Види прихованої реклами

1. журналістський матеріал — новина, окрема стаття чи сюжет, інтерв'ю з представником компанії або її задоволеними споживачами, репортаж з події, організатором якої є замовник або ж до якої він певним чином причетний тощо;

2. коментар — включення до, на перший погляд, не пов'язаного безпосередньо з замовником журналістського матеріалу (приміром, тематичної статті, репортажу тощо) коментаря особи, певним чином причетної до замовника реклами, в якому міститься не тільки згадка замовника, але й схвальні відгуки, важливе для нього комерційне повідомлення абощо;

3. згадка — включення до журналістського матеріалу схвального згадування про замовника в контексті теми матеріалу.

Ознаки прихованої реклами

До ознак прихованої реклами можна віднести:

1. завуальованість реклами;

2. відсутність ідентифікації тексту як рекламного. Тобто розміщення його без позначок «Реклама» або «На правах реклами»;

3. стилістична відмінність матеріалу від решти, розміщених у виданні/програмі. Зазвичай, кожен засіб масової інформації намагається вибудувати власний стиль матеріалів, принципи та формат подачі інформації. Ці риси вирізняють його з-поміж інших ЗМІ, роблять пізнаванним у свідомості читачів. Піар-спеціалісти замовника реклами часто самостійно пишуть тексти замовних матеріалів. При цьому, зовсім не враховують особливості формату і специфіки видання. Тож їхні тексти разюче відрізняються від справжніх журналістських.

4. розміщення логотипу, контактних даних або реквізитів компанії, про яку йдеться в матеріалі. У справжніх журналістських матеріалах це не допускається;

5. авторство журналіста, який раніше ніколи не співпрацював зі ЗМІ або робить це вкрай рідко. Журналіст з іменем навряд погодиться ставити під замовним матеріалом своє прізвище, адже це ганьбить його у колі колег;

6. в матеріалі згадується лише одна компанія, наводяться коментарі лише її представників, клієнтів тощо (особливо яскраво це помітно в а-ля тематичний матеріалах, присвячених певній проблемі чи тенденції). Це є елементарним порушенням принципів журналістської роботи, відповідно до яких слід всебічно висвітлювати питання, наводити коментарі людей, які можуть притримуватися протилежних поглядів;

7. у матеріалі окреслюється проблема, а її вирішення пов'язане з певним брендом;

8. матеріал являє собою «тест-драйв» із однозначно позитивними результатами;

9. матеріал повністю присвячений економічним досягненням бренду;

10.у матеріалі йдеться про успіхи бренду/підприємства у царині доброчинності [1].

Приклади замовних матеріалів

1. Отдых за рубежом: как не потратить лишнего?. "Комсомольская правда в Украине". 10.08.2010 - реклама горілки від Nemiroff

2. Праздник огня и воды. "Комсомольская правда в Украине". 6.07.2010 - реклама горілки з перцем від Nemiroff

3. Как избежать гриппа и простуд без вакцин и медикаментов? "Комсомольская правда в Украине". 30.11.2010 - реклама горілки Nemiroff

4. Встречаем Новый год по правилам."Комсомольская правда в Украине". 21.12.2010 - реклама горілки від від Nemiroff

5. Ах, эта свадьба… "Комсомольская правда в Украине". 14.10.2010 - реклама компанії Nemiroff

6. Найдено средство от гриппа и простуды. "Комсомольская правда в Украине". 13.12.2010 - реклама компанії Nemiroff

3.

1. Знущально-аґресивне, до певної міри парадоксальне, мислення, ставлення до чогось; відповідна поведінка. Нагромадження надуманих завчено "задорних" фраз перетворювало ідейно правдиві слова на фальш, "стьоб" і мало не викликало бажання думати навпаки 2. Іронічний, насмішливий стиль в літературі, живопису, кіні. <...> постмодернізм - як веселий карнавал та талановитий стьоб Віддає належне творчості В. Кожелянка і газета націоналістів "Шлях перемоги", класифікуючи його стиль як стьоб, що оздоровлює анемічну шкіру нашої літератури