1. Визначення площі земельних ділянок для населення міста з високим рівнем добробуту.

Для населення міста з високим рівнем добробуту проектуємо котеджний тип забудови виходячи з розміру ділянки 0,04 га та середньої кількості членів родини 5 чоловік. Кількість таких ділянок на 1 га складе 1:0,04 = 25. Тоді, щільність населення на 1 га території буде дорівнюватись 25*5=125 чол/га.

Визначення площі, потрібної для розселення.

Площа визначається наступним чином:

де – S – площа, необхідна для розселення мешканців;

N – кількість мешканців з різним рівнем добробуту;

P – щільність населення з різним рівнем добробуту.

Розраховуємо площу, необхідну для розміщення населення з високим рівнем добробуту:

На основі кваліметричної оцінки мікрорайонів для людей з високим рівнем добробуту і визначеної площі мікрорайонів вибираємо два або три сусідніх мікрорайони, що мають найбільші кваліметричні оцінки. Суміжне розміщення мікрорайонів із котеджною забудовою викликано чинником престижності.

Це єдиний тип забудови, розташований на ділянках міської території, що знаходяться у приватній власності. Тому, бажано, мікрорайони котеджної забудови розташувати у периферійній частині міста, не суміжно з територіями громадських центрів загальноміського та районного значення, ( наприклад, на межі з рекреаційною територією, дачною, резервною тощо).

Для котеджної забудови вибираємо мікрорайони № 4 та 11 із загальною площею 56,5га. Тоді, кількість населення з високим рівнем добробуту, що матиме житло цій території, становитиме:

56,5га * 125люд./га = 7062,5люд., чи, приблизно, 7060 люд.

2. Визначення мікрорайонів для розселення людей з низьким рівнем добробуту (муніципальне житло).

Проектуємо муніципальне житло у вигляді багатоповерхової (7-12 поверхів) забудови.

Призначаємо середню щільність населення для цього типу забудови, відповідно обраної поверховості, – 400 люд./га, згідно рекомендацій ДБН – 360 – 92**, пункт 3.7.

Визначаємо потрібну площу території для багатоповерхової забудови:

Призначаємо мікрорайони для багатоповерхової муніципальної забудови.

Вибираємо мікрорайони для муніципальної забудови.

Для цього вибираємо території з відносно низьким рівнем екологічного комфорту – мікрорайони або біля залізниці, або біля промислових районів, ті, що не будуть користуватися попитом у населення з високим та середнім рівнем добробуту, але можуть бути привабливими для людей з низьким рівнем добробуту.

Підвищенню престижності котеджної забудови та вартості цієї землі сприятиме віддалення мікрорайонів муніципального житла від мікрорайонів котеджної забудови.

Для забудови муніципальним житлом приймаємо мікрорайони №№ 8, 9, 15, 16, 20 із загальною площею 93,6 га.

Згідно обраних мікрорайонів визначаємо остаточну кількість населення в цих мікрорайонах:

N = S * P = 93,6га * 400люд. = 37440люд.

3. Поряд з мікрорайонами котеджної забудови розміщують мікрорайони з блокованою малоповерховою забудовою (мікрорайони №№ 2, 3, 7, 12 із загальною площею 94,9 га).

Щільність населення у мікрорайонах малоповерхової блокованї забудови прийнята 250 чол./га, тоді, кількість людей, що проживають у кварталах та мікрорайонах такого типу забудови, складатиме:

, або, приблизно, 23730 люд.

На цих територіях розміщюють житло для людей з середніми доходами, близькими до високих.

Території середньо- та малоповерхової забудови формують, як правило, центральну частину міста, зокрема, забудову громадських центрів та суміжних з ними житлових кварталів, створюючи архітектурну своєрідність та неповторність забудови міст.

Мікрорайони та квартали середньоповерхової забудови можуть бути суміжні з територіями як мало- , так і багатоповерхової забудови.

Кількість населення, що має середній рівень добробуту, складає:

N міста – (N1+N2+N3)=N4 люд.

143000 – 48230 = 94770 люд.

Для середньоповерхової забудови призначаємо мікрорайони №№ 1, 5, 6, 10, 13, 14, 17, 18 і 19 із загальною площею 201,3 га та щільністю населення –

350 люд./га. Тоді, кількість людей із середнім рівнем добробуту, що матиме житло в цих мікрорайонах, буде:

350 * 201,3 = 90585люд., або, приблизно, 90590 люд.

Сумарна площа всіх мікрорайонів та житлових кварталів міста не задовольняє потреби населення у територіях житлової забудови за умов прийнятої структури та щільності населення.

94770 – 90585 = 4185 люд.

Але, враховуючи те, що територія громадських центрів міст, як правило, частково зайнята житловою забудовою (в середині кварталів), припускаємо, що недостатня кількість території мікрорайонів, компенсується житловою забудовою на території громадських центрів.

Недостатня площа житлової забудови складає 16,7 га (4185 люд.розділити на щільність населення 250 люд./ га), що є незначною частиною території громадських центрів, отже, цілком припустимо.

Розподіл мікрорайонів за типами забудови показуємо на зонінг-плані сельбищної території міста (рис.4).