План лекції.

1. Сутність і структура фінансового ринку

2. Кредитний ринок

3. Ринок цінних паперів

Вивчення теми доцільно розпочинати з блоку питань, які дозволяють сформувати у студентів бачення щодо визначення сутності і структури фінансового ринку. Необхідно визначити грошові потоки фінансового ринку.

Другим проблемним питанням має бути розгляд кредитного ринку як складової частини фінансового ринку.

Заключним етапом у розгляді теми має стати визначення ринку цінних паперів.

Обов’язкові терміни та поняття теми:

фінансовий ринок;

грошовий ринок;

ринок грошей;

ринок капіталів;

фондовий ринок;

кредитний ринок;

ринок цінних паперів;

ринок фінансових послуг;

комерційний кредит;

вексель;

банківський кредит;

принципи кредитування;

кредитна угода;

центральний банк;

комерційні банки;

ресурси комерційного банку;

квазібанки;

акція;

проста акція;

привілейована акція;

іменна акція;

акція на пред’явника;

паперова акція;

електронна акція;

Закріплення матеріалу 5 - 8 хв.

Необхідно задати декілька питань і визначити засвоєння матеріалу студентами.

Узагальнюючі питання.

1. Що таке фінансовий ринок і чим він відрізняється від грошового?

2. За якими ознаками структурується фінансовий ринок?

3. Що являє собою ринок грошей?

4. Що входить до ринку капіталів?

5. Що таке фондовий ринок?

6. Як функціонує кредитний ринок?

7. Як функціонує ринок цінних паперів?

8. Що таке ринок фінансових послуг?

9. Як взаємозв’язані і чим різняться фінансовий ринок і ринок фінансових послуг?

Завдання додому 5 хв.

Викладач записує на дошці завдання для самостійної роботи вдома, тобто назву підручника, автора, які сторінки треба прочитати. Окрім підручника необхідно користуватися матеріалами та записами зробленими на занятті.

Домашнє завдання: 1. В.М.Опарін Фінанси (загальна теорія), навч. пос., К., 2002, с.207-234

Теми рефератів.

1. Стратегії розви’ку фінансового ринку в Україні.

2. Держава як субєкт фінансового ринку.

3. Фінансові інститути міжнародного фінансового ринку.

4. Внутрішнє регулювання фінансового ринку України.

5. Фінансові посередники та їх роль на фінансовому ринку.

6. Страхові компанії та їх роль на фінансовому ринку.

7. Місце ринку цінних паперів на фінансовому ринку.

Фінансовий ринок

ПЛАН

1. Структура фінансового ринку.

2. Кредитний ринок.

3. Ринок цінних паперів.

1. Структура фінансового ринку.

Фінансовий ринок є складеною сферою фінансової системи тільки в умовах ринкової економіки, якщо переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на основах їх купівлі-продажу.

Фінансовий ринок — це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов'язаних із процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої й фінансової діяльності.

Відносини обміну пов'язані з передачею одним суб'єктом іншому за відповідну плату (відсотки, дивіденди, дисконтні знижки й т.п.) права на тимчасове або постійне використання фінансових ресурсів. Така передача може здійснюватися прямо чи через фінансових посередників (комерційні банки, інвестиційні фонди й ін.).

Торгівля фінансовими ресурсами може здійснюватися в різних формах і різними методами, які визначає розгалуженість і різноманітність фінансового ринку.

Його структуризація здійснюється по двом основними ознаками:

• формою ресурсів і

• організацією торгівлі ними.

1. За формою фінансових ресурсів фінансовий ринок ділиться на:

• ринок грошей і

• ринок капіталів.

Ринок грошей являє собою ринок готівки, короткострокових боргових зобов'язань, валюти. Товаром на цьому ринку є гроші, ціною — відсотки за кредит.

Структуру грошового ринку можна представити так:

• Обліковий ринок, на якім при угодах звертаються високоліквідні активи (векселя); гроші обмінюються на інші ліквідні активи по альтернативній вартості, вимірюваної в одиницях номінальної норми відсотка;

• Міжбанківський ринок, на якім залучаються й розміщаються міжбанківські кредити, зокрема кредити НБУ й КБ;

• Валютні ринки, які ефективно обслуговують внутрішній і міжнародний платіжний оборот за допомогою обміну однієї валюти на іншу у формі купівлі-продажу.

Ринок капіталів, складається з ринку фінансових інструментів, які відображають права власності, і довгострокових боргових зобов'язань, являє собою сферу торгівлі не тільки грішми, а й правами власності.

На ньому фінансові ресурси купуються з метою постійного або тривалого використання.

Як правило, ринок капіталів ототожнюється з фондовим.

Інструментом ринку капіталів є цінні папери. Не маючи власної вартості, вони можуть бути продані по високій ринковій ціні.

2. По організації торгівлі фінансовий ринок ділиться на:

• кредитний (охоплює ту частину фінансового ринку, яка функціонує на основі висновку кредитних угод. Він має договірний характер).

• ринок цінних паперів ( являє собою особливу форму торгівлі фінансовими ресурсами, яка опосередковується випуском і оборотом цінних паперів).

У цілому структура фінансового ринку може бути зображена у вигляді своєрідної матриці - схема 1.

Розгалуженість фінансового ринку, наявність у його структурі різних фінансових установ і використання ними широкого спектра фінансових інструментів і послуг забезпечує максимально повну мобілізацію тимчасово вільних фінансових ресурсів і ефективне їхнє використання.

Суб'єкти фінансового ринку

Головними суб'єктами фінансового ринку є

• домашні господарства,

• фірми й підприємства,

• фінансові інститути й держава.

Через фінансові інститути (банки, страхові компанії, цільові фонди) заощадження домашніх господарств, фірм і підприємств надходять в інших суб'єктів господарювання й дають їм можливість задовольнити потреба в коштах для розширення своєї діяльності.

Держава, надаючи кредит і одержуючи позики, відіграє вирішальну роль на фінансовому ринку. Свій вплив вона здійснює через керування відсотком, грошовою масою, кредитами, валютним курсом.

Суб'єкти фінансового ринку можуть виступати в ролі позичальника й інвестора. А фінансові інститути зіграють на цьому ринку роль посередника.

Позичальники - это фізичні або юридичні особи, які залучають кошти інших суб'єктів для розвитку своєї діяльності.

Інвестори - громадяни і юридичні особи країни, а також іноземні громадяни, фірми, держави, які ухвалюють рішення щодо вкладання особистих, позичених або притягнутих коштів в об'єкти інвестування.

Фінансові інститути - це посередники, які забезпечують зустріч інвестора й позичальника. До них належать: банківські установи (емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, зовнішньоторговельні банки) і спеціалізовані небанківські установи (страхові й інвестиційні компанії, фінансові, пенсійні фонди, ощадні установи).

Основна функція фінансових посередників — це допомога в передачі коштів від потенційних кредиторів до потенційних позичальників і навпаки.

Таким чином, фінансові посередники зменшують операційні витрати, знижують ризик, зменшують асиметричність інформації у взаєминах "кредитор (інвестор) — позичальник" (сторона, яка надає чи позика інвестує гроші, має менше інформації про сторону, що її одержує).