21

Лекція № 6

Розділ 2. Моделювання розвитку пожежі в приміщенні

Тема лекції 6 (заняття № 2.1):

Основні моделі динаміки небезпечних факторів пожежі в приміщенні

План лекції

1. Класифікація пожеж. Пожежі в огородженні

2. Основні параметри, що характеризують розвиток пожежі. Поняття про динаміку пожежі

3. Моделі пожежі

Література

1. Єлагін Г.І., Шкарабура М.Г., Кришталь М.А., Тищенко О.М. Основи теорії розвитку і припинення горіння. - Черкаси: ЧІПБ, 2001. – 448 с.

2. Термогазодинамика пожаров в помещениях / Астапенко В.М., Кошмаров Ю.А., Молчадский И.С., Шевляков А.Н. М: Стройиздат, 1988, - 488 с.

3. Системный анализ и проблемы пожарной безопасности народного хозяйства, под. ред. Брушлинского Н.Н. М: Стройиздат, 1988, - 413 с.

1. Класифікація пожеж. Пожежі в огородженні

Одна з ознак, за якими класифікують пожежі – умови масо- і теплообміну.

Розрізняють два класи: пожежі на відкритих просторах (пожежі I класу) і пожежі в огородженні (пожежі II класу).

Пожежі в огородженні ділять на закриті і відкриті. (Не треба плутати відкриті пожежі в огородженні з пожежами на відкритих просторах).

Відкриті пожежі в огородженні (клас IIа) розвиваються при повністю або частково відкритих проймах (вікон, дверей, вентиляції і т.п.). Відкриті пожежі характеризуються великою швидкістю поширення горіння з переважаючим напрямком у бік відкритих проємів. В свою чергу відкриті пожежі поділяють на дві групи.

До першої відносять пожежі у приміщеннях висотою до 6 м, в яких пройми розташовано на одному рівні і газообмін протікає у межах висоти цих проймів (житлові приміщення, адміністративні будинки, лікувальні і учбові заклади і т.п.)

До другої групи – пожежі у приміщеннях висотою більше 6 м, в яких пройми в огородженнях розташовано на різних рівнях, а відстані між центрами притокових і витяжних проймів можуть бути досить значними. У таких приміщеннях спостерігаються великі перепади тиску по висоті і, відповідно, великі швидкості руху газових потоків; а звідси і велика швидкість вигоряння пожежного навантаження. До таких приміщень відносяться машинні зали, цехи промислових підприємств, видовищні заклади і т.п.

Закриті пожежі (клас IIб) протікають при повністю закритих проємах. Коли газообмін здійснюється тільки внаслідок інфільтрації повітря і продуктів згоряння крізь нещільності огородження: крізь щілини у дверях, вікнах і т.п. При закритих пожежах швидкість вигоряння не залежить від фізико-хімічних властивостей і розподілу у приміщенні горючих матеріалів а лімітується витратою повітря, яке поступає крізь щілини.

Закриті пожежі можуть бути розділені на три групи: у приміщеннях з заскленими віконними проємами (житлові та громадські будівлі); у приміщеннях з дверними проймами без засклення (склади, виробничі приміщення і т.п.); у замкнених об’ємах без віконних проймів (підвали промислових будівель, трюми морських суден і т.п.).

Кожна пожежа – це насамперед горіння. Горіння – хімічна реакція взаємодії між горючою речовиною і окисником. Ця взаємодія протікає таким чином, що старі зв’язки між атомами руйнуються, а нові створюються. Розрив старих зв’язків вимагає витрат енергії, а створення нових енергію виділяє

Наявність горючого матеріалу – категорія кількісна, категорія, яку можна оцінити у цифрах. Характеризується вона, по-перше, типом горючого матеріалу і, по-друге, пожежним навантаженням. Тип горючого матеріалу визначає кількість тепла, яке виділяється при горінні одиниці маси матеріалу, тобто це – теплота згоряння матеріалу. А пожежне навантаження – кількість цього матеріалу на одиниці площі.

Під пожежним навантаженням розуміють масу усіх горючих і важко горючих матеріалів, які знаходяться у приміщенні, віднесену до площі підлоги приміщення. , де

Р – маса горючих та важко горючих матеріалів, кг;

F – площа підлоги приміщення, м².

Пожежне навантаження у приміщеннях поділяють на постійне та тимчасове. До постійного відносять горючі та важко горючі матеріали будівельних конструкцій, технологічне обладнання і т.п. До тимчасового – сировину, готову продукцію, меблі і т.п., тобто те, що можна без особливих зусиль і наслідків пересувати з місця на місце.

Повне пожежне навантаження визначається як сума постійного і тимчасового.

• для житлових, адміністративних і промислових будівель як цілого воно не перевищує 50 кг/м² (якщо то природно не дерев’яна будівля);

• для окремих квартир воно більше:

• для однокімнатної – 27 кг/м²;

• для двохкімнатної – 30 кг/м²;

• для трьох кімнатної – 40 кг/м²;

• у будинках III ступню вогнестійкості пожежне навантаження складає 100 кг/м²;

• у виробничих приміщеннях, пов’язаних з виробництвом і обробкою горючих речовин і матеріалів цей показник складає від 250 до 500 кг/м²;

• у складських приміщеннях, сушилах і т.п. – досягає 1000 – 1500 кг/м²;

• у приміщеннях, де розташовані лінії сучасних технологічних процесів, і у високо стелажних складах – 2000 – 3000 кг/м².

Висновок з питання 1

Теорія пожежовибухонебезпечності розподіляє пожежі за умовами масо- і теплообміну на пожежі на відкритому просторі (кл. I) і пожежі в огородженні (кл II). Пожежне навантаження характеризує наявність і кількість горючого матеріалу на даній площі. Розрізняють постійне і тимчасове пожежне навантаження.