Належить до особливо небезпечних інфекцій

Збудник

Єрсінія - паличка овальної форми, нерухлива, спор не утворює. Збудник добре переyносить низькі температури, замороження (до 140 днів), в блохах від може до 400 днів, в кліщах – до 500. В крові та харкотинні зберігається впродовж декількох місяців .

Джерело інфекції

Чума – природновогнищева інфекція. Джерело – різні види (до 235) дикіх гризунів: сурки, ховрахи, хом”яки, морські свинки; зайці, піщухи. Під час контакту з синантропними (пацюки, миші) гризунами дикі гризуни передають їм збудників інфекції та сприяють виникненню вогнищ захворювань у містах та селах. Серед гризунів чума передається через укуси блох, які живуть на них. Спалахи захворювань серед диких гризунів спостерігаються весною, літом та восени.

Механізм передачі

Трансмісивний. Людина заражється в результаті укусу блохи. Збудник чуми розмножується в шлунку блохи та утворює там комочки (їх називають “чумний блок”). При подальшому кровосмоктанні блоха відригує в рану кров з блоком, що призводить до зараження. Людина може заразитись під час полювання, здиранні з них шкур. Повітряно-крапельний механізм передачі вмикається тоді, коли людина хворіє на легеневу форму.

Інкуб. п-д

Від декількох годин до 1-2 діб.

Клінічна картина

Існують три форми перебігу чуми: а) бубонна - зустрічається частіше. Початок гострий, висока лихоманка, сильний головний біль, блювота падіння артеріального тиску. Свідомість потьмарена. Язик густо обкладений білим нашаруванням – “крейдовий” язик. Збільшуються регіонарні (пахові та підпахвинні ) лімфатичні вузли, утворюючи чумний бубон. Бубони можуть протягом декількох діб досягати розміру курячого яйця. Вони розсмоктуються, склерозуються або нагноюються. Частіше ця форма чуми призводить до видужання.

б) легенева – перебігає найбільш важко. Гострий початок, нежить, біль в попереку, кінцівках, хворі відчувають неспокій, марення, стають агресивними. Температура впродовж декількох годин сягає 40-40,5С. Турбує кашель, біль в грудній клітці, виділення спочатку слизового, потім слизово-гнійного і нарешті з домішками кроіві харкотиння у великій кількості. Хвороба зазвичай закінчується смертю людини.

в) первинно-септична - виникає під час масового зараження. Симптоми розвиваються бурхливо – буйне марення, адинамія, дезорієнтація в просторі, ураження гортані та мигдаликів, геморагічна висипка на шкірі. Смерть настає в 100% випадках на 2-4 день.

Протиепід. заходи

Для локалізації та ліквідації вогнища чуми проводять :

• госпіталізацію осіб, підозрілих на чуму (усіх з гострою лихоманкою);

- встановлення територіального карантину;

• ізоляцію усіх, хто був у контакті з хворими, зараженими речами або з трупами тих, хто загинув від чуми;

• контактуючих ізолюють на 6 днів та проводять їм курс екстренної профілактики антибіотиками;

• обходи будинків та вимірювання температури всім мешканцям населеного пункту, де є підозра на чуму проводять три рази на добу;

• трупи померлих від чуми спалюють або закопуть на глибину 1,5-2 метри та засипають сухим хлорним вапном;

• заключну дезінфекцію у вогнищі проводять розчинами лізолу чи фенолу, проводть дератизацію на території населеного пункту;

• виписують хворого через місяць після зникнення всіх симптомів.

Збудник

Дифтерійна паличка, стійка у зовнішньому середовищі. Під дією 10% перекису водню гине через 3 хв.; при температурі 60С через 10 хв.

Джерело інфекції

Хвора людина та носій.

Механізм передачі

Повітряно-крапельний. Фактори передачі: повітря, забруднені предметивжитку, іграшки, білизна, а також некип”ячене молоко Екстрабукальні форми (шкіра та слизові оболонки) виникають при занесенні збудника пальцями, які забруднені виділеннями на ушкоджену шкіру, слизову оболонку очей та статеві органи у дівчаток.

Інкуб. п-д

В середньому 3-5 днів.

Клініка

Найпоширеним клінічним проявом є дифтерія зіву. Виділяють локалізовану форму – ураження мигдаликів та генералізовану – піднебіння та слизова носоглотки. Характено: помірне підвищення температури, біль в горлі при ковтанні. Через 24-36 годин від початку захворювання відмічають гіперемію (почервоніння) зіву, на мигдаликах утворюються острівці нашарувань сіро-брудного кольору помірної щільності; після зняття їх ватним тампоном або шпателем поверхня кровоточить. На стороні ураження збільшуються підщелепні та предньо-шийні лімфатичні вузли. При такій форми хвороба має легкий перебіг, якщо вчасно розпочате лікування (введення сироватки) то через 2-4 дні самопочуття хворого поліпшується.

При генералізованій формі хвороба починається гостро: остуда, підвищення температури до 38,5-39С, головний біль.

Збудник

Вірус, він нестійкий у навколишньому середовищі Чутливий до ультрафіолетового опромінення, сонячного світла, висихання. Поза організмом людини вірус гине протягом 30 хвилин.

Джерело інфекції

Хвора людина. Найбільша заразність спостерігається в початковому (катаральному періоді і в перші дні висипання.

Механізм передачі

Повітряно-крапельний. Фактори передачі: повітряний, через бризки слини, з виділеннями з носа, горла, очей; під час розмови, кашлю, чхання). Вірус може поширюватись на значні відстані – через коридори, сходи в сусідні кімнти та квартири. Сприйгятливість до кору дуже висока. Після 3-х місячного віку, коли зникають передані матір’ю антитіла, діти можуть захворіти у будь-якому віці. Найбільш висока захворюваність спостерігається у віці 1-2 років.

Інкуб. п-д

В середньому10-12 днів

Клініка

Захворювання починається з катарального періоду, який триває 3-4 дні. Спостерігається підвищення температури, іноді до 39-40С. Дитина чхає, кашляє, з носа тече водяниста секреція, очі червоніють, сльозяться, повіки припухають; яскраве світло дратує дитину. Початок хвороби схожий на простуду, її часто трактують, як грип або нежить. На другий день на слизовій оболонці щік, на рівні коріних зубів з’являються червоні плямики навколо білих горбочків (немов манна крупа), розсипаних по слизовій оболонці. Загальний стан погіршується: дитина стає сонливою, відмовляється їсти. Висип з’являється на шкірі через 3-4 дні від початку хвороби.: спершу поза вухами, на обличчі та на шиї. Висип у хворого на кір має вигляд червоних плям, різної величини, неправильної форми; подекуди плями зливаються.Наступоного дня плями з’являються на тулубі, а через 2-3 дні поширюються по всіх кінцівках. Коли висипка досягає рук та ніг, на обличчі та шиї вона починає блідшати, а температура спадає. Період видужання починається через 6-8 днів від початку хвороби. На місці висипу залишаються коричневі плями, потім вони лущаться; зникає кашель та виділення з носа. Через 9-10 днів хвороба минає. Ускладнення: бронхопневмонія та круп (набряк слизової оболонки гортані, який може привести до ядухи через те, що звужуються та закриваються голосові щілини. Кір лікують у дома під наглядом лікаря. Під час гарячки – ліжковий режим.

Догляд та лікування

Кір лікують у дома під наглядом лікаря. Під час гарячки – ліжковий режим. Кімнату дитини не можна перегрівати, її треба добре провітрювати та забезпечувати вологість повітря (ствити посуд їз водою біля батареї, розвішувати вологі рушники); вдень завішувати вікна (якщо запалені очі),Якщо дитина відмовляється віл їжі, її не можна примушувати; давати часто і потроху пити. Медикаментозне лікувння спрямоване на усунення симптомів (жарознижувальні, антибіотики, заспокійливі) При крупі – прикладають до горла тплі компреси і негайно відправляють до лікарні.

Профілактиа

Обов’язкова планова активна імунізація живою коровою вакциною. Щеплення проводиться двічі: у віці 12-15 місяців та в 6 років.

Заходи у вогнищі

1. Хворого ізолюють удома (від моменту появи висипки еа 5-ть днів, у разі ускладнень 10дн) або госпіталізують до стаціонару.

2. Карантин для контактних і невакцинованих - 17 днів. Якщо хворого виявлено в колективі, де всі діти вакциновані, або раніше хворіли, карантин не встановлюється.

3. У зв’язку з малою стійкістю вірусу кору заключну дезінфекцію не встановлюють.

4. За вогнищем встановлюють медичний нагляд.

Збудник

Вірус, він стійкий у навколишньому середовищі Може зберігатись при кімнатній температурі та висушуванні. При УФО одразу гине. Чутливий до дії хімічних речовин та високої температури.

Джерело інфекції

Хвора людина. Найбільш заразна вона в перші 5-ть днів від появи висипу.

Механізм передачі

Пвітряно-крапельний. Оскільки вірус є в крові, сечі, випорожненнях та має відносну стійкість, припускають можливість передачі краснухи контактним шляхом, безпосередньо через кров під час ін'єкцій, а також через плаценту плода від вагітної матері, яка хворіє.

Інкуб. п-д

В середньому 15-21 день.

Клініка

Типовим раннім симптомом краснухи є збільшення задньошийних, потиличних, навколовушних лімфатичних вузлів. Цей симптом з’являється за 1-3 дні до висипу і зберігається 10-14 днів.

Висип з’являється на обличчі, шиї, поширюючись протягом кількох годин по всьому тілу. Локалізація висипу – розгинальні поверхні кінцівок, спина, сідниці. На обличчі, грудях, животі кількість висипань менша. Елементи висипу – це дрібноцяточкові плями або папули рожеві, круглої або овальної форми, які дещо піднімаються над шкірою. Не схильні до злиття. Висип утримується протягом 2-3 днів, безслідно зникає. Висип супроводжується субфебрильним підвищенням температури тіла.

Внутрішньоутробне зараження в початкові строки вагітності веде до розвитку вад (мікроцефалія, гідроцефалія, глухота, зміни в будові скелету та ін).

Догляд та лікування

Дотримання ліжкового ркжиму до повної ліквідації клінічних симптомів хвороби. Призначають симптоматичні (жарознижувальні, анальгетики, протизапальні, заспокійливі) та ін.

Профілактиа

5. Згідно з календарем профілактичних щеплень проводиться вакцинація у 12 місяців, ревакцінація – 6 років. Другу ревакцінацію проводять тільки дівчатам

у 15 років.

Заходи у вогнищі

1. Ізоляція хворих до 5-го дня від моменту висипань.

2. Дітей, які були в контакті з хворим не ізолюють.

3. Оберігати вагітних жінок, які не хворіли від спілкування з тими, хто захворів. Вважають, що захворювання жінки в перші місяці вагітності ркаснухою, є підставою для припинення вагітності у зв’язку з великим ризиком розвитку вад.

4. За вогнищем встановлюють медичний нагляд.

Збудник

Бета-гемолітичний стрептокок групи А. Відомо 46 типів цього стрептокока. Кожен з них може спричинити скарлатину.

Джерело інфекції

Хвора людина, яка є заразною до 22 дня від початку хвороби, а також хворий, в якого є інша стрептококова хвороба (ангіна, назофарінгіт, стрептодермія (хвороба шкіри).

Механізм та шляхи передачі

Пвітряно-крапельний. Контактний шлях – через третю особу та предмети, яких торкався хворий. Бувають також харчові спалахи – через молоко, холодець та ін.

Інкуб. п-д

В середньому 2-7 днів.

Клініка

Початок гострий. Температура – 38-39С і більше; біль в горлі під час ковтання. На першу добу або на другий день з’являється висип – дрібноточковий, яскраво-рожевий або червоний. Найбільше висипань у паховій, лобковій, підпахвинній та сідничній ділянках та згинальних поверхнях кінцівок. Обличчя має характерний вигляд: на лобі і скронях – рожевий, дрібноцяточковий висип, шкіра щік – суцільного червоного кольору; шкіра носа, навколо губ та підборіддя біла – так званий носогубний трикутник Філатоіва.

Постійним симптомом скарлатини є ангіна – від запалення до глибоких некротичних змін піднебінних мигдаликів. Збільшеніта болючі підщелепні лімфатичні вузли. Язик спочатку обкладений білим нашаруванням, через 2-3 дні він очищається від нього, стає яскраво-червоний (малиновий язик).

Догляд та лікування

Проводять лікування антибіотиками, які діють на стрептокок – це бензилпеніцилін.

Профілактиа

Специфічної профілактики скарлатини не розроблено

Заходи у вогнищі

1. Хворого ізолюють дома або госпіталізують.

2. Хворі діти допускаються до дитячих дошкільних закладів та перших двох класів, коли мине 22 дні від початку хвороби.

3. Карантин для контактних всатовлюється на 7 днів.

Збудник

ВІрус, нестікий в навколішньому середовищі.

Джерело інфекції

Хворий, починаючи з 1-2 дня інкубаційного періоду і до 9-го дня з моменту появи висипу.

Механізм та шляхи передачі

Пвітряно-крапельний – на відносно далекі відстані(через сусідні кімнати та квартири). Внаслідок малої стійкості збудника, через третю особу та предмети, з якими стикався хворий, не передається.

Інкуб. п-д

В середньому 11-21 день.

Клініка

Початок: нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура. Потім з’являється висип: на обличчі, волосистій частині голови, тулубі, кінцівках. Також його можна знайти на долонях та підошвах. Спочатку він має вигляд плям, потім вони перетворюються на папули, які переходять у везикули (пухирці). Окремі пухирці мають в центрі пупкоподібні заглибини, що є початком розсмоктування їхнього вмісту. На місці везикул через 1-3 дні утворюються бурі кірочки, які потім відпадають.

Для висипки характерна поліморфність висипань – на шкірі можна знайти елементи висипу, що перебувають на різних стадіях розвитку (плями, папули, везикули, кірочки).

Догляд та лікування

Дотримання постільного режиму протягом усього періоду висипання. Змащують пухирці 1-2% озчином метиленового синього або брильянтового зеленого.

Профілактиа

Доцільність вакцинації сумнівна, оскільки, з одного боку, перебіг хвороби переважно не важкий, а з другого – треба утриматися від подальшого

перевантаження календаря щеплень.

Заходи у вогнищі

1. Хворого ізолюють дома або госпіталізують.

4. Карантин накладають на дітей до 7-ми років, які мали контакт і не хворіли на віспу на строк від 11 до 21 дня.

5. За вогнищем встановлюють мед. нагляд.