5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Викладач формулює тему практичного заняття, пояснює, що заключним етапом бактеріологічного методу дослідження (основного методу діагностики інфекційних захворювань) - є ідентифікація чистої культури, тобто визначення виду мікроорганізмів. Виділення чистої культури з патологічного матеріалу і встановлення її виду дає можливість поставити діагноз інфекційного захворювання і встановити чутливість культури бактерій до антибіотиків. Останнє необхідне для розробки раціональної схеми лікування. Надає стислу інформацію про те, що ідентифікувати культуру можна лише на підставі цілого комплексу ознак, а саме: культуральних, морфологічних, тинкторіальних, біохімічних, антигенних і інших. Вивчені ознаки порівнюють з ознаками типових штамів бактерій (за визначником бактерій Берджі). Порівняння цих ознак дає можливість встановити до якого роду, виду належить виділена культура.

Також, викладач звертає увагу на те, що біохімічна активність бактерій завжди строго специфічна для певного виду і кожний вид мікроорганізмів продукує постійний для нього набір ферментів, одні з яких розкладають білки та вуглеводи, а інші викликають окислення та відновлення різних субстратів. В умовах практичної мікробіологічної лабораторії найбільш часто проводять ідентифікацію чистої культури з використанням «строкатого» ряду Гісса. Викладач пояснює, що ряд Гісса складається з моносахаридів і дисахаридів: глюкози, лактози, сахарози, а також шестиатомного спирту – маніту. Склад і принцип дії середовищ вказані в посібниках для лабораторних робіт. Викладач особливо акцентує увагу на тому, що принцип вивчення біохімічних властивостей бактерій з використанням «строкатого» ряду Гісса покладений в основу інших способів, які використовуються з цією ж метою: системи індикаторних папірців (СІП), панелі біохімічної диференціації (ПБД), системи автоматизованої ідентифікації. Надає стислу інформацію про суть цих методів. Викладач вказує на те, що ці сучасні способи біохімічної ідентифікації бактерій ефективні, більш стандартизовані і менш трудомісткі, порівняно з використанням «строкатого » ряду Гісса.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

5.2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність досліджень:

1. Студенти здійснюють макро- та мікроскопічні дослідження культур аеробних бактерій, які виросли на скошеному м’ясо-пептонному агарі (МПА). По зовнішньому виду культури визначають, чи однорідний характер має мікробний ріст на скошеному агарі, чи відповідає виду вихідної колонії за кольором, прозорістю, поверхнею, структурою, консистенцією. З мікроорганізмів досліджуваної культури готують мазки, фарбують за Грамом. Визначають морфологічні, тинкторіальні властивості і оцінюють чистоту культури. Методом «роздавленої» краплі визначають рухливість мікроорганізмів.

2. Студенти записують у протокол основні етапи ідентифікації чистої культури бактерій. Визначення біохімічних властивостей аеробної культури здійснюють, використовуючи пробірки короткого «строкатого» ряду Гісса і м’ясо-пептонний бульйон (МПБ) з індикаторними папірцями на індол і сірководень. Чисту культуру мікроорганізмів сіють петлею уколом в стовпчики середовищ ряду Гісса і, занурюючи петлю в рідину, - в МПБ. Посіви інкубують при 37 ⁰С на протязі 18-24 годин або більш довгий час і зберігають до наступного заняття. Облік здійснюють за зміною кольору індикатора та наявності пухірців газу в середині агарового стовпчика.

3. Студенти досліджують культуру анаеробних бактерій, яка виросла в середовищі Кітта-Тароцці: культуральні (характер росту в рідкому поживному середовищі), морфологічні, тинкторіальні властивості, оцінюють чистоту виділеної культури. Роблять висновок про чистоту культури.

На наступному занятті студенти здійснюють облік результатів біохімічної ідентифікації виділених культур. Результати реєструють в таблиц1 і роблять висновок про виділені культури.