- •Практична робота №1
- •Теоретична частина
- •Практична робота №2
- •Теоретична частина Управління кольором фону сторінки
- •Порядок виконання роботи
- •Практична робота №3
- •Теоретична частина Теги заголовків. Зміна розміру шрифту
- •Порядок виконання роботи
- •Практична робота №4
- •Теоретична частина Параметри вирівнювання тексту
- •Порядок виконання роботи
- •Практична робота №5
- •Теоретична частина
- •Практична робота №9
- •Теоретична частина Списки визначень
- •Порядок виконання роботи
- •Практична робота №10
- •Теоретична частина Розміщення інформації в таблиці
- •Порядок виконання роботи
- •Практична робота №11
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи
- •Практична робота №12
- •Вставка малюнка на сторінку
Порядок виконання роботи
1. Відкрийте файл style.css для редагування каскадних таблиць стилів.
2. Опишіть у файлі стиль форматування таблиць:
— стиль, вирівнювання і розташування тексту в осередках заголовка;
— стиль, товщину ліній зовнішніх меж і їх колір;
— стиль тексту, його вирівнювання і розташування в осередках таблиці.
3. Збережіть зміни. Прогляньте результат у бра-узері. (Під час копіювання стилів у файл CSS не забудьте замінити знак «рівно» на «двокрапку»).
Практична робота №12
Мета роботи: Вироблення навичок розміщення на сторінці малюнків і фотографій. Практично відпрацювати технологію використання гіперпосилань на сторінці.
Вставка малюнка на сторінку
Використання зображень на сторінці пожвавлює її, робить привабливою, яскравою, індивідуальною, крім того, є ситуації, коли без них не обійтися — краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Але графічні файли мають значний обсяг, а це збільшує час завантаження сторінки, тому кращий вихід — компроміс — розумне поєднання графіки і тексту. У Інтернеті використовують графічні файли формату JPG (JPEG) — для розміщення картинок і фотографій, і формату GIF для розміщення динамічних зображень.
<IMG src=URL> — розміщення картинки на сторінці, якщо картинка в тій же теці, що і сторінка указується її ім'я, наприклад: <IMG src=dog.jpeg>, інакше указується повна адреса: <IMG src=http:// www.ecc.crimea.ua/dog.jpeg>.
аlt="Підпис до картинки" — виводиться на екран, якщо у браузера відключений режим показу картинок або картинка не знайдена;
Ш1е="Підпис до картинки" — виводиться на екран під час наведення на картинку покажчика миші;
align="~." — позиціювання картинки щодо тексту;
width="..." — вертикальний розмір картинки (значення: число) — задається в пікселях;
height="..." — горизонтальний розмір картинки (значення: число) — задається в пікселях, якщо заданий тільки один параметр, другий — змінюється пропорційно (зменшення розміру не скорочує часу завантаження).
Наприклад:
<IMG src=dog.jpeg width="300" height="200" alt= "Підпис до картинки" Ш1е="Підпис до картинки'^.
Зображенням картинки можна управляти за допомогою статичних і динамічних фільтрів, використовуючи властивості таблиць стилів:
filter — властивість стилів визначає стиль демонстрації картинки (значення: blur — створює ефект руху, fliph — відображає картинку зліва-направо, flipv — відображає картинку зверху-вниз, wave — синусоїдальне затемнення по вертикалі, Хгау — рентгенівський знімок).
Наприклад:
<IMG stile="filter: fliph" src=dog.jpeg width= "300" height="200" аИ="Шдпис до картинки" Ш1е="Шдпис до картинки">.
Є багато умов, які впливають на перегляд Web-сторінок, розрішення дисплея, встановлене на комп'ютері, встановлений розмір вікна браузера і т. д., що приводить до спотворення вигляду сторінки. Рекомендується для розташування картинок і тексту використовувати таблиці.
Використання гіперпосилань на сторінці
Гіпертекстове посилання використовується для задання зв'язків між окремими сторінками в Інтер-неті, але їх можна використовувати і для навігації по одному документу. Гіперпосилання — один з найважливіших елементів сторінки. Як посилання може виступати і текст, і малюнок. Посилання, зазвичай, синього кольору і підкреслені, при наведенні на посилання покажчика миші, вона змінює колір, а покажчик вигляд. У загальному випадку в посиланні указується URL-адреса сторінки, на яку здійснюється перехід.
URL-адреса складається з трьох частин: протоколу, вузла (сервера) Інтернету та імені файла того, що містить сторінку, на яку виконується перехід. Наприклад: http://www.crimea.ua/creat.htm/.
<А>"Елемент"</А> — тег гіперпосилання, "Елемент" — об'єкт, який відіграє роль посилання (текст або малюнок);
href=URL — атрибут, що вказує адресу документа;
href="http://www.netscape.com" — посилання вказує на документ, що знаходиться в мережі Ін-тернет;
href="file:///C:/temp\text.txt" — посилання вказує на документ на локальному диску;
href="../my web/my photo.jpeg" — посилання вказує на документ, що знаходиться в теці того ж рівня;
href="./my web/my photo.jpeg" — посилання вказує на документ, що знаходиться у вкладеній теці;
href="mailto:kalamit@ecc.crimea.ua" — викликає діалог відправки електронного повідомлення за вказаною адресою;
title="IIiflnHC до посилання" — виводиться на екран у разі наведення на посилання покажчика миті (якщо посилання на великий документ або малюнок правила хорошого тону рекомендують указувати тут розмір файла).
Приклад:
<А href="http://www.netscape.com">"CaftT програми NetScape"</A>.
Як посилання може використовуватися малюнок:
<А href="http7/www.mcp.com/que/"> <IMG SRC="gifs /quelogo.gif > </А>.
У тексті сторінки гіперпосилання виділяються кольором, підкресленням, у випадку наведення на посилання покажчик миші змінює вигляд. Тег BODY має атрибути, які дозволяють змінити кольори посилань:
link="." — колір посилань, що не використовувалися, на сторінці (задається стандартним способом);
vlink="." — колір посилань, що використовувалися, на сторінці (задається стандартним способом).
alink="." — колір активного посилання на сторінці (задається стандартним способом).
Гіперпосилання можуть використовуватися і на одній сторінці або документі (дуже зручно, якщо документ великий). Для такого документа необхідно описати і посилання, й елементи, на які вони вказують.
<А пате="ЬаЬ1"><Н2>"Мои увлечения"</Н2> </А> — елемент (якір) — розділ на сторінці, на який указує посилання.
<А href="#Labl">'yiwe4eHHH'</A> — посилання на розділ сторінки.
Порядок виконання роботи
1. Відкрийте сторінку «Перший досвід».
2. У розділ сторінки «Про себе» вставте своє фото.
3. Змініть вирівнювання фото щодо тексту.
4. Перевірте зміну розташування фото і тексту у разі зміни розмірів вікна браузера.
5. Створити таблицю, що містить один рядок і два осередки.
6. Помістити в один осередок фото, а в іншу текст.
7. Перевірити зміну розташування фото і тексту у випадку зміни вікна браузера.
8. На початку сторінки розташуйте новий розділ «Зміст», до якого включіть назви розділів своєї сторінки.
9. Елементи змісту оформте у вигляді посилань на розділи.
10. Заголовки розділів доповніть якорями.
11. Перевірте роботу посилань на сторінці.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №13
Мета роботи: Отримати навички розміщення на сторінці зображення-карти.
Створення зображень-карт на Web-сторінці
Зображення-карти роблять сторінку наочною, зрозумілою, інформативною і красивою. Суть зображення-карти в тому, що як гіперпосилання використовується частина великого графічного зображення (малюнка або фотографії). Принцип роботи гіперпосилання звичайний (перехід здійснюється клацанням миші), але зображення необхідно підготувати й описати в сторінці. Є спеціальні програми для підготовки й опису зображень-карт (MapThis) — робота полягає в заданні координат активних областей зображення. Одиницею вимірювання є піксель. Задати координати активним областям зображення можна, використовуючи графічний редактор Paint. Опис карти, зазвичай, розташовують відразу після тега <IMG>, що описує зображення.
<IMG src="URL" usemap="#Ha3Ba"> — розміщення на сторінці зображення, "#назва" — якір для тегів, що описують карту;
<МАР пате="назва">. </МАР> — розділ опису карти;
<AREA shape=rect cords="10, 10, 100,100"
href="URL"> — опис активної області зображення;
shape=rect — форма зображення (значення: rect
— прямокутник, circle — коло, poly — багатокутник, default — неописані частини зображення);
coords — координати фігури (для rect лівого-вер-хнього і правого-нижнього кутів, для circle координати центру і радіус, для poly координати всіх кутів
— перший кут описується і в кінці); href="URL" — посилання вказує на документ,
задається стандартним чином, див. пр. роботу №23; Ш1е="Підпис до фрагмента-посилання" — виводиться на екран у випадку наведення на картинку покажчика миші.
Порядок виконання роботи
1. Підготуйте фотографію класу для використання як карти — за допомогою редактора Paint опишіть координати меж зображення своїх друзів на фотографії. Відкрийте сторінку «Перший досвід» для редагування HTML-коду.
2. У розділі «Про себе» розташуйте фотографію класу й опишіть її як зображення-карту. Для посилань використовуйте зображення своїх друзів.
3. У значенні атрибуту title вкажіть імена друзів.
4. Перевірте роботу карти на сторінці.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №14
Мета роботи: Отримати практичні навички організації навігації по сайту за допомогою фреймів.
Прості сайти. Навігація по сайту з використанням фреймів
Сайт — це сторінки, об'єднані однією тематикою й оформлені в однаковому стилі, і що належать одній особі або компанії. Навігація на сайті організована за допомогою гіперпосилань. Структура сайту (зв'язки між сторінками) може бути різною. Найбільшою популярністю користуються сайти організовані з використанням фреймів. Фрейми — це області, що створюються у вікні браузера для одночасного перегляду декількох документів. Фрейми підвищують інформативність, наочність, зрозумілість сайту, полегшують навігацію по сайту, позбавляють від прокручування сторінки.
Для створення сайту з фреймами розробляється структура сайту (layout) і зміст інформаційних сторінок (content). Інформаційні сторінки мають традиційну структуру HTML-документа.
Опис структури сайту має наступний вигляд:
<HTML>
<HEAD><TITLE>...</nTLE>...</HEAD>
<FRAMESET ...> — опис зовнішнього вигляду вікна браузера (способу розбиття на окремі області) має атрибути:
cols ="50%, 50% " — вертикальне ділення на дві рівні області;
rows="150, 30% ,*" — горизонтальне ділення на З області, перша — 150 пікселів, друга — 30% екрану, третя — все, що залишилося;
frameborder=l — об'ємна рамка між областями;
framespacing= п. — ширина рамки між областями в пікселях.
<FRAME пате="ім'я фрейма" src="URL"> — опис першої області (фрейма), непарний тег, має атрибути:
пате="ім'я фрейма" — локальне (індивідуальне) ім'я області, використовується браузером під час переходів по сторінках;
src="URL" — адреса сторінки, що відкривається в області за замовчуванням;
noresize — не має значення, забороняє змінювати межі завантажених фреймів;
scrolling="..." — управляє прокручуванням усередині області [значення: Yes — смуги показуються обов'язково; No — прокручування заборонено (використовується в банерах); Auto — смуги прокручування показуються у разі необхідності (значення за замовчуванням)];
longdesc="URL" — адреса файла з описом фрейма (використовується замість title при описах великого об'єму);
frameborder= n — задає рамку навколо фрейма [значення: 1 — створити рамку; 0 — рамку не створювати];
marginheight= n — величина відступу сторінки від верхнього і нижнього країв фрейма в пікселях;
marginwidth= n — величина відступу сторінки від лівого і правого країв фрейма в пікселях;
<FRAME _>
<NOFRAMES>...</NOFRAMES> — розділ виводиться на екран браузерами, що не підтримують фрейми.
</FRAMESET>
</HTML>
Приклади опису областей:
<FRAMESET cols ="50%, 50% ".„> <FRAME пате="фрейм 1"...> <FRAME пате="фрейм 2"...> </FRAMESET>
Фрейм 1 Фрейм 2
<FRAMESET rows ="50%, 50% "...> <FRAME пате="фрейм 1"...> <FRAME пате="фрейм 2"...> </FRAMESET>
Фрейм 1 Фрейм 2
<FRAMESET rows ="25%, 50%, 25% "...> <FRAME пате="фрейм 1"...> <FRAMESET cols ="50%, 50% "...> <FRAME пате="фрейм 2"...>
|
Фрейм |
|
Фрейм |
|
Фрейм 3 |
|
Фрейм |
|
<FRAME пате="фрейм 3"...>
</FRAMESET>
<FRAME пате="фрейм 4".„>
</FRAMESET>
Атрибути гіперпосилань доповнюються новою властивістю:
<А target='^peicM 1" .> — визначає властивість посилання [значення: "фрейм 1" — локальне ім'я області (фрейма), у якій буде відкрито документ, на який указує гіперпосилання; _parent (або _top) — посилання вказує на сторінку без фреймів; _self — документ, на який указує посилання, відкриється усередині поточної області; _blank — документ, на який указує посилання, відкриється в новому вікні].
<IFRAME „>_</IFRAME> — плаваючий фрейм (область із смугами прокручування) для перегляду на сторінці іншого документа в окремому вікні, окрім стандартних атрибутів (name, src, scrolling, longdesc, frameborder, marginheight, marginwidth, target) додатково має:
width= n — ширина вікна в пікселах (за замовчуванням 300);
height= n — висота вікна в пікселях (за замовчуванням 150);
Порядок виконання роботи
1. В окремій паппі «Мій сайт» підготуйте файли для сайту.
Файл home.htm
<HTML> <HEAD>
<TITLE> Головна сторінка </TITLE> <HEAD> <BODY>
<!—В основну частину сторінки скопіюйте фрагмент вітання із сторінки "Перший досвід" — > <А href="index.htm">'no4ani перегляд"</А> </BODY> </HTML>
Файл index.htm
<HTML>
<HEAD>
<TITLE> Структура сторінки </TITLE>
<HEAD>
<FRAMESET frameborder=l framespacing=5
cols="20%,80%"> <FRAME name="menu" NORESIZE
src="menu.htm">
<FRAME name="texts" src="framesl.htm"> </FRAMESET>
^- /ТІТЧМГТ -»
Файл menu.htm
<HTML>
<HEAD>
<TITLE> Лівий фрейм — меню </TITLE>
<HEAD>
<BODY>
<A target=_parent href="home.htm"> Головна
сторінка </А> <A target="texts" href="framesl.htm">
Біографія</А> <A target="texts" href="frames2.htm">
Захоплення</А> <A target="texts" href="frames3.htm">
Досягнення</А>
<!—Якщо на вашій сторінці "Перший досвід" є інші розділи, підготуйте посилання і для них—> </BODY> </HTML>
Файл framesl .htm
<HTML>
<HEAD>
<TITLE> Правий фрейм — Біографія
</TITLE>
<HEAD>
<BODY>
<!—В основну частину сторінки скопіюйте фрагмент Біографія із сторінки "Перший досвід"—>
</BODY>
</HTML>
Файл frames2.htm
<HTML>
<HEAD>
<ТПХЕ>Правий фрейм — Захоплення
</TITLE>
<HEAD>
<BODY>
<!—В основну частину сторінки скопіюйте фрагмент Захоплення із сторінки "Перший досвід"—>
</BODY>
</HTML>
Файл frames3.htm
<HTML>
<HEAD>
<ТІТЬЕ>Правий фрейм — Досягнення
</TITLE>
<HEAD>
<BODY>
<!—В основну частину сторінки скопіюйте фрагмент Досягнення із сторінки "Перший досвід"—>
</BODY>
</HTML>
2. Доповніть створені файли відповідними фрагментами зі сторінки «Перший досвід». Доповніть заголовки файлів МЕТА визначеннями і стилями сторінки «Перший досвід».
3. Перевірте роботу гіперпосилань на сайті.
говий індекс, потім кореспондент повинен опустити циста v поштову скриньку. Після цього він вже може не турбуватися, як саме цей ЦИСТ буде доставлено до адресата (одержувача). Це перший рівень моделі поштового зв'язку.
Кореспонденцію з поштових скриньок збирають місцеві поштові служби. Це другий рівень взаємодії кореспондентів. Для того, щоб лист досяг адресата в іншому місті, він переправляється разом з іншими листами у поштове відділення цього міста — залежно від відстані між ними автомобілем, поїздом, пароплавом або літаком. Це ще один рівень багаторівневої моделі передавання повідомлення поштою. Поштове відділення, яке отримало листа, доставляє його у поштову скриньку одержувача.
Наголосимо — користувача не турбує, як саме лист буде доставлено до адресата. Все, що він повинен зробити, це використати відповідний «протокол» і помістити лист у поштову скршгьку.
Оскільки числова адресація (197.123.50.199) незручна для використання її людиною, в мережі Internet числовим адресам ставляться у відповідність імена. Ім'я складається з декількох частин, розділених крапкою. Наприклад, Web-сервер компанії Microsoft має ім'я www. microsoft. com, а сервер каналу «1+1» — www. Ip] us 1. kiev. ua. Імена, записані у такій формі, називають доменними.
Перед тим як два комп'ютери почнуть взаємодію, повинна існувати можливість визначення за доменним ім'ям відповідної IP-адреси. Цим займаються спеціалізовані комп'ютери в мережі, які називають DNS-сервери (Domain Name Service, доменна служба імен). Коли необхідно перетворити доменне ім'я в ІР-адресу, комп'ютер, що ініціює з'єднання, звертається із запитом до DNS-cep-вера. Сервер DNS приймає ім'я, наприклад, www. relc. com, а повертає IP-адресу (193.124.229.197).
Internet має кілька служб, зокрема, електронну пошту, телеконференції (дискусійні групи), передавання файлів тощо. Більшість документів із різноманітною інформацією з різних галузей знань мають гіпертекстовий формат. Службу Інтернет, яка управляє передаванням таких документів, називають Woi 1*1 Wide Web (Web, WWW). Цим же терміном або простором И'І'/і ннїИМЮТ* обширну сукупність Web-документів, між якими існують гіпер........іі їм і і п
Поняття «гіпертекст» має досить дарню історію Ноно тип.....и., гику
філософії та комп'ютерних гехнологій ще \ сс|.....!І1 • ' і.....НІМО
основою гіпертексту стали сформульовані Н Ііуии \{\{Н
ііійііого письма, які він докладно виспітліні; і йти».
■ 6Q-x роках Т. Нельсон і Д ИнгильСтрі і .....огії
опрацювання інформації, роіроОн 11 г».
і ІПІ рТСКСІ і ' ПОІ її і.ііпіч її.і п..... і і броу-
:с/)ів (програм для завантаження та перегляду Web-документів) ці посилання підкреслюються або виділяються іншим кольором. Якщо клацнути лівою кнопкою миші на гіперпосиланні, то програма перегляду гіпертексту завантажить документ, на який вказує посилання. Таким чином, сторінка набуває властивості інтерактивності. У деякому розумінні, завдяки гіпертексту, інформація у WWW організована за тим самим принципом, що і в людському мозку.
Окремі документи, які складають простір Web, називають Web-сторінками. Web-сторінки зберігаються на жорстких дисках Web-серверів. Web-сервери — це спеціалізовані комп'ютери з відповідним програмним забезпеченням, яке дає можливість доступу користувачів до Web-сторінок; це програмне забезпечення також називається Web-сервером.
Групу сторінок, присвячену певній темі та розміщену в певному каталозі Web-сервера, називають Web-вузлом або Web-сайтом. Один фізичний Web-сервер може містити кілька Web-сайтів.
Web-сторінки мають вигляд звичайних текстових документів, в які введено вказівки форматування. Принцип роботи броузера полягає в інтерпретації цих вказівок. При відображені таких документів броузером самі вказівки не відображаються, проте впливають на спосіб відображення решти частини документу. Згадані вказівки називають дескрипторами або тегами. З їх допомогою текст можна робити кольоровим, використовувати шрифти різного розміру, вбудовувати мультиплікацію, відео фрагменти тощо. Формат дескрипторів задається в описі спеціальної мови розмітки. Вона називається мовою розмітки гіпертексту-HTML (HyperText Markup Language). Наприклад, вигляд головної сторінки сайта InterNetri (www. internet ri. net) та її код подано на рис. 1.2.
Документи, розмічені за допомогою цієї мови, називають HTML-документами. HTML-документи мають розширення .htm або .html.
Інколи процес розробки Web-документів засобами мови HTML називають Web-програмуванням. Проте слід розуміти, що HTML не є мовою програмування у звичайному розумінні, а є мовою розмітки (опису). Термін Web-програмування мовою HTML має історичне походження. У посібнику використовується термін Web-програмування, під яким розуміємо процес розробки Web-документів (і не лише засобами HTML).
Мова HTML розроблена спеціально для Web. її популярність забезпечують зокрема такі властивості:
— документ, створений за допомогою деякої програми, наприклад текстового редактора, часто важко (а іноді і неможливо) використовувати в іншій програмі; HTML у цьому відношенні є універсальною;
— HTML — це відкритий стандарт;