- •Охарактеризувати Закон «Про зед». Види і суб’єкти зез України.
- •Назвати і пояснити правові режими при здійсненні зед.
- •Принципи регулювання зед в Україні.
- •Класифікація товарообмінних операцій ( зустрічної торгівлі).
- •Толінгові операції: плюси та мінуси. Назвати сфери, де використовуються в Україні.
- •Показники функціонування зовнішньоекономічної системи (інтегрованості, обсягу, структури, динаміки, результативності зез ).
- •Законодавче забезпечення митно-тарифного регулювання.
- •Митно-тарифна рада, її функції.
- •Українська класифікація товарів зед (уктзед): коротка характеристика.
- •Методи визначення митної вартості товарів.
- •Торгово-промислова палата України: завдання і функції.
- •Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі: завдання і функції.
- •Митні режими: особливості застосування.
- •Митна служба України: : завдання і функції.
- •Класифікація мит: за способом стягнення, особливі види мита.
- •Нетарифні методи регулювання зез України: класифікація, особливості застосування.
- •Види ліцензій відповідно до чинного законодавства і методи їх видачі.
- •Постанова кму щодо квотування і ліцензування експорту та імпорту.
- •Стандартизація і технічне регулювання в Україні.
- •Система сертифікації в Україні (УкрСепро).
- •Органи та інститути з технічного регулювання в Україні: завдання і функції.
- •Міжнародна організація з стандартизації (iso) : завдання і функції.
- •Проблеми впровадження міжнародних стандартів в Україні.
Нетарифні методи регулювання зез України: класифікація, особливості застосування.
Тарифні - ті що засновані на використанні митного тарифу; Нетарифні - всі інші, а саме:
а) кількісні методи (визначають кількість і номенклатуру товарів, що дозволені до експорту і імпорту)
- квотування (контингентування);
- ліцензування;
б) методи скритого протекціонізму (до них входять різноманітні митні формальності, санітарно-ветеринарні норми, система внутрішніх податків і зборів, різноманітні адміністративні правила, які прямо не перешкоджають імпорту, але по суті, створюють приховані першкоди для ввозу іноземних товарів).
Нетарифні інструменти регулювання міжнародної торгівлі — це засоби адміністративного обмеження та впливу на умови міжнародної торгівлі та конкуренції з боку держави.
Нетарифні інструменти можна класифікувати так:
кількісні обмеження визнач. Кількість і номенклатуру товарів, дозволених для ввозу та вивозу. Це Ліцензії, квоти, добровільне обмеження експорту.
Ліцензування — це видача дозволів на здійснення експортно-імпортних та транзитних операцій у тих випадках, коли відповідні вільні операції не допускаються. --------2види
Генеральна ліцензія — дозвіл на вільне ввезення, вивезення або перевезення певного товару (групи товарів відповідно до списку), яка діє протягом певного часу (як правило, року).
Індивідуальна (разова) ліцензія — це дозвіл на ввезення, вивезення або перевезення певного товару, який є дійсним протягом обмеженого терміну часу (до року).
Квотування— це обмеження державною владою ввезення або вивезення товарів через установлення певної кількості або граничної суми на певний період часу.
- добровільне обмеження експорту –форма квот, яка вводиться самим експортером під загрозу застосування імпортером санкцій такого характеру, наслідки яких будуть для експортера неприйнятними.
Види ліцензій відповідно до чинного законодавства і методи їх видачі.
Генеральна – відкритий дозвіл на експортні (імпортні) по певному товару і/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому виду товару.
Відкрита (індивідуальна) – дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше 1 місяця) з визначенням його загального об’єму.
Антидемпінгова (індивідуальна) – дозвіл на імпорт в Україну протягом встановленого терміну певного товару який є об’єктом антидемпінгового розслідування і/або заходів.
Компенсаційна (індивідуальна) - дозвіл на імпорт в Україну протягом встановленого терміну певного товару, який є об’єктом антисубсидійного розслідування і/або компенсаційних заходів.
Спеціальна (індивідуальна) - дозвіл на імпорт в Україну протягом встановленого терміну певного товару, який є об’єктом спеціального розслідування і/або заходів.
Ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється у формі автоматичного або неавтоматичного ліцензування. Автоматичне ліцензування визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). Автоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню. Автоматичне ліцензування імпорту має бути скасовано в разі припинення обставин, що були підставою для його запровадження, а також у разі існування інших процедур, за допомогою яких можна розв'язати завдання, для вирішення яких запроваджується автоматичне ліцензування.
У разі запровадження режиму автоматичного ліцензування строк видачі ліцензії не повинен перевищувати 10 робочих днів від дати одержання заявки та інших необхідних документів, що відповідають установленим вимогам.
Неавтоматичне ліцензування визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження). Неавтоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії використовується в разі встановлення квот (кількісних або інших обмежень) на експорт (імпорт) товарів. Кількісні обмеження застосовуються виключно на недискримінаційній основі, тобто ніякі заборони чи обмеження не застосовуються Україною щодо імпорту будь-якого товару на територію України чи щодо експорту будь-якого товару, призначеного для території будь-якої держави, якщо тільки імпорт аналогічного товару з усіх третіх держав в Україну або експорт до всіх третіх держав є аналогічним чином забороненим чи обмеженим, якщо інше не передбачено міжнародними договорами та законодавством України.
Строк розгляду заявок не повинен перевищувати 30 днів від дати їх одержання, якщо заявки розглядаються в порядку їх надходження, та більше 60 днів від дати закінчення оголошеного строку приймання заявок, якщо всі вони розглядаються одночасно.
За видачу ліцензії справляється збір ( 268-2005-п ), розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням фактичних витрат, пов'язаних із застосуванням процедури ліцензування.