4. Зонінг сельбищної території міста

Частина 2. Інженерно – планувальна організація території мікрорайону.

Згідно завдання курсової роботи для подальшого проектування вибірається мікрорайон багатоповерхової муніципальної забудови. Проект забудови житлової групи здійснюється багатосекційними будинками.

1. Розробка схеми функціонального зонування території мікрорайону.

Мета: Проектування середовища мікрорайону для задоволення потреб населення найкращим чином і в повному обсязі.

Досягнення мети ставить за необхідне вирішити наступні задачі:

• аналіз території мікрорайону за природними, екологічними та містобудівними умовами і природними ресурсами;

• аналіз потреб населення з урахуванням його соціальної та демографічної структури;

• розрахунок проектного балансу території мікрорайону;

• функціональне зонування території мікрорайону;

• будівельне зонування території мікрорайону;

• вибір типів житлових блок-секцій для проектування багатоповерхової забудови;

• створення композиційного рішення забудови житлової групи;

• формування житлових дворів з урахуванням загальної композиції, масштабу, ритму забудови;

• проектування транспортного і пішохідного обслуговування території житлової забудови;

• розрахунок площі майданчиків для тимчасового зберігання автомобілів;

• підрахунок основних техніко-економічних показників забудови мікрорайону і житлової групи.

1. Аналіз території мікрорайону за природними, екологічними та містобудівними умовами і природними і ресурсами.

Аналіз природних умов і ресурсів.

Метадеталізація параметрів, що характеризують природні умови і ресурси на території мікрорайону.

Деталізація рельєфу, що відповідає масштабу проектування. Основний показник деталізації – щільність горизонталей, які залежно від масштабу проводимо через 2м або 1м: М 1: 2000 – через 1 м; М 1: 1000(500) – через 0,5 м.

При визначенні впливу вітру на планувальне рішення мікрорайону враховується зимово-літню розу вітрів: літні вітри є сприятливими для провітрювання території мікрорайону, тоді як від впливу зимових вітрів треба захистити територію мікрорайону.

Аналіз і оцінка містобудівних умов і ресурсів.

У даному проекті містобудівними умовами і ресурсами є:

• громадські центри (немікрорайонного значення);

• зупинки громадського транспорту;

• зелені насадження загального користування;

• напрямки основних потоків населення: трудових, культурно-побутових і рекреаційних.

Мета: знайти розміри і місцезнаходження території різних видів діяльності населення мікрорайону і пов’язати їх з видами діяльності, що розміщуються на прилеглих територіях.

Аналізуємо прилеглу територію з метою визначення видів діяльності, які на цій території реалізуються.

Аналіз і оцінка екологічних умов і ресурсів.

Мета: визначити ділянки мікрорайону, що характеризуються високими екологічними (рівень загазованості, шуму, забрудненості, провітрюваності) показниками.

Визначаємо території, сприятливі для розміщення об’єктів, пов’язаних з вихованням і відпочинком дітей, навчанням, проведенням фізкультурних і спортивних занять, відпочинком населення. Це території наближені до зелених насаджень загального користування, у місцях з найменшим рівнем загазованості і шуму.

Розрахунок проектного балансу території мікрорайону. Визначення чисельності населення мікрорайону. Перед усім, з зонінг-плану сельбищної території вибираємо мікрорайон з населенням середнього чи низького рівня доходів та збільшуємо його до масштабу М 1: 2000. Після цього графічним шляхом визначаємо площу вибраного мікрорайону.

Щільність населення даного мікрорайону беремо з зонінг- плану

(мікрорайон №6, P =350 чол/га, площа – 27га).

Визначаємо чисельність населення мікрорайону:

Розрахунок території школи.

Територію школи визначаємо, виходячи з норми 3м² наодного мешканця мікрорайону:

Розрахунок території дитячих дошкільних закладів.

• на основі даних демографічного прогнозу приймаємо 70 дітей дошкільного віку на 1000 мешканців;

• кількість дітей дошкільного віку:

• передбачаємо, що всі діти будуть відвідувати дитячі дошкільні заклади;

• приймаємо (за ДБН 360-92**), що на одне місце в дитячому дошкільному закладі в середньому відводиться 30 кв.м території;

• визначаємо загальну площу дитячих дошкільних закладів:

Розрахунок території об’єктів культурно-побутового призначення.

Приймаємо 1 кв.м території об’єктів культурно-побутового обслуговування на одну людину. Тоді площа об’єктів культурно-побутового призначення складе:

Розрахунок фізкультурних і спортивних споруд та майданчиків

Приймаємо 1,2 кв.м території фізкультурних і спортивних споруд та майданчиків на одну людину. Тоді площа фізкультурних споруд і майданчиків буде:

Розрахунок гаражів.

Приймаємо 1,2 кв.м території гаражів на одну людину. Їх площа:

Розрахунок житлової забудови.

Територія житлової забудови визначається як різниця між територією мікрорайону і сумарною територією школи, дитячих дошкільних закладів, об’єктів культурно-побутового призначення, фізкультурних, спортивних споруд та майданчиків і гаражів.

Розрахунки надаємо у вигляді таблиці:

Таблиця 7

Баланс території мікрорайону

№ п/п	Найменування території	Площа, га	%	м2/лод.
1.	Школа	2,84	10,5	3
2.	Дитячі дошкільні заклади	1,99	7,37	2,11
3.	Об’єкти культурно-побутового призначення	0,95	3,5	1
4.	Фізкультурні споруди і майданчики	1,13	4,2	1,2
5.	Гаражі	1,13	4,2	1,2
6.	Житлова забудова	18,96	70,23	20,07
Всього:		27	100	28,57

Розробка схеми функціонального зонування території мікрорайону.

Зонування території мікрорайону за екологією.

Найбільш загрозливим чинником погіршення екологічного стану території мікрорайону є транспорт. Транспорт є джерелом загазованості і шуму. Рівень цих показників залежить від категорійності магістральних вулиць та функціонального використання прилеглих територій. Найбільш забрудненими територіями є території біля магістральних вулиць загальноміського значення. Екологічну ситуацію погіршує близьке розташування санітарно-захисної зони промислових підприємств.

Визначення основних місць тяжіння населення мікрорайону та головні напрямки пішохідного руху.

Основними місцями тяжіння населення мікрорайону по його границі є зупинки громадського транспорту. При ранжуванні зупинок як основних місць тяжіння населення мікрорайону враховуємо:

• категорійність магістральної вулиці, на якій розміщена зупинка;

• напрям руху;

• відстань між зупинками (400-600 м);

• функціональне використання прилеглої території.

Визначення додаткових місць тяжіння населення мікрорайону.

Додатковими місцями тяжіння населення мікрорайону є парк, сквер, бульвар тощо.

Розміщення території об’єктів повсякденного користування (школа, частина об’єктів культурно-побутового призначення, фізкультурні споруди і майданчики, гаражі).

Школа. При розміщенні школи потрібно враховувати наступні чинники:

• виходячи з міркувань безпеки - школу потрібно розміщувати далі від магістральних вулиць – джерел екологічної та іншої небезпеки. Бажано розміщувати школу біля парків, скверів, бульварів, також ближче до житлової вулиці.

• врахування доступності – максимальний радіус доступності школи не повинен перевищувати 500м.

Громадський центр мікрорайону (повсякденне користування).

У проекті передбачається, що кожна житлова група матиме свій блок первинного обслуговування. Вимоги до розміщення:

• доступність для мешканців мікрорайону;

• найбільш ефективне використання земельного ресурсу для об’єктів культурно-побутового призначення.

Фізкультурні споруди і майданчики.

Вимоги до розміщення:

• екологія;

• доступність для мешканців мікрорайону;

• ефективне використання земельного ресурсу.

Гаражі.

Вимоги до розміщення:

• на територіях найменш привабливих і цінних,з погіршеною екологією;

• доступність для мешканців мікрорайону;

• безпека дітей;

• мінімізація впливу на пропускну спроможність магістральної вулиці – бажано організовувати виїзд з гаражів на житлову вулицю.

Розміщення території об’єктів первинного використання.

Дитячі дошкільні заклади.

Вимоги до розміщення:

• безпека – відстань до червоної лінії повинна бути більше 25м;

• екологія;

• доступність (радіус доступності – 300м).

Блоки первинного обслуговування.

Вимоги до розміщення:

• доступність з урахуванням того, що більшість відвідувань об’єктів культурно-побутового призначення первинного рівня відбувається попутно;

• ефективне землекористування.

Визначення розрахункового житлового фонду мікрорайону:

Житловий фонд – це сумарна площа квартир, що потрібна для розселення, виходячи з санітарно-гігієнічних вимог. Щільність житлового фонду – це сумарна площа квартир, що розміщуються на 1 га мікрорайону (кв.м/га).

Житлова забезпеченість – це норма загальної площі квартири, що надається одній людині.

Приймаємо: житлова забезпеченість а = 30 кв.м на люд.,

тоді житловий фонд мікрорайону буде: Ф = а * N = 30 кв.м * 9450=283500кв.м.

Щільність житлового фонду: 283500/27=10500кв.м/га

Середня поверховість мікрорайону : 12

Б удуємо схему функціонального зонування мікрорайону (рис.5).

Рис. 5. Схема функціонального зонування мікрорайону