Завдання

до семінарських занять

з «Політології»

для студентів спеціальності « »

1. Політика як соціальне явище. Предмет і методи політології — 2 год.

Питання до заняття:

1. Суть та основні концепції політики.

2. Поняття політології. Предмет та об’єкт досліджень.

3. Функції політології.

4. Методи політології

5. Історія формування політології як науки.

Методичні вказівки

Мета семінарського заняття — поглиблення у студентів знань того, чим є політика та яким чином вона виникла, з яких елементів складається та які функції виконує. В ході занятті студент повинен зрозуміти особливості предмету та об’єкту політології, поглибити розуміння функцій та методів політичної науки. В ході заняття студент повинен засвоїти наступний термінологічний мінімум: політика, політологія, структура політології, закон/закономірність політології, закон поділу влади, закон функціонування, закон розвитку.

Теми рефератів

1. Політологія та міждисциплінарні галузі наукового знання

2. Мова політології та мова політики

3. Національні школи політології

4. Політична наука як соціальний інститут

5. Характер взаємозв’язку методології та методів політичної науки

6. Кількісні та якісні методи у політичних дослідженнях

7. Межі коректного використання кількісних методів в політології

8. Перспективи використання якісних методів у політичній науці

9. Специфіка методів порівняльного аналізу

Контрольні питання та практичні завдання з теми

1. Коли виникає політика, як специфічна сфера діяльності суспільства?

2. Для чого у сучасних умовах навіть пересічному громадянину необхідне розуміння політичних явищ та процесів?

3. Яким чином можна визначити сутність політики?

4. Чому політика – це явище суспільного життя?

5. Що являє собою політологія як наука і у чому суть предмета цієї науки?

6. Чому не зовсім вірним є твердження, що предметом політології є політика?

7. У чому полягає сутність діалектичного та системного методів дослідження політичних систем, процесів і явищ?

8. Чому у політології використовується біхевіористський метод?

9. У чому полягають головні функції політології: пізнавально-світоглядної, методологічної, виховної.

Рекомендована література: Основна

1. Вебер М. Избранные произведения.- М., 1990.

2. Гелей С., Рутар С. Основи політології.- Львів, 1996.

3. Гелей С., Рутар С. Політологія.- К., 1999.

4. Казанцев А.А. Политическая наука: проблема методологической рефлексии. Обзор круглого стола // Полис. 2001. № 6

5. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Конспект лекцій.-К., 1999.

6. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія.- Львів,2001.

7. Пугачев В.П. Политология: Справочник студента. — М., 1999.

8. Політологія: Підручник/ М.І. Панов, Л.М. Герасіна, В.С. Журавський та ін. — - К.: Ін Юре, 2005.

Додаткова

1. Балуев Д. Введение в политический анализ. М., 2002.

2. Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология. М., 1994.

3. Мангейм Дж. Б., Рич Р.К. Политология. Методы исследования. М., 1999.

4. Страус А., Корбин Д. Основы качественного исследования: Обоснованная теория. Процедуры и техники / Пер. с англ. М., 2001

2. Історія світової політичної думки — 4 год. Питання до заняття:

1. Політична думка Стародавнього Сходу: конфуціанство, легізм, даосизм, моїзм.

2. Політичні доктрини античності.

3. Римське право і політика.

4. Політична думка Середньовіччя.

5. Характеристика політичних теорій епохи Відродження та Нового часу.

6. Особливості політичної думки періоду Реформації.

7. Н. Макіавеллі і макіавеллізм. Розгляд твору Н. Макіавеллі «Володар».

8. Консервативний напрямок політичної думки (Т. Гоббс, В.Г.Ф. Гегель).

9. Ліберальні погляди та ідея розподілу влад (Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, І. Кант).

10. Радикалізм у політичній думці Нового часу (Ж-Ж. Руссо, К. Маркс).

11. Політичні вчення в США в період боротьби за незалежність (Б. Франклин, Т. Пейн и Т. Джефферсон; Дж. Адамс, А. Гамильтон и Дж. Мэдисон).

12. Сучасна зарубіжна політологія: основні ідеї та напрямки дослідження політики.

13. Становлення політичної думки в Україні.

14. Народництво у політичній думці ХІХ ст. та його основні ідеї (М. Костомаров, В. Антонович, М. Драгоманов).

15. Проблема української державності у політичній думці міжвоєнного періоду (ново народники, консерватори, націонал-державники).