- •Визначення залежності в’язкості рідини від її температури
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.2. Завдання
- •1.3. Послідовність виконання роботи
- •1.4. Визначення коефіцієнтів емпіричного рівняння
- •1.5. Оцінка точності розв’язку задачі
- •Визначення параметрів потоку рідини
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.2. Послідовність виконання роботи
- •Режим руху рідини і поле швидкостей
- •3.1. Теоретичні відомості
- •3.2. Опис установки
- •3.3. Послідовність виконання роботи
- •Експериментальне дослідження рівняння Бернуллі для краплинної рідини
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.2. Опис установки
- •4.3. Послідовність виконання роботи
- •Експериментальне дослідження рівняння Бернуллі для газів із змінною густиною
- •5.1.Теоретичні відомості
- •5.2. Послідовність виконання роботи
- •Експериментальне визначення параметрів потоку через отвір у тонкій стінці
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.2. Послідовність виконання роботи
- •Експериментальне визначення параметрів напорного потоку в’язкої рідини
- •7.1. Теоретичні відомості
- •7.2. Послідовність виконання роботи
- •Вивчення параметрів безнапірного потоку
- •8.1. Теоретичні відомості
- •8.2. Послідовність виконання роботи
2.2. Послідовність виконання роботи
2.2.1. Накреслити в масштабі переріз через який протікає рідина (повітря).
2.2.2. Виміряти у 20-25 характерних точках швидкість рідини (повітря), що протікає.
2.2.3. Розбити переріз на 5-6 зон із наближено сталою швидкістю і нанести їх на рисунок з значенням швидкості.
2.2.4. Розрахувати значення витрат, середньої швидкості і коефіцієнта Коріоліса.
2.2.5. Зробити висновки з роботи.
Запитання для самоконтролю
1. Поняття лінії течії, елементарного потоку.
2. Визначення витрат рідини.
3. Поняття коефіцієнта Коріоліса, його фізичний зміст.
4. Визначення витрат і середньої швидкості течії рідини.
Лабораторна робота № 3
Режим руху рідини і поле швидкостей
Мета роботи – візуальне спостереження і розрахунок режимів руху рідини, визначення числа Рейнольдса і побудова графіка розподілу швидкостей.
3.1. Теоретичні відомості
Існує два режими руху рідини: ламінарний, при якому окремі елементарні потоки, переміщуючись, не змішуються між собою, і турбулентний, коли елементарні потоки інтенсивно й безладно перемішуються.
Дослідами встановлено, що ламінарний потік переходить у турбулентний залежно від критичної безрозмірної величини, яка названа числом Рейнольдса:
, (3.1)
де v – швидкість потоку; d – діаметр трубопроводу; υ – кінематична в'язкість; D – гідравлічний діаметр (для некруглих трубопроводів).
Число Рейнольдса можна подати у вигляді:
, (3.2)
де ρ – густина рідини; μ – динамічна в’язкість.
З останнього виразу стає ясним фізичний зміст числа Рейнольдса Re – відношення подвоєного гідродинамічного тиску до дотичної напруги.
Значення числа Рейнольдcа Re, що відповідає переходу ламінарного режиму в турбулентний і навпаки, називається критичним. Експериментальними дослідами встановлено, що для труб круглого перерізу значення Re кр становить від 1000 до 2320. При розрахунках треба користуватися загальноприйнятим Re кр=2320.
Зміна режиму руху, коли досягнуто Re кр, зумовлена тим, що один режим втрачає стійкість, а інший – набуває. Якщо Re < Re кр, ламінарний рух є стійким. Штучна турбулізація потоку загашається впливом в’явкості, і ламінарний рух відновлюється. Якщо Re > Re кр, турбулентний рух стійкий.