Форми контролю

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ здійснюється під час проведення практичних занять. Такий контроль складається з послідуючих напрямків:

1. проведення письмової підсумкової контрольної роботи;

2) захист звіту по кожній практичній роботі;

3) виконання контрольних модульних робіт по кожному із модулів, у переважно у вигляді тестів;

4) експрес-опитування лекційного матеріалу по 2-3 лекціям, які вже прослухали студенти.

Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю. При цьому завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (реферат).

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Зміст дисципліни	Оцінка за бальною шкалою
	МОЖЛИВО ОТРИМАТИ	НЕОБХІДНО ОТРИМАТИ
Лекційні заняття	6-30	18-30
Практичні заняття	14-35	21-35
Самостійна робота	2-25	18-25
Контрольна робота	2-10	6-10
Загалом	24-60 балів	60-100 балів
	Не зараховано	зараховано

За рішенням предметної комісії студентам, які брали участь в поза навчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за результати поточного контролю. Об’єктами поточного контролю знань студентів є: систематичність та активність роботи на практичних заняттях; виконання завдань для самостійного опрацювання; виконання модульних (контрольних) завдань.

При контролі систематичності та активності роботи на практичних заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на практичні заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю тощо.

При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці можуть підлягати: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іноземних текстів встановлених обсягів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

Підсумковий контроль знань студентів у формі Контрольної роботи.

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни, формою підсумкового контролю якої є іспит здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань . Контрольна робота відбувається у формі виконання письмових завдань.

На контрольну виносяться вузлові питання, типові комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння систематизувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

На „5” Знання студента з дисципліни «Ґрунтознавство» є міцними, системними;

студент вміє застосовувати їх для виконання практичних робіт, його (її) навчальна

діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, факти,

відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних

досягнень, зокрема оцінки 5 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної

програми з «Ґрунтознавства».

На „4”Студент знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити

основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних

ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням,

узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти

допущені помилки. Відповідь студента правильна, логічна,

обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень і в деякій мірі практичного

застосування теоретичних знань з «Ґрунтознавства».

На „3” Відповідь студента не повна, фрагментарна. Студент не може застосувати

отриманні знання у вирішенні практичних задач. Студент володіє лише

найпростішими поняттями з ґрунтознавства.

На „2” Студент відмовляється відповідати, або відповідь не правильна. Студент не

володіє найпростішими поняттями з ґрунтознавства, не виконує самостійні

завдання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. І.І. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нікорич. Грунтознавство : Підручник. – Чернівці: Рута, 2003р.

2. В.В. Добровольский. География почв с основами почвоведения. – Москва: Высшая школа, 1989г.

3. В.В. Докучаев. Русский чернозем – Москва: Госсельхозиздат, 1948г.

4. І.І. Назаренко. Грунтознавство: Навчальний посібник. Ч. 1, 2. – Чернівці: Рута, 1998 р.

Викладач _____________Зеленко А.О.

12