25. Складання звіту про технічний стан будівельних конструкцій за результатами їх обстеження.

У звітові висвітлюються такі питання:

1) На основі якого наказу призначений склад комісії, терміни обстеження, завдання та ким воно видане.

2) Перелік документів, які використовувала комісія при обстеженні.

3) Короткий опис архітектурно-планувального рішення будівлі і основних несучих конструкцій.

4) Технологія виробництва на об’єкті, умови експлуатації, агресивність середовища.

5) Результати натурного обстеження всіх конструкцій, основні дефекти, можливі наслідки.

6) Міцнісні характеристики матеріалів конструкцій.

7) Данні про фактичне навантаження на конструкцію.

8) Результати перевірних розрахунків конструкцій з урахуванням реальних розрахункових схем навантажень, дефектів і послаблень перерізів.

9) Висновки про несучу спроможність основних конструкцій і першочергові заходи для забезпечення безпеки людей, рекомендації по ремонту або підсиленню конструкцій, необхідність у подальшому спостереженні.

10) Заходи з техніки безпеки.

Якщо звіт складений для оцінки ринкової вартості, необхідно вказати фізичний знос окремих конструкцій і будівлі в цілому, перелік фізичних дефектів усунених або ні.

26. Порівняльний аналіз корозійної стійкості конструктивних елементів в залежності від форми та розмірів їх поперечного перерізу.

Кількісні показники інтенсивності корозії визначаються в основному величиною питомого поверхневого контакту а конструктивного елемента з атмосферою, так званою злитністю перерізу: а = р/А (де р — периметр перерізу, А — площа перерізу).

Конструктивні елементи, які мають велику товщину і меншу поверхню, а також замкнуті перерізи (з герметизацією внутрішніх порожнин) матимуть менший корозійний знос. Тут на корозію до певної міри впливає і стан поверхні елемента, зокрема міцність окалини після прокатки.

Злитність в деякій мірі характеризує поверхню, що піддається дії агресивного середовища. По цьому показнику можна кількісно порівнювати різні елементи конструкції, що мають ту або іншу форму перетину і конструктивні розміри.

А. І. Кікін запропонував злитність визначати через відносний коефіцієнт стійкості проти корозії:

Р = А/0,383р

де, А — площа перерізу; р — зовнішній периметр; 0,383 — коефіцієнт стійкості проти корозії перерізу з кутиків завтовшки 8 мм

Проте слід пам'ятати, що використання показника злитності при проектуванні буде достатньо прийнятним тільки при рівномірній корозії на всіх ділянках по периметру перерізу. Часто умови експлуатації конструкцій зумовлюють яскраво виражену нерівномірність корозійного процесу, що вимагає додаткових критеріїв оцінки корозійної стійкості елементів.

27. Призначення та форми відомостей дефектів, які складають при обстеженні конструкцій.

Група	N всередині групи	Найменування дефекту (пошкодження)	Ескіз	Категорія за значущістю щодо робото спроможності конструкції і ступеня небезпеки дефекту	Гранично допустимі значення при технічному стані		При-мітки
					Справному	Роботоспро-можному
11	1	Розвиток під шаром фарби вогнищ корозії і виник­нення іржі на поверхні	-	В	Не допускається	Перевіряється розрахунком	-
12	1	Невідпо­відність марки сталі проекту	-	А	Не допускається	Установлюються за даними спеціального аналізу	-
	2	Заміна перері­зів елементів, ви­дів з'єд­нань тощо	-	А	Не допускається	Перевіряється розрахунком	-

Табл.1. Форма відомості дефектів

Дефекти і пошкодження сталевих конструкцій залежно від їх виду, характеристики, місцезнаходження поділяються на групи:

1 - послаблення поперечного перерізу, розрив або відсутність елемента;

2 - тріщини в основному металі або пришовній зоні;

3 - тріщини у зварних швах;

4 - дефекти зварних швів або відсутність шва;

5 - загальне викривлення;

6 - місцеві викривлення або вм'ятини;

7 - послаблення або відсутність болтів та заклепок;

8 - дефекти заклепок;

9 - зміщення відносно проектного положення;

10 - зазори у місцях сполучення елементів або конструкцій;

11 - корозійні пошкодження і руйнування захисних покриттів;

12 - інші дефекти і пошкодження.

При заповненні експлуатаційних або інших технічних документів рекомендується посилатися на зазначені групи і номери всередині групи (див. табл.1.).

Найзручніше зазначати код дефекту у формі двох чисел, поділе­них крапкою (номер групи і номер всередині таблиці). Наприклад, "1.5".

Зазначена у табл.1 категорія дефекту або пошкодження є найбільш небезпечною з можливих, тобто припускається, що розгляду­ваний дефект має істотні розміри і належить до одного із основних елементів конструкції.

Дефекти і пошкодження елементів конструкцій, залежно від значущості даного елемента щодо роботоспроможності конструкції в цілому, а також від ступеня небезпеки дефекту або пошкодження, по­діляються на три категорії - А, Б і В:

до категорії А належать дефекти і пошкодження особливо від­повідальних елементів і з'єднань, які становлять безпосередньо не­безпеку для руйнування;

до категорії Б належать дефекти і пошкодження, які не становлять в момент виявлення безпосередньої небезпеки для конструкцій, але в подальшому можуть викликати пошкодження інших елементів (вузлів, з'єднань) і при розвитку перейти до категорії А;

до категорії В належать дефекти і пошкодження, що не нале­жать до категорії А і Б, наявність яких не пов'язана з загрозою руйнування.