Методика проведення процедури

Для проведення процедури використовують такі ж електроди, як і при діадинамотерапії (прямокутної або круглої форми різного розміру). Використовують одноразові електроди виробництва «ІНІСС Мед» і класичні багаторазові пластинчасті електроди з гідрофільними прокладками товщиною 1 см. При цьому м'язи в зоні дії повинні бути максимально розслаблені, а розміри електродів повинні відповідати зоні патологічного вогнища. Після визначення больових точок один електрод розміщують на шкірі в зоні проекції болю, а другий - поряд, на відстані, рівному поперечнику першого електроду, або з протилежного боку (поперечний). Електроди фіксують гумовим бинтом, мішечками з піском або вагою тіла хворого. При використанні круглих електродів на ручних утримувачах, медсестра фіксує їх рукою. Можливе застосування порожнинних електродів.

Дію СМТ проводять з використанням декількох видів роботи. Основна схема дії: протягом 3-5 хв - режим - змінний, рід роботи III, частота 100 Гц, глибина модуляції 75%, тривалість посилок 2-3 с. Після цього впливають протягом такого ж часу: V рід роботи, частота 70 Гц, глибина модуляції 75-100%, тривалість посилок 3 с. Чим більше виражений больовий синдром, тим більшою мірою збільшують частоту модуляцій струму в ІІІ РР, яким впливають протягом 3-5 хв. Навпроти, при IV РР різниця частот повинна бути невеликою (зазвичай використовують частоти модуляції 90 і 120 Гц), тривалість посилок 1-2 с, а дію обмежують до 3-4-ох хв. Із зменшенням больового синдрому до 3-4-ої процедури частоту модуляції зменшують до 30-60 Гц, а глибину модуляції збільшують до 50-75%. При нерізко виражених болях з атрофією м'язів на уражені тканини впливають II РР, а потім I PP по 3-5 хв.

Для електростимуляції м'язів застосовують II PP. При цьому місце локалізації електродів визначається типом парезу або паралічу з індивідуалізацією дії (частота, глибина і амплітуда модуляції, тривалість посилок і пауз).

При периферичних парезах електроди розміщують в зоні проекції рухових точок уражених нервів і м'язів. При центральних парезах проводять електростимуляцію антагоністів спастичних м'язів.

Дозування процедур

Процедури ампліпульстерапії дозують за щільністю струму, частотою і глибиною модуляції, тривалістю її посилок. При цьому щільність струму не повинна перевищувати 0,1 мА/см². Окрім суб'єктивних показників, враховують також відчуття хворим м'якої безболісної вібрації під обома електродами. Тривалість дій, що проводяться щодня або через день, складає 20-25 хв. На курс лікування призначають 8-10 процедур, які проводять в деяких випадках (наприклад, виражений больовий синдром) 2 рази на день. Частіше за все час однієї процедури 20-30 хв, впливають на 2-3 зони.

СМТ-форез проводять з використанням I PP у випрямленому режимі, при частоті модуляції 150 Гц, її глибині 75-100%. Процедури тривалістю 10-15 хв проводять щодня або через день. При роботі у випрямленому режимі, вібрація буде більш вираженою під катодом.

Правила техніки безпеки

При проведенні процедури ампліпульстерапії медсестра повинна:

1) дотримуватись загальних вимог безпеки;

2) при порушенні роботи апарату необхідно його негайно вимкнути і відключити від електромережі;

3) забороняється протирати панель управління і корпус апарату, замінювати запобіжники і усувати несправності при включеному в мережу апараті;

4) згідно електробезпеки апарат виконаний за класом захисту II, тип захисту BF (не вимагається заземлення);

5) необхідно перевіряти шкіру в зоні дії - на ній не повинно бути синяків, подряпин, висипань, тріщин і інших порушень цілісності;

6) включення апарату в мережу, а також перемикання напряму і видів СМТ необхідно проводити тільки при нульовому положенні ручки регулювання величини вихідного струму;

7) електроди на тілі хворого повинні бути зафіксовані пасками або мішечками з піском так, щоб вони не могли зміщуватися під час процедури;

8) при необхідності переміщення електродів під час процедури на нову ділянку тіла хворого, необхідно заздалегідь зменшувати до нуля величину вихідного струму за допомогою повороту ручки регулятора струму в крайнє ліве положення;

9) систематично перевіряти стан електродів, надійність ізоляції проводів, кріплень, ручок.

Лікувальні ефекти: нейроміостимулюючий, анальгетичний, судинорозширювальний, трофічний.

Покази

Захворювання периферичної нервової системи з больовим синдромом (невралгія, неврит, радикуліт, плексит, нейроміозіт, каузалгія), гіпертонічна хвороба I-II стадії, захворювання органів дихання (хронічний бронхіт, бронхіальна астма), шлунково-кишкового тракту (функціональні розлади шлунку, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіт, дискінетичні закрепи, дискінезія жовчовивідних шляхів), захворювання суглобів (ревматоїдний артрит, деформуючий артроз, періартрит), енурез, імпотенція функціонального характеру.

Протипокази

Переломи з неімобілізованими кістковими відламками, жовче- і сечокам'яна хвороба, підвищена чутливість до електричного струму, варикозна хвороба.

Параметри

Для ампліпульстерапії використовують змінні гармонійні (синусоїдальні) струми частотою 5 кГц, модульовані по частоті в діапазоні 10-150 Гц. Глибина амплітудної модуляції струмів досягає 100%. Для лікувальної дії застосовують змінний і постійний режими генерації електромагнітних коливань. У першому випадку вони розповсюджуються у вигляді амплітудних пульсацій, а в другому монополярних синусоїдальних імпульсів. Амплітуда модулюючого струму не перевищує 50 мА. Ампліпульстерапію здійснюють окремими серіями коливань струму, що слідують в певній послідовності, які визначають рід роботи.

Ультратонотерапія

Ультратонотерапія - застосування з лікувальною метою змінних струмів високої напруги. Застосовані в даному методі струми, часто необґрунтовано називають надтональними або струмами надтональної частоти (СНЧ), підкреслюючи, що їх частота перевищує верхній поріг слухового сприйняття людиною акустичних коливань.

Вплив ультратонтерапії на біообєкт

При підведенні до хворого змінних струмів, в просторі між тілом і електродом утворюється тихий розряд, і в поверхневих тканинах виникає струм провідності. Його щільність є недостатньою для подразнення шкірних афферентів. Разом з тим, тепло, що виділяється в розрядному проміжку, викликає розширення спазмованих поверхневих судин, посилює кровоплин в артеріолах, капілярах і венулах, а також лімфовідтік із запального вогнища. В результаті, в області лікувальної дії формується нестійка гіперемія. Зменшення застійних явищ в тканинах приводить до зниження больових відчуттів, викликаних периневральним набряком. Разом з посиленням кровоплину в мікроциркуляторному руслі, струм, що виникає в організмі, активує метаболізм поверхневих тканин і підсилює їх секреторну діяльність. Невелика кількість озону і оксидів азоту, що утворюється в повітрі при формуванні тихого розряду, затримує розмноження мікроорганізмів на поверхні шкіри.

Лікувальні ефекти: місцевий вазоактивний, метаболічний, протизапальний.

Покази

Неврити і невралгії черепномозкових нервів, місцеві запальні захворювання шкіри і слизових оболонок порожнини рота і носа, оперізуючий лишай, себорейна алопеція, нейродерміт, ексудативний діатез у дітей, рани, що тривало не гояться, хронічний сальпінгоофоріт, кольпіт, ерозія шийки матки, простатит.

Протипокази

Непереносимість електричного струму, кровоточивість слизових оболонок.

Параметри

При проведенні ультратонотерапії використовують безперервні гармонійні електричні струми частотою 22±1,6 кГц.

Напруга, що підводиться до газорозрядного електроду, складає 4,5-5 кВ. Сила впливаючого струму не перевищує 0,02 мА, а вихідна потужність апарату 10 Вт. Усередині електродів, що є фігурними скляними балонами різної форми, знаходиться інертний газ неон під тиском 13,3-20 гПа.

Для проведення процедур використовують апарати ТЧ-10-1 Ультратон, Ультратон-2 і Ультратон АПМ, що мають в комплекті грибоподібні, вагінальний, ректальний і вушний скляні електроди.

Методика

Струми низької частоти підводять до тіла хворого через скляний електрод.

Електроди (скляні балони з вакуумом) заповнені розрідженим неоном (тиск 13,3-20,0 гПа). Перед процедурою електроди дезинфікують і просушують. Справний електрод світиться червонувато-оранжевим світлом. Після його розміщення в області патологічного вогнища включають прилад і збільшують його вихідну потужність до відчуття слабкого приємного тепла. Вплив проводять шляхом безперервного контакту електроду з шкірою або слизовими оболонками або по лабільній методиці.

Для проведення процедури хворий розташовується в зручному положенні на дерев'яній кушетці або стільці. Дію здійснюють на голу і осушену ділянку тіла хворого, вільну від металевих предметів. Тальк зазвичай не застосовують. Ультратонотерапію можна проводити і через тонку серветку. Процедуру при потрібній потужності здійснюють шляхом плавного переміщення електроду по шкірній поверхні. При внутрішньопорожнинних процедурах продезинфікований електрод змащують стерильним вазеліновим маслом і обережно вводять в порожнину, після чого електрод ретельно фіксують, встановлюють потрібну потужність і проводять процедуру.

Дозування

Дозування процедур ультратонотерапії здійснюють за вихідною потужністю приладу. При її наростанні збільшується яскравість червоного свічення газу усередині скляного балона електроду. Крім того, при проведенні процедур орієнтуються на відчуття хворим помірного тепла

Тривалість впливів, що проводяться щодня складає 5 хв на одній ділянці і не перевищує 10-15 хв при дії на різні поля. Тривалість курсу лікування складає 20 процедур. При необхідності повторний курс ультратонотерапії призначають через 1-2 міс.

СЕРЕДНЬОЧАСТОТНА ЕЛЕКТРОТЕРАПІЯ

Дарсонвалізація

Дарсонвалізація – дія з лікувальною метою імпульсним, змінним, синусоїдальним струмом високої частоти (100-140 кГц) високої напруги (20 кВ) і малої сили (0,02 мА). Імпульси струму ідуть один за одним 50 раз у секунду. При місцевій дарсонвалізації між електродом і шкірою виникає тихий або іскровий розряд (який викликає подразнюючу дію). Розрізняють два самостійних методи дарсонвалізації – загальну та місцеву.

Параметри

Для місцевої дарсонвалізації використовують дзвіноподібні імпульси змінного струму з несучою частотою 110 кГц. Частота проходження імпульсів складає 50 імп'с". Тривалість імпульсів складає 100 мкс, а напруга, що підводиться до конденсаторного електроду - 25-30 кВ. Сила струму в розряді не перевищує 0,02 мА, а напруга 50 В. Повітря усередині скляних електродів-балонів різної форми розріджене до 6,7-13,5 Па.

Фізіологічна і лікувальна дія

Місцева дарсонвалізація чинить вибірковий вплив на вегетативну нервову систему, а типовою реакцією організму є вегетосудинна реакція. Вона полягає в посиленні місцевого кровоплину, розширенні артеріол і капілярів шкіри і прилеглих тканин в області дії, поліпшенні мікроциркуляції. Розвивається гіперемія шкірних покривів, відбувається невелике зниження артеріального тиску; паралельно підвищується тонус венозних судин, зменшується венозний стаз. Місцева дарсонвалізація покращує функціональний стан шкіри, підвищує її еластичність і тургор, попереджає розвиток зморшок і випадання волосся, що пояснює використання методу в косметології. Місцева дарсонвалізація володіє болезаспокійливою дією, обумовленою як зниженням збудливості нервових елементів, так і усуненням їх ішемії. Найбільш виражена знеболююча дія спостерігається в тих випадках, коли хворобливі явища, обумовлені подразненням вегетативних нервових волокон, наявністю судинних спазмів, спазмів гладкої мускулатури або трофічними розладами. Місцева дарсонвалізація надає протисверблячий ефект. Метод проявляє трофіко-регенераторну дію. Вона викликана покращенням кровообігу і мікроциркуляції, підвищенням судинної проникності, які супроводжуються прискореним надходженням кисню і інших метаболітов в клітину, які стимулюють клітинний обмін і відновні процеси в тканинах. Дарсонвалізації володіє антиспастичною дією, що виявляється в припиненні спазму судин і сфінктерів. Вона викликає протизапальний ефект, обумовлений впливом на капілярний кровообіг, елементи ретикулоендотеліальної системи і фагоцитоз, а також прямою бактерицидною дією. Дарсонвалізація підвищує працездатність м'язів, стимулює утворення кісткової мозолі. Покращуючи регіонарний кровообіг і мікроциркуляцію, вона підвищує гостроту зору і слух, знімає кардіоспазм.

Лікувальний ефект місцевої дарсонвалізації

Основними лікувальними ефектами місцевої дарсонвалізації прийнято вважати: місцевий анальгетичний, вазоактивний, місцевий трофічний, місцевий протизапальний, протисверблячий, бактерицидний. Метод вельми подібний за лікувальною дією до ультратонотерапії, але володіє більш вираженою антиспастичною і знеболюючою дією.

Покази до місцевої дарсонвалізації:

Варикозне розширення вен, стенокардія, свербіння при діабеті, атеросклероз судин головного мозку, мігрень, хвороба Рейно І-ІІ ступенів, неврит слухового нерва.

Протипокази

Лихоманка, злоякісні новоутворення, активний туберкульоз, кровотечі, істерія, непереносимість електричного струму.

Техніка і методика проведення процедур

Процедури проводять на дерев'яній кушетці (або стільці) в зручному для хворого положенні (лежачи або сидячи). Під час дії пацієнт відчуває слабке поколювання або легке тепло (при порожнинних процедурах). Місцеву дарсонвалізацію здійснюють по лабільній і стабільній методиках. При лабільній дії ділянку шкіри (за винятком обличчя і волосистої частини голови) заздалегідь посипають тальком, після чого електрод плавно лінійними і колоподібними рухами переміщають контактно по поверхні тіла із швидкістю 2-3 см/с. Якщо необхідно викликати сильну подразнюючу дію при лікуванні деяких захворювань (рани, виразки), вакуумний електрод переміщають над ділянкою тіла з повітряним зазором (2-3 мм), що приводить до виникнення сильнішого високочастотного розряду.

При стабільній методиці, що використовуються в-основному для порожнинних дій (порожнина носа, зовнішній слуховий прохід, піхва, пряма кишка), електрод фіксують нерухомо. При ректальних і вагінальних процедурах електроди змащують стерильним вазеліном. При діях на слизову оболонку носа і на шкіру слухового проходу електрод вазеліном не змащують. Дарсонвалізацію волосистої частини голови проводять гребенеподібним вакуумним електродом після видалення з волосся металевих предметів.