1) Національний рівень; 2) рівень підприємства.

Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати,

то можна говорити про позитивний ефект, у протилежному випадку –

про негативний ефект (збиток).

Ефективність роботи виробничих підприємств характеризується

показниками рентабельності, норми прибутку, продуктивності

праці, урожайності, продуктивності тварин, собівартості продукції,

трудоємності, матеріалоємності, фондоємності.

Оцінка прибутковості і фінансової стійкості підприємства.

Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями.

Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.

Фінансова стійкість — це такий стан підприємства, коли обсяг його майна (активів) достатній для погашення зобов'язань, тобто підприємство платоспроможне.

За рівнем покриття різних видів джерел суми запасів і витрат розрізняють такі види фінансової стійкості підприємства:

• абсолютна стійкість фінансового стану, коли власні джерела формування оборотних активів покривають запаси і витрати. При цьому наявність власних джерел формування оборотних активів визначається за балансом підприємства як різниця між сумою джерел власних та прирівняних до них коштів і вартістю основних фондів та інших необоротних активів;

• нормальний стійкий фінансовий стан, коли запаси і втрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних активів і довгостроковими позиченими джерелами;

• нестійкий фінансовий стан, коли запаси і витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних активів, довгострокових позикових джерел, короткострокових кредитів і позик;

• кризовий фінансовий стан, коли запаси і витрати не покриваються всіма видами можливих джерел їх забезпечення (власних, позикових та ін.), підприємство перебуває на межі банкрутства.

Шляхи підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

1-Інвестиція;

2-Впровадження компл. механіз. Та автоматизації виробництва, переведення на індустріальну основу;

3-Індустріалізація с/г;

4-Рівень ефективності с/г виробництва підвищення при поглибленій спеціалізації господарства;

5-Позитивно впливає на економічну ефективність с/г виробництва підвищення рівня основними і оборотними засобами.

Форми власності в агропромисловому комплексі України.

Агропромисловий комплекс (АПК) – це сукупність виробничо-взаємопов’язаних підприємств з вирощування, зберігання, заготівлі, транспортування, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, а також обслуговуючих та допоміжних підприємств та організацій.

Форми власності:

-Приватні;

-Колективні;

-Комунальні;

-Державні.

Оцінка, класифікація і структура основних фондів підприємства.

Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників госпо­дарської діяльності підприємства за певний період.

Класифікація основних фондів:

1.за ознакою подібності їхнього функціонального призначення та натурально-речового складу розподіляються на певні види:

-будівлі;

-споруди;

-передавальні пристрої;

-машини та устаткування (1.    силові машини та устаткування

2.робочі машини та устаткування

3.вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабораторне устаткування

4.обчислювальна техніка);

-транспортні засоби;

-господарський інвентар;

-інструмент;

-виробничий інвентар та приладдя;

-інші основні фонди.

2.за призначенням (у сфері використання)

-виробничі (основні фонди, які беруть участь у виробничому процесі і створюють умови для виробничої діяльності);

-невиробничі (об`єкти культурно-побутового призначення, житлові будинки, медичні установи та ін.);

3.за ступенем участі у виробничому процесі:

-активні (які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі –робочі машини й устаткування, інструмент, вимірювальні та регулюючі пристрої, ЕОМ, деякі технічні споруди);

-пасивні (які створюють умови для здійснення процесу виробництва);

4.по групах для встановлення норм амортизаційних відрахувань:

-перша : будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;

-друга: автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання, прилади до нього;

-третя: основні фонди, не включені до першої, другої, четвертої груп;

-четверта: електронно-обчислювальні машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, інші інформаційні системи, телефони (у т.ч. мобільні). Структура основних фондів – це розподіл основних фондів за видами (групами), відображений у відсотках від їх загальної вартості по підприємству, галузі або житлово-комунальному господарству в цілому.