The Infinitive

(Інфінітив)

Інфінітив – це неособова форма дієслова, яка тільки називає дію і відповідає на запитання що робити?, що зробити?: to write писати, to read читати.

В англійській мові інфінітив має одну просту і п’ять складних форм.

Форми інфінітива	Active			Passive
Indefinite	to write to come			to be written
Continuous	to be writing to be coming
Perfect	to have written to have come			to have been written
Perfect Continuous	to have been writing to have been coming
Значення		Форма
Инфинитив		Активний стан	Пасивний стан
Infinitive Indefinite виражає дію, одночасну дії дієслова-присудка		To V To use	To be + Ved To be used
Infinitive Continuous виражає тривалу дію, одночасну дії дієслова-присудка		To be + Ving To be using	-
Infinitive Perfect виражає дію, передуючу дії дієслова-присудка		To have + Ved To have used	To have been + Ved To have been used
Infinitive Perfect Continuous виражає тривалу дію, що відбувалася впродовж відрізку часу, що передує дії дієслова-присудка		To have been + Ving To have been using	-
Вживання		Функції
1. в позиції іменника: а) перед дієсловом; б) після дієслова-зв’язки; в) після дієслова. 2. в позиції прикметника 3. в позиції прислівника		a) To study is important. (підмет) b) Our aim is to study. (іменникова частина присудка) c) He began to study at school. (частина дієслівного присудка) He has the chance to study well. (означення) He went to Kiev to study at the university. (обставина)

Якщо дієслово не вживається в пасивному стані або в формі Continuous, то кількість форм інфінітива відповідно менша.

Ознакою інфінітива в англійській мові є частка to, але в багатьох випадках інфінітив вживається без частки to.

Частка not перед інфінітивом вказує на заперечну форму.

Значення і вживання форм інфінітива

Інфінітив у формі Indefinite вживається:

1) якщо дія, яку він виражає, одночасна з дією, вираженою дієсловом-присудком речення:

I was glad to see them. – Я був дуже радий бачити їх.

It is very interesting to read this story. – Дуже цікаво читати це оповідання.

2) з дієсловами, що виражають намір, надію, бажання і т.ін. Indefinite Infinitive означає дію, майбутню по відношенню до дії, вираженої дієсловом-присудком:

I hope to see you on Sunday. – Я сподіваюсь побачитися з тобою в неділю.

He wanted to talk to you. – Він хотів поговорити з вами.

3) з модальними дієсловами Indefinite Infinitive часто виражає майбутню дію:

They may come tomorrow. – Може, вони приїдуть завтра.

You should see a doctor. – Тобі слід звернутися до лікаря.

Continuous Infinitive виражає тривалу дію, що відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком:

They seemed to be reading. – Здавалося, що вони читають.

Perfect Infinitive виражає дію, що передує дії, вираженій дієсловом-присудком:

He was pleased to have written this letter. – Він був задоволений, що написав цього листа.

З модальними дієсловами should, ought, could, might у стверджувальній формі, а також після was/were в модальному значенні Perfect Infinitive показує, що дія не відбулася:

She should have stayed at work. – Їй слід було залишитися на роботі (але вона не залишилась).

I was to have done it. – Я мав це зробити (але не зробив).

Таке саме значення має Perfect Infinitive після минулого часу дієслів to expect сподіватися, чекати, to hope надіятися, to intend мати намір та ін.:

I hoped to have found him at home. – Я сподівався застати його вдома (але не застав).

Perfect Continuous Infinitive виражає тривалу дію, що відбувалася пртягом певного часу перед дією, вираженою дієсловом-присудком:

I’m happy to have been studying at this University for 5 years. – Я щасливий, що 5 років вчився в цьому університеті.

Інфінітив вживається в активному стані, якщо іменник або займенник, до якого він відноситься, означає суб’єкт дії, вираженої інфінітивом:

They don’t want to find me. – Вони не хочуть знайти мене.

Інфінітив вживається в пасивному стані, якщо іменник або займенник, до якого він відноситься, означає об’єкт дії, вираженої інфінітивом.

I don’t want to be found. – Я не хочу, щоб мене знайшли.

Інфінітив у реченні найчастіше вживається як:

а) частина складеного дієслівного присудка після модальних дієслів:

She must go there at once. – Вона повинна піти туди одразу ж.

б) додаток до дієслів та прикметників:

Не promised to help us. – Він пообіцяв допомогти нам.

I am glad to see you. – Я радий тебе бачити.

в) обставина мети:

I went to the shop to buy some sugar. – Я пішов у крамницю, щоб купити цукор.