5. Економічна сутність оборотних коштів

• Вартісне вираження оборотного капіталу називається оборотними коштами.. Процес кругообігу може бути відображене наступною формулою:

Г – Т ... В ... Т¹ – Г¹

• Оборотний капітал складається із двох груп:

• оборотних виробничих фондів (ОВФ);

• фондів обігу (Ф.О.).

• Характерна особливість оборотних коштів полягає в тому, що при нормальному здійсненні господарської діяльності вони не покидають виробничої сфери, оборотні кошти не витрачаються, а авансуються в різні види поточних витрат підприємства.

• Період часу (звітний період), за який оборотні кошти здійснюють повний оборот, називають тривалістю періоду обігу, який прийнято визначати у днях.

W=360/KОК

[днів]

де: W – період повного обороту коштів у днях;

K_ОК – оборотність оборотних коштів.

KОК =В / ОК

[разів]

де: В – виручка від реалізації продукції

ОК – середньорічна вартість оборотних коштів.

• Якщо підприємство в будь-який момент часу може здійснювати усі потрібні йому угоди, то це свідчить про достатню ліквідність його фінансового стану. Підприємство є платоспроможним.

• Б анкрутство – це визнання суб’єкта господарювання неплатоспроможним, із наступною його ліквідацією ( на протязі 2-х років).

• Санація – це зовнішня допомога підприємству в галузі фінансової стабілізації, яка являє собою систему заходів по запобіганню банкрутства та ліквідації підприємства.

6 . Фінанси підприємств агропромислового комплексу

• Агропромисловий комплекс – це міжгалузеве об’єднання, яке забезпечує виробниче-технологічний й економічний зв’язок в рамках єдиного процесу відтворення між виробництвом сільгоспродукції, її промислової переробки, зберігання та доведення до споживача.

• Провідне місце в АПК займає сільськогосподарське підприємство, яке виступає зв’язуючою ланкою у технологічному ланцюгу:

• виробництво;

• переробка;

• зберігання;

• реалізація.

• Особливості організації фінансів сільськогосподарського підприємства:

• довгостроковість циклу кругообігу виробничих фондів;

• нерівномірність витрат і надходжень грошових засобів на протязі року;

• велика потреба в кредиті;

• головним засобом виробництва є земля, яка не амортизується і не приймає участі в формуванні собівартості продукції;

• значна частина продукції не реалізується, а залишається в середені господарства, з метою відтворення;

• необхідність створення на підприємствах спеціальних натуравльних та грошових фондів страхування, а також резервних фондів.

Головним джерелом грошових надходжень сільськогосподарського підприємства є виручка від реалізації продукції, розподіл якої здійснюється за такою схемою (див рис 8.5)

Рис. 8.5.Схема розподілу валового прибутку сільськогосподарського підприємства