2. Основні параметри, які характеризують розвиток пожежі. Поняття про динаміку пожеж

Для того, щоб пожежу описати і порівняти з іншими, необхідні певні параметри, найбільш інформативні з них.

Тривалістю пожежі _п (хв) називають час з моменту її виникнення до повного припинення горіння.

Площею пожежі F_п (м²) називають площу проекції зони горіння на горизонтальну або вертикальну площину.

Температура пожежі Т_п (К) або t_n (^оС). Температура пожежі в огородженні – то середньооб’ємна температура у приміщенні, тобто температура, до якої нагріваються продукти горіння всередині приміщення.

Лінійна швидкість розповсюдження полум’я v_р, або швидкість поширення полум’я. Розуміють під лінійною швидкістю розповсюдження полум’я швидкість поширення полум’я по поверхні горючого матеріалу, тобто відстань, яку проходить фронт горіння в одиницю часу.

Масова швидкість вигорання v_м¹ вимірюється як маса речовини, що вигоріла в одиницю часу (кг/с).

Приведена масова швидкість вигоряння, v_м – вимірюється як маса речовини, що вигоріла з одиниці площі поверхні в одиницю часу (кг/м²с).

Теплота пожежі Q_n¹ (кДж/с) характеризує кількість тепла, що виділяється у зоні горіння в одиницю часу:

Q_n¹ = _хн v_мF_пQ_н, в цій формулі:

_хн - коефіцієнт хімічного недопалу;

v_м - приведена масова швидкість вигоряння, кг/м²с;

F_п - площа пожежі, м²;

Q_н - нижча теплота згоряння, кДж/кг.

Приведена теплота пожежі Q_п (кДж/м²с) показує, яка кількість тепла виділяється в одиницю часу з одиниці площі пожежі:

Q_п = _хн v_мQ_н.

Коефіцієнт хімічного недопалу обирається в залежності від кількості повітря, необхідного для повного спалювання одиниці маси горючого:

V_n , м³/кг _хн

> 10 0,80 – 0,90

5 - 10 0,90 – 0,95

< 5 0,95 – 0,99

Параметр “теплота пожежі” характеризує розміри пожежі. Приведена теплота пожежі характеризує інтенсивність виділення тепла одиницею площі даної пожежі.

Близький до останнього ще один параметр – теплонапруженість. Він характеризує потужність горіння у зоні пожежі і показує, яка кількість тепла виділяється в одиницю часу одиницею об’єму пожежі: Q_п^об = Q_п/V_пож , кДж/м³с.

Інтенсивністю газообміну I_г (кг/м²с) називається кількість повітря, що притікає в одиницю часу до одиниці площі пожежі. Розрізняють потрібну I_г^потр. і фактичну I_г^ф інтенсивність газообміну. Потрібна – показує, яка кількість повітря повинна подаватися в одиницю часу до одиниці площі пожежі для забезпечення повного спалювання матеріалу. Фактична інтенсивність газообміну відбиває фактичну доставку повітря до пожежі.

Інтенсивність або густина задимлення z характеризує погіршення видимості і ступінь токсичності атмосферного повітря у зоні задимлення. Він визначається по товщині шару диму, крізь який вже не видно світла еталонної лампи, або по кількості твердих частинок, яка міститься в одиниці об’єму. Вимірюється z у г/м³.

Кожен з параметрів пожежі не є таким, що існує сам по собі. Кожен з них залежить від інших і, у свою чергу, впливає на інші.

Крім того, що параметри пожежі взаємопов’язані, вони під час пожежі ще й не лишаються постійними, вони динамічні.

Під динамікою пожежі розуміють зміну основних параметрів пожежі у часі і просторі. Динаміка пожежі відображає її розвиток. Дослідити зміну у часі і просторі усіх параметрів неможливо, а, так як вони взаємопов’язані, то і не потрібно. Як основні, при вивченні динаміки пожежі використовують такі її параметри як площа пожежі, її температура і інтенсивність задимлення.

Висновок з питання 2.

Пожежі характеризують за певними параметрами. До основних з параметрів відносяться: тривалість пожежі, її площа і температура, лінійна швидкість розповсюдження полум’я, швидкість вигоряння, теплота пожежі, інтенсивність газообміну і інтенсивність або густина задимлення.