідно звернути увагу на такі їхні загальні риси:
1. Функції держави мають комплексний, синтезуючий характер. Як основні напрямки діяльності держави вони ніколи не ототожнюються і не можуть ототожнюватися з окремими аспектами діяльності держави. Зміст кожної функції складається з безлічі однорідних аспектів діяльності держави. Однак, це не механічне додавання, за ним завжди слідує усвідомлена, цілеспрямована діяльність усього державного апарату.
2. За свої характером, змістом і призначенням функції ніколи не бувають соціально нейтральними. Вони завжди виражають і відображають соціальну класову сутність і зміст конкретної держави. У них незмінно проявляється та реальна, соціально –обумовлена й соціально-орієнтована роль, яку виконує держава у процесі вирішення завдань розвитку економіки, суспільства і самої держави.
Крім того, характеризуючи функції, ми повинні враховувати такі їхні ознаки:
функції є засобами реалізації завдань держави;
функції об’єктивно визначаються метою завдань;
у свої практичній діяльності держава може відхилятися від проголошених функцій;
реалізація функцій вимагає певного способу організації;
функції потребують правового закріплення та захисту;
функції мають еволюційний характер, оскільки залежать від рівня розвитку держави і її завдань;
функції реалізуються у певних організаційно-правових формах;
функції держави є ширшим поняттям, ніж функції органу держави.
Відповідно до тих чи інших цілей і задач, що стоять перед державою на тому чи іншому етапі її розвитку, при здійсненні своїх функцій держава може використовувати і використовує методи заохочення чи переконання, а, за необхідності, і методи примусу.
Основними правовими формами діяльності держави при цьому є законодавча (правотворча) , виконавчо-розпорядницька і правоохоронна діяльність. Що ж торкається сфер прикладення функцій держави, то вони далеко не завжди збігаються одна з одною. В одній і тій же сфері діяльності держави може здійснюватися кілька функцій і, навпаки, одна і та ж функція може виявлятися у декількох сферах життя суспільства.
Таким чином, можемо зробити висновок, що визначення функцій держави, які містяться в науковій літературі, незважаючи на використання різних ознак їх класифікації та структури, як правило, зводяться до основного формулювання: функції держави – це основні напрями діяльності держави. Процес реалізації функцій – це процес впливу держави на економічні, ідеологічні та інші суспільні відносини. Самі ж суспільні відносини в процесі функціонування держави виступають як об’єкт державного впливу.