2. Бар’єри в міжнародних комунікаціях

Будь-якому менеджеру-представнику МНК важливо усвідомити дію бар’єрів міжнародних комунікацій, зокрема таких їх видів:

1) мовні бар’єри;

2) бар’єри сприйняття;

3) культурні впливи;

4) невербальні комунікації.

1. Мовні бар’єри – пов’язані із різним рівнем володіння іноземними мовами представниками управлінського корпусу МНК, питаннями вибору універсальної мови міжнародного спілкування в компанії, складностями та неточностями у здійсненні перекладу, особливо технічного. Представимо типові кроки підготовки письмового звіту з використанням перекладу:

- відбір персоналом матеріалу для включення до письмового повідомлення (що будемо перекладати більш детально?);

- підготовка попереднього письмового проекту повідомлення іноземною мовою;

- доопрацювання проекту іноземною мовою (підвищення якості перекладу);

- зворотний переклад матеріалу з іноземної мови на рідну (необхідно переконатися в тому, що зміст повідомлення не змінився або не викривився);

- консультація з найбільш компетентним персоналом (інженерами, технологами), що володіє двома мовами;

- доопрацювання проекту іноземною мовою, поки він не буде придатним для подальшого використання.

2. Бар’єри сприйняття – полягають в тому, що в іншої сторони вже може бути сформована думка про МНК та її менеджерів. Джерелами формування такої думки можуть бути наступні фактори:

- рекламні повідомлення корпорації (з яких партнер по переговорам судить про корпоративну культуру, фінансове становище компанії, креативність менеджменту та маркетингу, ставлення МНК до загальноетичних норм);

- інші погляди партнерів (релігійні, ментальні, політичні);

- фактор вибірковості (слід розуміти, що партнер по переговорам міг і не мати всієї інформації про вашу компанію, тим більше – об’єктивної інформації, натомість він аналізував окремі дії, бачив далеко не всі продукти, зустрічався з окремими представниками).

3. Вплив культури – різними можуть бути культурні цінності у представників кожної зі сторін переговорів, що може призводити до непорозумінь.

4. Невербальні комунікації – передача інформації без допомоги слів – мовою тіла (пози, жести, вибір позиції), мімічними засобами (вираз обличчя, погляд, жестикуляція). Слід відзначити, що таким чином насправді передається більша частина інформації. Невербальна комунікація забезпечує меншою мірою фактичну сторону інформації, але майже повністю визначає контекст інформації, показує ставлення до неї, яке виробилося у співрозмовника, в той же час віддзеркалює враження, яке вона справила на отримувача інформації (слухача). На рис. 10.2 класифіковано види дистанцій, що визначають вибір позиції співрозмовника в просторі та суттєво впливає на якість комунікацій.

Рис. 10.2. Категорії особистого простору при міжнародному спілкуванні

Інтимна дистанція – всередньому складає до 0,45 м, її вибір допустимий лише для найближчих людей – членів сім’ї, коханих.

Особиста дистанція – 0,45-1,25 м залежно від культури та ситуації (максимальна, наприклад, у випадку зі скандинавськими народами) – відображає своєрідний особистий простір людини, в якому вона почувається комфортно та безпечно, порушувати який допускається лише найближчим особам, включаючи друзів та приятелів.

Соціальна дистанція – 1,25-2,5 м – комфортна відстань для спілкування індивіда із більшістю його оточуючих.

Публічна дистанція – 2,5-3 м – характеризує максимальну відстань, яку можливо закладати при плануванні масових заходів, так щоб забезпечити комфортне перебування людей і в той же час не порушити комунікаційних процесів. Відстань, більша за публічну не сприяє спілкуванню.