2.5. Звукові хвилі

До звукових хвиль у широкому розумінні цього поняття варто віднести пружні хвилі будь-якої частоти. У вузькому розумінні звуковими хвилями чи просто звуком прийнято називати такі пружні хвилі, котрі при досягненні спеціальних органів почуттів людини чи тварини викликають суб’єктивне відчуття звуку. Людина відчуває звуки з частотами від 16 Гц до 20 000 Гц . Фізичне поняття звуку охоплює як чутні так і нечутні звуки. Звук з частотою, нижчою від 16 Гц, називають інфразвуком, а звук з частотою, що перевищує 20 000 Гц, – ультразвуком; високочастотні пружні хвилі з частотами від 10⁹ Гц до 10¹³ Гц відносять до гіперзвуку. Область інфразвукових частот знизу практично не обмежена – в природі зустрічаються звукові коливання з частотами в соті долі герца. Частотний діапазон гіперзвукових хвиль зверху обмежений фізичними факторами, котрі характеризують атомну і молекулярну будову середовища: довжина пружної хвилі повинна бути значно більшою від середньої довжини вільного пробігу молекули в газах (тобто середньої довжини шляху, пройденого молекулою між двома сусідніми зіткненнями молекули газу з іншими молекулами) і більшою, ніж міжатомні відстані у рідинах та твердих тілах.

Основними фізичними характеристиками звуку є його спектральний склад та інтенсивність.

Рис. 2.7

Важливою характеристикою звуку є його частотний спектр, одержуваний у результаті розкладання реального звуку на прості гармонічні коливання. Якщо енергія звукових коливань безперервно розподілена в досить широкій області частот, тобто якщо звук складається з коливань усіх частот у межах від до (рис. 2.7а), то спектр називають суцільним, а звук з таким спектром – шумом (наприклад, шелест дерев під час вітру, шум моря в шторм, шум працюючих механізмів). Спектр, що являє собою сукупність дискретних частотних складових , , , … (рис. 2.7б), називають лінійчатим, а звук з таким спектром – тональним. Лінійчатий спектр з кратними частотами мають музичні звуки. Основну (найменшу) частоту тонального звуку (частоту коливань з найбільшою інтенсивністю) називають тоном, інші частоти (набір гармонічних складових) називають обертонами. Тон визначає сприйману на слух (тобто об’єктивну характеристику) висоту звуку, а обертони – забарвлення, тобто тембр звуку. У спектрі звукової мови наявні так звані формати – стійкі групи.

Енергетичною характеристикою звуку є його інтенсивність – енергія, котра переноситься звуковою хвилею за одиницю часу через одиничну поверхню, перпендикулярну напрямку поширення хвилі. Мінімальну інтенсивність, котра викликає звукове відчуття, називають порогом чутності. Найбільшу чутність людське вухо має в інтервалі частот 1000 – 5000 Гц. У цій області частот поріг чутності становить близько 10^-12 Вт/м² . При інтенсивностях 1 – 10 Вт/м² пружна хвиля перестає сприйматися як звук, викликаючи у вухах відчуття тиску і болю. Рівень інтенсивності, при якій це відчувається, називають порогом больового відчуття.

Суб’єктивною характеристикою звуку, позв’язаною з його інтенсивністю, є гучність звуку. Рівень гучності звуку можна виразити через його інтенсивність та поріг чутності :

, (2.31)

де = 10^-12 Вт/м² . Одиницею виміру рівня гучності є бел (Б). Це досить велика одиниця, і зазвичай користуються децибелами (дБ) – одиницями, у 10 разів меншими. Рівень гучності в децибелах визначається співвідношенням:

. (2.32)

Зміну рівня гучності при проходженні звуком деякого шляху зі зміною інтенсивності від до можна розрахувати за формулою:

. (2.33)

Весь діапазон інтенсивностей від порога чутності до порога больового відчуття (10^-12 -10 Вт/м² ) відповідає значенням рівня гучності від 0 до 130 дБ .

Значення звукових хвиль в житті людини надзвичайно велике. Віддавна звук служить засобом зв’язку і сигналізації. Звукові хвилі є практично єдиним видом сигналів, котрі поширюються у воді та інших рідинах.

Рис. 2.8

У земній корі спостерігаються струси і вібрації інфразвукових частот. Тому інфразвук є інструментом дослід-ження земної кори. Для інфразвуків характерним є незначне їх поглинання в різних середовищах, внаслідок чого вони можуть поши-рюватися на далекі відстані. Це має практичне застосу-вання при визначенні місця сильних вибухів, для предбачення цунамі.

Практичне застосування ультразвуку сприяло розвитку великої галузі сучасної техніки – ультразвукової.

Гіперзвук служить найважливішим засобом досліджень у фізиці твердого тіла, відіграє істотну роль в акустоелектроніці та акустооптиці.