45.Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події

Серед чисельних способів приховання злочину виділяють: а) маскування; б) фальсифікацію; в) знищення доказової інформації. Найчастіше злочинці використовують і маскування, і фальсифікацію. Таким комбінованим способом приховання злочину є інсценування — штучне створення певної, не відповідної минулій події, обстановки.

Злочинці нерідко вдаються до різного роду інсценувань, щоб спрямувати слідство по хибному шляху. При інсценуванні злочинець мислить рефлексивно. Іноді рефлективність мислення злочинця піднімається до високого рівня — рефлексії другого ступеня. При цьому злочинець враховує навіть рефлексивність самого слідчого. Відомі випадки, коли злочинець вдається до інсценування інсценування для наведення слідчого на хибний шлях.

Виділяють три психологічні типи інсценувальників: а) рефлексивний  б) ситуативний  в) стереотипний .

При інсценуваннях, як правило, відсутні ті сліди, які продиктовані логікою імітованої події.

Для викриття інсценування злочину істотним є не тільки відсутність належних слідів, але й наявність тих, яких за логікою не повинно бути. Вбивство іноді імітується під самогубство або нещасний випадок. Намагаючись спрямувати слідство по хибному шляху, злочинці умисно залишають «сліди» рук, ніг, предмети, що належать іншим особам, сліди крові, волокна тканин одягу.

46. Психологічні елементи огляду місця події

При огляді місця події вже в процесі сприйняття спостерігаються елементи мисленого аналізу.

Виявлений в процесі огляду місця події об'єкт спочатку розглядається та аналізується з точки зору його звичної в людському розумінні суті та значенні. При мисленому аналізі об'єктів, що проводиться під час огляду місця події, використовуються елементи фактичного аналізу, зокрема, таких методів, як вимірювання, моделювання, порівняння, спостереження за допомогою науково-технічних засобів. При цьому оцінюється значення одного факту в системі інших фактів, нове порівнюється з відомим. Так, аналізуючи спосіб злому, можливість застосування при цьому певної зброї, слідчий порівнює ці факти з відомими йому особами, які вчиняють злочини аналогічними способами.

При огляді місця події один і той же предмет найкраще розглядати під різними кутами зору, піддаючи сумнівам свої попередні висновки щодо тих чи інших його властивостей, не довіряючи одноразовому спостереженню, постійно вирішуючи питання: «Що це означає?», «Чому та у зв'язку з чим це відбулося?», «Чи могло це відбутись?»

За результатами аналізу слідчий робить попередні ймовірнісні висновки. Надзвичайно важливим в ході огляду місця події порівнювати групи обставин. Іноді при аналізі обстановки місця події деякі слідчі зловживають аналогіями, намагаються використати раніше відомі конструкції версій, забуваючи про неповторність та індивідуальність кожної події в її деталях.

Логічним зв'язком між виявленим та ймовірними діями осіб, виступає причинно-наслідкове відношення, що відновлює з багатьох фрагментів картину події, де пояснені всі взаємозв'язки.

Узагальнення результатів аналізу дозволяє накопичувати інформацію, синтезувати її шляхом встановлення причинних зв'язків та служить основою для формування мисленої моделі події.

Іноді використовується мислене уявлення події, при якому слідчий ставить себе на місце учасників цієї події. Тоді слідчий може помилково відкинути ті припущення, які він пояснює, як «надто просто» або «надто складно», «надто нерозумно» чи «надто розумно» для злочинця.

Доцільно зменшити потік зайвої, непотрібної інформації. Саме з цією метою з місця події рекомендується видалити всіх сторонніх осіб, розмови та дії яких відволікають слідчого та перешкоджають вирішенню його першочергових завдань.