66. Юридична техніка та її види:

При широкому розумінні юридична техніка охоплює: всі методи,засоби і прийоми,завдяки яким забезпечується створення писаних джерел права та їх точна реалізація в юридичній практиці.Так,до юридичної техніки відносять:

• Методи надання праву формальної визначеності (санкціонування правових звичаїв,укладання угод,створення прецендентів, нормативних правових актів, методи застосування та тлумачення права,його систематизація);

• Засоби надання праву формальної визначеності (документальна письмова форма юридичних актів, юридична термінологія, юридична конструкція тощо);

• Юридичний процес.

У вузькому розумінні юридична техніка визначається як сукупність вироблених в юриспруденції засобів і правил зовнішнього виразу в текстах різних правових актів певного правового змісту.

Відтак,предметом юридичної техніки виступають юридичні акти-документи та акти їх систематизації.Акти-документи класифікуються за різними підставами(нормативні,інтерпретаційні,нормо реалізаційні правові акти).Та з огляду на це можна вирізнити такі основні види юридичної техніки: нормотворча, нормозастосовна,інтерпретаційна,техніка систематизаціі нормативно-правових актів.

67. Законодавча техніка:

Останнім часом термін «законодавча техніка»почав вживатися стосовно розроблення проектів законів у звуженому розумінні цього поняття.Проекти нормативно-правових актів,пов’язаних із розвитком базових та фундаментальних законів,мають відповідати таким вимогам:

• Структура і зміст акта;

• Поняття і терміни,що використовуються в акті, мають точно відповідати термінології основного акта;

• Видання нормативних приписів в акті повинні бути таким,аби забезпечити єдність стилю обох актів;

• У необхідних випадках доцільно посилатися на основний акт.

Суттєво різняться між собою й структурування законів і підзаконних нормативно-правових актів:

• Первинним елементом підзаконного нормативно-правового акта є пункт; вони не містять преамбули,загальної частини,прикінцевих і перехідних положень,оформлених у самостійну рубрику; для них характерно застосування додатків і прикладів,які містяться в додатках;

• У закона-стаття.

До найголовніших правил законодавчої техніки відносять:

• Юридична конструкція-вони придають змісту нормативно-правого акта логічної стрункості,зумовлюють послідовність його викладу,визначають зв’язок між нормами права;

• Юридична презумпція-це абстрактне положення,в якому на підставі окремих приватних ознак,ситуацій,положень шляхом умовиводу робиться загальний висновок,формулюється презумпція;

• Юридична фікція-це техніко-юридичний прийом ,за допомогою якого: а)неіснуюче становище оголошується існуючим і набуває загальнообов’язкового характеру внаслідок цього закріплення в правовому приписі; б)штучно прирівнюються одна до другої такі речі,які в дійсності є різними або навіть протилежними.

• Галузева типізація-сутність цього засобу полягає в тому,що за допомогою інших прийомів нормотворчої техніки нормативні приписи викладаються таким чином,аби вони не тільки утворювали логічні норми і юридичні конструкції,а й включались у відповідну галузь права.

• Абстрактний спосіб формування приписів полягає у визначенні фактичних обставин,дій,явищ через родові ознаки.

• Казуїстичний спосіб формулювання нормативно-правових приписів часто використовується при складанні проектів законів,які регулюють відносини в публічно-правовій сфері,де діє спеціально-дозвільний режим правового регулювання і необхідне точне,максимально детальне врегулювання суспільних відносин.