Методика оцінки продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві.

Продуктивність праці – це відношення обсягу виробленої продукції до затрат праці.

Виробіток-це к-сть виробленої прод. за одиницю часу яка припадає на одного середньо облікового фахівця.

Методи вимірювання продукції:

-натурального методу полягає в тому, що обсяг виробленої продукції і продуктивність праці розраховуються в натуральних одиницях (штуках, тоннах, метрах).

-трудовий метод найчастіше використовується на робочих місцях, у бригадах, на виробничих дільницях і в цехах, де обсяг виробленої продукції або виконаних робіт визначається в нормо-годинах, після чого його відносять до фактично відпрацьованого часу.

- У сучасних умовах універсальним методом вимірювання продуктивності праці є вартісний (грошовий), який ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції.

Фактори впливу на ефективність використання трудових ресурсів підприємств.

Розрізняють 3 основні групи чинників прод. праці:

1-матеріально-технічні:

-рівень механізації і автоматизації виробництва;

-наявність нової техніки;

-модернізація обладнання.

2-соціально-економічні:

-рівень кваліфікації, професійних знань;

-професійна придатність, адаптованість;

-трудова активність;

-компетентність.

3-організаційні:

-наявність передових методів та прийомів праці;

-суміщення професій і функцій;

-наявність прогресивних норм праці.

Поняття, види й шляхи зростання заробітної плати в сучасних умовах.

Основна зарплата – залежить від результатів праці працівника і

визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими

окладами, надбавками і доплатами, встановленими згідно чинному

законодавству.

Додаткова зарплата – залежить від кінцевих результатів роботи

підприємства у виді премій та інших компенсаційних і заохочувальних

виплат.

Оплата праці тим вища, чим повніше вона виконує функції:

1) відтворювальну – передбачає встановлення норм оплати праці

на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворення робочої сили

відповідної кваліфікації та дає змогу застосовувати обґрунтовані

норми праці, що гарантують власнику отримання доходу;

2) стимулюючу – рівень оплати має спонукати кожного працівника

до найефективніших дій на своєму робочому місці;

3) регулюючу – реалізує загальновживаний принцип диференціації

рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії

персоналу, важливістю і складністю трудових завдань;

4) соціальну – однакова оплата за однакову роботу.

Повна та ефективна реалізація цих функцій можлива за умови

формування і послідовного здійснення науково обґрунтованої політики,

як на макрорівні (держава, галузь, регіон), так і на мікрорівні

(підприємство та його підрозділи).

Загальні функції управління діяльністю підприємства.

1-планування та прогнозування;

2-організація взаємодії та повноважень;

3-координація та регулювання;

4-контроль;

5-мотивація.

Існують 3 основні теорії потреб:

1-Ієрархія потреб Абрахама Маслоу.

2-Маккелан. Теорія життєво важливі потреби.

3-Гексбергера. Теорія мотивації.

Принципи управління підприємством.

1-Розподіл праці.

2-Владу.

3-Дисципліна.

4-Єдність команд.

5-Єдність направлених дій.

6-Підпорядкування особистих інтересів аг. добру.

Методи менеджменту.

За характером дій методи поділяють:

1-Соціальної мотивації-спонукають індивіда до орієнтації на соц. значимі інтереси.

2-Економічні-впливають на економічні інтереси фірми.

3-Метод владної мотивації.

4-Організаційно-розкладницькі-подідяються на:

-організаційно-стабілізуючі;

-розпорядницькі;

-дисцеплінарні.

5-Соціально-психологічні:

-соціальні;

-психологічні.

Ефективність управління. Основні підходи до оцінки ефективності управління.

3 виробничі підходи:

1-Інтегральний-грунтується на побудові синтетичного показника.

2-Рівневий-індивідуальний, груповий.

3-Часовий-коротко-, середньо- і довгостоковий період.

4-Продуктивність-здатність організ. забезпеч. к-сть та якість продукту до вимог зов. середов.

Якість-задоволення запитів споживачів.

Ефективність-співвідношення відходів до введених факторів.

Економічні результати діяльності підприємства.

Виробництво-центральна менша діяльність підприємства в якому створ. кінцевий продукт, який володіє заданими споживчими властивостями.

Валова продукція-всі вироблені протягом року продукти рос. і тварин.

Товарна продукція-це частина валової, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам.

Цілі:

1-економічна безпека;

2-повна зайнятість населення;

3-економічне зростання;

4-справедливий розподіл доходів;

5-торгівельний баланс;

6-економічна ефективність.

Економічна ефективність-економічна категорія що відображує співвідношення між одержаними результатами.

Види: Технологічна-результат взаємодії факторів виробництва, що хар. досягнуту продуктивність живих організмів в с/г.

Формування і використання прибутку на підприємстві.

Прибуток є основним узагальнюючим показником фінансового результату госп. діяльності підприємства.

Функції:

1-оцінювальна;

2-стимулююча;

3-госпрозрахункова.

Залежно від формування і розподілу розрізняють такі види прибутку:

1-Валовий прибуток: Чистий дохід – Собівартість.

2-Прибуток від операційної діяльності: сума ВП+Інший операційний дохід-Адміністрат. витрати.

3-Чистий прибуток це сума від звич. діяльності надзвичайного прибутку і податків від надзвичайного прибутку.

Суть і вимірювання ефективності сільськогосподарського виробництва.

Для досягнення високої ефективності процесу виробництва в

умовах ринкової економіки недостатньо мати сучасне технічне

обладнання, знаряддя та високоякісні предмети праці, необхідна

також відповідна організаційна система зв’язків між виробниками

та споживачами продукції.

Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту і ефективності,

розуміючи під першим результат заходу, а під другим – спів-

відношення ефекту і витрат, які його викликали. Принциповий

взаємозв’язок між вказаними двома поняттями може бути виражений

різницею умовного економічного результату та повних капітальних

вкладень і, залежно від рівня господарювання, може отримувати: