Література

1. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации. - М.: «Бизнес-школа«Интел- Синтез», 2007. - С. 295-296.

2. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2008. - 680 с.

Проценко Микита

учень Запорізького ліцею «Логос»

Наук. кер.: Лисенко Н.В.

Соціальна відповідальність бізнесу: аналіз, розвиток, тенденції, пріоритети

Думка про відповідальність багатства, в основі якого лежала ідея суспільного служіння, здавна була поширена в підприємницькому середовищі. Соціальна відповідальність бізнесу — це добровільний внесок бізнесу в розвиток суспільства в соціальній, економічній і екологічній сферах, зв'язаних з основною діяльністю компанії або тими, що виходять за рамки певного мінімуму [1] .

В Україні суспільство змінилося. Покупцю вже мало купити необхідний йому товар, покупець вибирає товар однієї улюбленої фірми. Вибір часто припадає на соціально відповідальні компанії, бо про них говорять, пишуть. Проведені дослідження показали, що за рівних умов споживачі стабільно віддають перевагу тим виробникам товарів та послуг, які словом й справою проявляють турботу про соціальні аспекти розвитку суспільства.

В Україні соціальна відповідальність бізнесу буде тільки тоді, коли бізнесмени зможуть відкрити свої соціальні програми, займатися «донорством» і відчувати, що їм це вигідно. З іншого боку – економічна ситуація в країні, ступінь розвитку інших секторів (ЗМІ, влада, некомерційний сектор) також повинні сприяти розвитку соціалізації.

Соціальна відповідальність як підхід до справ бізнесу має наступний набір характеристик:

1. СВБ – це добровільний вибір компанії, в умовах зростання конкуренції й зниження довіри до бізнесу.

2. СВБ включає всіх членів місцевого суспільства: бізнес, ЗМІ, владу, населення, інвесторів та ін.

3. СВБ це не засіб вирішення проблем суспільства за рахунок бізнесу, а засіб участі в розвитку того середовища, де працює бізнес [2].

Спонсорство, добродійність, а іноді й пряме фінансування, є найбільш очевидними й простими способами для компанії брати участь у місцевих соціальних ініціативах.

Істотним фактором, що визначив місце й бачення СВБ у діловому середовищі України, є зайва "увага" місцевих органів влади й контролю до особливо активного в соціальній сфері компаніям. Часте вкладення бізнесом коштів у соціальні проекти сприймається владою як чергова схема тінізації прибутку й мінімізації оподатковування.

Традиційно виділяється три способи заохочення СВБ, які використовуються у світі:

- податкові кредити (зменшення ставки податку),

- податкові відрахування (зменшення оподатковуваної бази);

- "процентні закони", згідно яким, компанія сама може вибрати, на які потреби піде певна частина податків, які вона платить [2]. Проте розвитку соціальної відповідальності на Україні заважають декілька проблем, вирішення яких має стати пріоритетною метою політики розвинення СВБ на Україні.

• Відсутність будь-яких методів регуляторного заохочення соціально відповідальних компаній.

• Недосконалість правової та податкової політики.

• Недосконалість системи інформування населення, щодо соціальних стандартів.

• Неповнота інформованості фірм щодо переваг СВБ.

Переваг від дотримання стандартів соціальної відповідальності досить багато. Основні з них:

• Удосконалювання екологічних процесів - ріст продуктивності й доходів.

• Формування репутації компанії - підвищення лояльності клієнтів і цінності бренда.

• Можливість залучати більш кваліфіковані кадри.

• Доступ до нових ринків.

• Ефективне керування ризиками - своєчасний і оперативний доступ до інформації і можливість швидко реагувати на критичні проблеми в регіоні.

На запорізькій землі СВБ поступово набуває чітко окреслені межі. Підприємства міста усвідомлюють необхідність соціалізації бізнесу. Деякі з них об’єдналися у благодійний фонд «Патріоти Запоріжжя». До його складу входять: Євген Черняк, Борис Шестопалов, Володимир Альшан та інші. Таким чином можна сказати, що соціалізація бізнесу в Запоріжжя відбувається успішно, хоча це тільки перші кроки.

Нами було проведено соціальне опитування, яке охоплювало декілька соціальних прошарків та різні вікові групи населення міста Запоріжжя. 31% опитуваних відповіли, що саме факт покращення медичних послуг буде найбільш впливовим на їхній вибір. Трохи нижче суспільство оцінює турботу про молодь та піклування про екологію рідного краю, турботу про навколишній стан природи. За ці соціальні ініціативи проголосували відповідно 17% та 25% опитуваних. Прикро відзначати, що 13% опитуваних не змогли чітко визначити найбільш корисні та цікаві для суспільства соціальні програми. Це свідчить про недостатню інформованість населення щодо питання соціалізації бізнесу. На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, яким соціальним ініціативам фірми мають надавати перевагу.

Висновок: ЗМІ повинні більше висвітлювати проблему соціальної відповідальності в Україні, приділяти більше уваги цій темі. Доречно хоч раз на місяць проводити в прямому ефірі не політичні дебати, а розбір якості товарів чи послуг великих фірм (що мають відомі бренди), особливо у сфері харчової продукції. Декілька таких програм з щирим висловлюванням людей, примусять бізнесменів дбати про якість, адже супермаркети не гарантують якість, бо є тільки посередниками.

Надати податкові пільги фірмам, які вносять кошти на розвиток соціальних програм суспільства, займаються меценатством чи доброчинністю. Ввести регулярну публікацію рейтингу компаній, що займаються соціальними програмами, щоквартально, та паралельно публікувати рейтинг компаній, що нехтують цими програмами. Рейтинг повинні вести структури незалежні від будь-якого впливу держави чи бізнесу. Я вірю, що соціальна відповідальність бізнесу стане для України невід’ємною рисою ринкових відносин.