Термінологічний словник
Асиміляція – це засвоєння речовин із зовнішнього середовища й утворення із них складніших, властивих організму поживних речовин. Асиміляція супроводжується поглинанням енергії.
Бонітування тварин – це оцінка сільськогосподарських тварин за племінними і продуктивними якостями для визначення їхньої селекційно-технологічної цінності й подальшого використання. Дорослих тварин оцінюють за продуктивністю, екстер’єром, конституцією, відтворною здатністю, розвитком, породністю, походженням та якістю потомства, а молодняк – за походженням, розвитком, екстер’єром (ягнят однорічного віку – за настригом вовни).
Відріддя – частина породи, яку розводять у певних зонально-кліматичних зонах. Так, симентальська порода Швейцарії дала відріддя в Україні, Росії та інших країнах. Відріддя виникає при екологічному розчленуванні породи.
Відтворення стада – це безперервний процес відновлення або збільшення кількості тварин у господарстві розмноженням їх і вирощуванням.
Внутрішньопородний тип – група тварин у породі, що відрізняється за рівнем і напрямом продуктивності, будовою тіла, пристосованістю до навколишнього середовища. Так, велика біла порода свиней має м’ясо-сальний, сальний і м’ясний типи.
Генетика – наука про закони спадковості та мінливості організмів. Основне завдання генетики – розробка методів управління спадковістю з метою одержання потрібних форм організмів й управління їх розвитком. Генетика є теоретичною основою селекції сільськогосподарських тварин.
Гібридизація – парування тварин різних видів із метою одержання користувальних тварин і виведення нових порід. Потомство, одержане при цьому, називається гібридами.
Гігієна сільськогосподарських тварин (зоогігієна) – це наука про охорону і зміцнення здоров’я тварин раціональними способами утримання, годівлі, вирощування і догляду, які забезпечують їхню високу продуктивність, зумовлену спадковістю. Основна мета зоогігієни – збереження здоров’я тварин і досягнення ними високої продуктивності, збереження екології.
Годівля сільськогосподарських тварин – наука про регулювання живлення їх залежно від віку, фізіологічного стану, розвитку і продуктивності. У сільськогосподарських підприємствах годівля – це виробничий процес, що забезпечує живлення тварин за рахунок використання кормів із метою одержання тваринницької продукції.
Господарська зрілість – вік тварин, їхній фізіологічний стан, при досягненні якого вони стають придатними до відтворення без шкоди для здоров’я та подальшого нормального розвитку, можуть дати повноцінний приплід і проявити високу продуктивність. Парують тварин лише з настанням господарської зрілості, коли вагітність і статеве використання не стримують їхнього розвитку. Господарська зрілість тварин визначається не тільки їхнім віком, а й розвитком (живою масою).
Дезінсекція – комплекс фізичних, хімічних, механічних, біологічних і комбінованих заходів, спрямованих на знищення в зовнішньому середовищі шкідливих комах, які є переносниками збудників небезпечних захворювань – сибірки, бруцельозу, туберкульозу, а також яєць гельмінтів.
Дезінфекція – комплекс заходів, спрямованих на попередження заразних хвороб сільськогосподарських тварин шляхом обробки тваринницьких приміщень, технологічного обладнання, предметів догляду за тваринами, спецодягу та взуття, а також виробничої території спеціальними фізичними та хімічними методами. Основне завдан- ня дезінфекції на фермах і промислових комплексах – забезпечити нормальний, постійний технологічний процес виробництва продукції тваринництва.
Дератизація – комплекс хімічних і санітарних заходів, спрямованих на знищення гризунів (щурів, мишей та ін.), які знищують корми для тварин, поширюють різні інвазійні та інфекційні захворювання, руйнують загороджувальні конструкції приміщень.
Дисиміляція – це розпад складних речовин до простіших з виділенням енергії. Енергія, що звільняється при дисиміляції, забезпечує всі процеси життєдіяльності й виділяється назовні у вигляді тепла.
Добір – процес, який визначає відносну частку потомства генетичної групи популяції (стадо, лінія, родина), що залишається для розмноження в наступних поколіннях. Добір є природний (виживання найбільш пристосованих і загибель менш пристосованих генотипів під впливом мінливих умов навколишнього середовища) і штучний.
Добір штучний – свідомий і несвідомий добір, який проводиться людиною. На базі штучного добору створюються і удосконалюються високопродуктивні породи, типи і лінії сільськогосподарських тварин. Штучний добір поділяють на масовий (за фенотипом – добір особин за показниками продуктивності відповідно до стандартів за селекційними ознаками) та індивідуальний (за генотипом – визначають на основі господарсько-корисних ознак та на основі оцінки племінної цінності за показниками продуктивності потомства, предків і бокових родичів).
Екстер’єр тварин – сукупність зовнішніх особливостей будови тіла тварини, зумовлена спадковістю, напрямком і рівнем продуктивності, станом здоров’я і умовами середовища.
Живлення тварин – це процес надходження і засвоєння в організмі тварин поживних речовин, необхідних для їх нормальної життєдіяльності.
Збалансована годівля – годівля, яка відповідає потребам тварин за всіма деталізованими поживними речовинами.
Зоотехнія – це наука про еволюцію і використання сільськогосподарських тварин. Завданням зоотехнії є розробка й впровадження в життя заходів, спрямованих на одержання якісної і найбільшої кількості продукції тваринництва.
Інтер’єр тварин – сукупність морфологічних, біохімічних та фізіологічних, анатомо-гістологічних особливостей організму, які відображують конституційні, продуктивні та племінні якості тварин.
Конституція тварин – сукупність їх морфологічних, фізіологічних та господарських ознак і властивостей, що характеризують їх як єдине ціле, зумовлених спадковістю і умовами середовища, пов’язаних із характером продуктивності.
Кормовий раціон – набір і кількість кормів, які споживає тварина за певний проміжок часу (доба, місяць, сезон, рік).
Лінія – це своєрідна високопродуктивна група племінних тварин у межах породи, яка походить від одного визначного родоначальника і підтримує з ним подібність за найважливішими біологічними та господарськими ознаками. Лінія має назву клички родоначальника. У заводських породах має бути 10-15 ліній.
Мікроклімат приміщень – це сукупність фізичних, хімічних, механічних і біологічних факторів повітряного середовища певного приміщення. Він залежить від сукупної дії усіх факторів навколишнього середовища: температури, вологості, освітленості, шуму, швидкості руху повітря, наявності в ньому різних газів (аміак, вуглекислий газ, сірководень та ін.), а також звислих пилових частинок та мікроорганізмів.
Норма годівлі – науково обґрунтована потреба тварин в енергії, поживних і біологічно активних речовинах, зумовлена живою масою, продуктивністю, фізіологічним станом, господарським використанням та особливостями утримання.
Перетравність – це процес гідролітичного розщеплення в травному каналі тварин складних поживних речовин – білків, вуглеводів і жирів за допомогою ферментів травних соків і мікроорганізмів до простих – амінокислот, моноцукрів, гліцерину та жирних кислот.
Підбір – найбільш цілеспрямоване поєднання з дібраних тварин батьківських пар із метою одержання від них потомства бажаного типу.
Племінний завод – спеціалізоване господарство, основним завданням якого є удосконалення племінних і продуктивних якостей тварин окремих порід відповідно до призначення і спеціалізації; удосконалення існуючих і виведення нових високопродуктивних порід, типів, ліній, родин; вирощування високоцінного племінного молодняка для власних потреб і для ремонту дочірніх стад. Племінний завод об’єднує тварин із характерними господарсько-корисними ознаками, властивими лише для даного стада. Основний метод розведення в племінному заводі – чистопородне.
Племінна робота – комплекс організаційно-господарських заходів по розведенню сільськогосподарських тварин, спрямований на збільшення і якісне поліпшення поголів’я, удосконалення існуючих і виведення нових порід, створення племінних стад.
Порода – велика цілісна група свійських тварин одного виду, що має спільне походження, подібні біологічно-господарські особливості, які стало передаються потомству. Породи виникають і розвиваються лише під дією людської праці, з припиненням її вони вимирають.
Породна група (підпорода) – велика група тварин, що бере участь у процесі породоутворення, але ще не набула стійких ознак, характерних для нової породи.
Потреба в поживних речовинах – це кількість енергії та окремих поживних речовин для одержання певної продукції або при певному фізіологічному стані.
Продуктивність сільськогосподарських тварин – їх здатність давати продукцію за певний період у потрібній кількості і певної якості.
Родина – це група тварин із кількох поколінь потомства жіночої статі, що походить від однієї визначної матки-родоначальниці.
Розведення сільськогосподарських тварин – це зоотехнічна наука про еволюцію, принципи й методи розмноження та якісного поліпшення сільськогосподарських тварин, удосконалення й перетворення порід і користувальних стад.
Селекція тварин – наука про методи створення й удосконалення порід сільськогосподарських тварин.
Сільськогосподарські тварини – це ті види із свійських тварин, яких використовують у сільськогосподарському виробництві: коні, велика рогата худоба, вівці, свині, кролі, нутрії, кури, індики, гуси, качки, цесарки, бджоли, ставові риби та ін.
Система технологій у тваринництві – це склад і співвідношення його галузей, а також сукупність організаційно-економічних, технічних та зооветеринарних заходів щодо ведення виробництва, спрямованих на збільшення обсягів продукції тваринництва і підвищення його ефективності.
Статева зрілість тварин – вік, коли вони вже здатні давати потомство. Статева зрілість тварин настає значно раніше, ніж закінчується ріст та загальний розвиток їхнього організму.
Статі тіла – зовнішні частини тіла тварини, за якими оцінюють її екстер’єр, вираженість породних ознак, вікові зміни у тварин і статевий диморфізм, стан здоров’я тварин (рис. 8.2.)
Рис. 8.2. Статі молочної корови:
1 – потиличний гребінь; 2 – лоб; 3 – ніс; 4 – щока; 5 – нижня щелепа; 6 – шия; 7 – загривок; 8 – горло; 9 – підгруддя; 10 – грудинка; 11 – холка; 12 – лопатка; 13 – лопатково-плечовий горб і плече; 14 – лікоть; 15 – підпліччя; 16 – зап’ястя; 17 – п’ясть; 18 – путо (бабка); 19 – копитця; 20 – ратиці; 21 – ребра; 22 – спина; 23 – поперек; 24 – колінна складка; 25 – молочні колодязі; 26 – молочні вени; 27 – пупок; 28 – вим’я; 29 – дійки; 30 – клуби; 31 – крижі; 32 – сідничні горби; 33 – стегно; 34 – колінна чашка; 35 – скакальний суглоб; 36 – китиця хвоста; 37 – гомілка.
Структура раціону – співвідношення в ньому окремих груп кормів за вмістом енергії, виражених у відсотках до загальної його поживності.
Схрещування – парування тварин різних порід. Потомство, одержане при цьому, називається помісями. Схрещування супроводжується посиленням гетерозиготності, внаслідок чого в напівкровних тварин часто виявляється гетерозис – підвищені життєздатність, витривалість і продуктивність. Якщо при схрещуванні використовують дві породи, воно називається простим, якщо три і більше – складним.
Тваринництво – галузь сільськогосподарського виробництва, що забезпечує людину цінними продуктами харчування (м’ясо, молоко, яйця, мед тощо), легку промисловість сировиною (вовна, шкіра, пух, пір’я, хутро, кістки, роги, копита, тощо), деякими видами кормів тваринництво (м’ясо-кісткове борошно, риба тощо), землеробство – найдешевшими і цінними органічними добривами, медицину і ветеринарну медицину – гормонами та іншими біологічно активними речовинами, деякими ліками, з цією метою використовують органи ендокринної системи тварин; мікробіологічну промисловість – сировиною. Деяких тварин використовують для виконання сільськогосподарських та транспортних робіт, у спорті.
Технологія виробництва продукції тваринництва – типова система взаємопов’язаних заходів, прийомів і операцій раціонального ведення певної галузі тваринництва, яка враховує оптимальні біологічні, технічні й організаційні умови, спрямовані на одержання найбільшої кількості й у відповідні строки високоякісної продукції при мінімальних затратах праці і високій її продуктивності.
Тип годівлі тварин – умовна назва раціону, яка залежить від вмісту в ньому окремого корму або груп (видів) кормів за енергетичною поживністю чи сухою речовиною.
Трансплантація ембріонів – це вилучення їх з яйцепроводів або матки однієї тварини (самка-донор) і пересадка в яйцепровід або матку іншої тварини (самка-реципієнт), яка перебуває в тій самій фазі статевого циклу, що й донор. У подальшому ембріон розвивається в організмі реципієнта. Теля-трансплантат успадковує тільки генетичні якості батька і матері-донора, реципієнт не впливає на якість приплоду.
Чистопородне розведення – спаровування тварин, які належать до однієї породи. Здійснюється за допомогою різних методів, форм і варіантів добору й підбору, використання інбридингу, розведення за лініями та родинами. Парування тварин двох різних ліній у межах породи називається міжлінійним кросом. При чистопородному розведенні користуються двома видами спаровування: неспоріднене (аутбридинг) і споріднене (інбридинг).