- •Частина і. Лабораторні роботи
- •1.1. Мета роботи
- •1.2. Загальні відомості
- •1.3. Програма роботи
- •1.4. Устаткування та прилади
- •1.5. Порядок виконання роботи
- •1.6. Контрольні запитання
- •2.1. Мета роботи
- •2.2. Загальні теоретичні положення
- •2.3. Програма роботи
- •2.4. Опис лабораторного устаткування
- •2.5. Порядок виконання роботи
- •2.6. Контрольні запитання
- •3.1. Мета роботи
- •3.2. Загальні теоретичні положення.
- •3.3. Програма роботи
- •3.4. Опис лабораторного устаткування
- •3.5. Порядок виконання роботи
- •3.6. Контрольні запитання
- •4.1. Мета роботи
- •4.2. Загальні теоретичні положення
- •4.3.Програма роботи
- •4.4. Опис лабораторної установки
- •4.5. Порядок виконання роботи
- •4.6. Контрольні запитання
- •5.1.Мета роботи
- •5.2. Загальні відомості
- •5.3. Програма роботи
- •5.4. Прилади і обладнання
- •5.5. Порядок виконання роботи
- •5.6. Контрольні запитання
- •6.1. Мета роботи
- •6.2. Загальні теоретичні положення
- •6.3. Програма роботи
- •6.4. Опис лабораторного устаткування
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •7.1. Мета роботи
- •7.2. Загальні теоретичні положення
- •7.3. Програма роботи
- •7.4. Прилади і обладнання
- •7.5. Порядок виконання роботи
- •7. 6. Контрольні запитання.
7.3. Програма роботи
1. Ознайомитись із засобами вимірювальної техніки (ЗВТ) і теоретичними викладками.
2. Провести вимірювання температури тіла людини.
3. Перевірити відповідності дослідного розподілу нормальному.
7.4. Прилади і обладнання
Для виконання лабораторної роботи використовують наступні ЗВТ: термопара 1, потенціометр постійного струму 2 (ПП-63) і скляний термометр.
Рис.7.2.
Для вимірювання температури людини в роботі збирають, схему наведену на рис.7.2. Вимірювання є непрямим і використовується контактний метод вимірювання.
Контактний метод вимірювання полягає в тому, що при вимірюванні параметра засіб вимірювальної техніки (ЗВТ) безпосередньо контактує з об’єктом вимірювання. Контактний метод вимірювання використовується при вимірюванні геометричних, механічних і теплотехнічних величин. При вимірюванні температури контактним методом використовують ЗВТ, куди входить термопара.
Термопара 1 (термоелектричний перетворювач) складається з двох різнорідних матеріалів – хромелю (Х) і копелю (К). Ці матеріали мають одну спільну точку (гарячий спай) з температурою .
Вільні кінці термопари (холодний спай) знаходяться при кімнатній температурі , яку визначають за скляним термометром. При нагріванні гарячого спаю в термопарі виникає термоелектрорушійна сила (т.е.р.с.) , значення якої прямопропорційне різниці температур точки спаю і вільних кінців . Для термопари ТХК в табл.2 наведені дані залежності т.е.р.с. Е (мВ) від температури холодного спаю при постійній температурі гарячого спаю .
Таблиця 2
, |
0 |
12 |
16 |
20 |
24 |
28 |
, |
2,393 |
1,625 |
1,365 |
1,104 |
0,840 |
0,575 |
Ці дані взяті із номінальної статистичної характеристики перетворювача ХК.
Величину вимірюють компенсаційними методом за допомогою потенціометра постійного струму 2 (ПП-63). Порядок вимірювання напруги приладом ПП-63 написаний з лабораторній роботі “Аналіз похибок вимірювання напруги потенціометром постійного струму”.
7.5. Порядок виконання роботи
1. Ознайомитися з теоретичними викладками, засобами вимірювальної техніки.
2. Скласти схему, наведену на рис 7.2. Провести 25 вимірювань. При вимірюванні взяти в руку гарячий спай термопари і встановити стрілку гальванометра потенціометра ПП-63 на нуль. При цьому витримати інтервал часу до повної зупинки стрілки на нульовій позначці.
Зняти виміряну напругу в мілівольтах і за табл.2, використовуючи метод інтерполяції, визначити температуру людини.
Наприклад, на приладі ПП-63 отримано результат , а за скляним термометром в лабораторії .
Методом інтерполяції із табл.2 можна визначити
,
Таким чином поправка
,
де похибка вимірювання.
Температура тіла людини
.
Аналогічно шукаються температури в наступних вимірюваннях.
Визначити ; ; (за формулою 7.3); (за формулою 7.2); , (за формулою 7.4) і (з табл.1).
Ці дані занести в табл.3.
Таблиця 3
№ п/п |
розряди |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
3. Побудувати графік . Зробити відповідні висновки.