Розрахунок основних показників майнового стану зат “Атлант Плюс”

Показник	на кінець 2007 р.	на кінець 2008 р.	на кінець 2009 р.
1.1. Коефіцієнт ОЗ в активах	0,34	0,28	0,16
1.2. Коефіцієнт оборотних виробничих засобів	1,17	1,14	1,15
1.3. Коефіцієнт мобільності активів	1,36	1,83	2,25
1.4. Kоефіцієнт зносу ОЗ	0,59	0,62	0,7

Джерело: розраховано автором на основі звітності ЗАТ “Атлант Плюс” за 2007-2009 рр.

Кофіцієнт основних засобів в активах з 0,34 на початок періоду зменшився до 0,16 на кінець періоду, що є позитивним.

Коефіцієнт оборотних виробничих засобів показує кількість оборотів, яку здійснюють виробничі засоби протягом звітного періоду. Коефіцієнт за період зменшився з 0,17 на початку до 0,15 на кінець періоду, що є негативним.

Коефіцієнт мобільності активів характеризує потенційну можливість перетворення активів у ліквідні засоби. Він збільшується з 1,36 до 2,25, що свідчить про збільшення потенційної можливості перетворення активів у ліквідні засоби.

Знос основних засобів на підприємстві невеликий 5,9% на початок періоду та 7% на кінець, що свідчить про те що на підприємстві встановлено нове обладнання. За аналізований період Кз постійно зростає, це негативна тенденція, вона повинна викликати занепокоєння менеджерів.

Розглянувши основні показники фінансового стану ЗАТ “Атлант Плюс”, можна зробити наступні висновки, що в цілому фінансовий стан підприємства є нестійким і капітал підприємства здебільшого вкладений у фінансування неліквідних активів.

Аналіз основних показників економічної діяльності й фінансового стану дозволяють зробити висновки, що підприємство є збитковим, погіршуються показники ефективності використання ресурсів, діяльність є нерентабельною, фінансовий стан ЗАТ “Атлант Плюс” є нестійким.

1. 2. Наукові підходи до визначення сутності стратегічного управління підприємством

У науковій літературі виділяють кілька підходів до визначен­ня сутності та змісту стратегічного управління:

1. Дизайнерський підхід  це спроба досягти відповідності між характеристиками організації та її можливостями в зовнішньому середовищі.

Цей підхід може бути застосований до ЗАТ “Атлант Плюс” як спроба досягнення чи збігу внутрішніх і зовнішніх можливостей. Формування ефективної стратегії для підприємства має бути продуманим свідомим процесом, що можливий лише за умов добре вивченої ситуації.

ЗАТ “Атлант Плюс” має свої сильні і слабкі сторони, а зовнішнє середовище  це засіб досягнення поставленої мети, джерело загроз і можливостей. Спираючись на дизайнерський підхід модель побудови стратегії має бути достатньо проста, неформальна та індивідуальна.

2. Формальний підхід  це створення стратегії як відносно ізольованого систематичного процесу формального планування, що складається з окремих етапів.

Формальний підхід до стратегічного управління ефективно застосовується в бюрократичних організаціях із централізованим управлінням, що діють у простих, стабільних, передбачуваних умовах. Найважливішим моментом реалізації стратегії за такого підходу є  декомпозиція, тобто поділ стратегії на субстратегії, що зумовлює виникнення ієрархії.

Даний підхід не може бути застосований до досліджуваного нами підприємства, адже він можливий в умовах відносно стабільного зовнішнього середовища. При підвищенні динаміки змін середовища ефективність даного підходу різко зменшується.

Відмова від пошуку й аналізу альтернативних рішень, втрата гнучкості організації, спроможності до інновацій, не врахування об’єктивного стану галузі, недооцінка потенціалу внутрішнього середовища, неефективність стратегічного планування в умовах динамічного оточення і невизначеності  всі ці фактори унеможливлюють застосування формального підходу до даного підприємства.

3. Аналітичний підхід  це процес формування стратегії як вибору ключової стратегічної позиції фірми, що ґрунтується на аналітичних розрахунках і залежить від галузевої структури ринку.

Аналітичний підхід до стратегічного управління застосовують у компаніях із бюрократичною (філіальною, глобальною) структурою управління, що діють у галузях масового виробництва предметів споживання в простому, стабільному, структурованому, кількісно вимірюваному бізнес-середовищі.

Даний підхід не може бути застосований до ЗАТ “Атлант Плюс” йому притаманна зайва увага дозовнішнього середовища підприємства, а не до його внутрішніх можливостей; статичність аналізу та надмірна увага до конкуренції, а не до співробітництва. Він відіграє важливу роль у розробці стратегій компаній у стабільних, статичних умовах, але він малоефективний у динамічному середовищі, тому що не бере до уваги багато випадкових факторів.

Аналітики ізольовані в центральних офісах від реальних процесів бізнесу, а надмірна увага до розрахунків часто перешкоджає навчанню та творчості та негативно впливає на рівень залучення спеціалістів у процес розробки стратегії.

4. Підприємницький підхід  це процес формування стратегії, що базується на життєвому досвіді, інтуїції та баченні підприємця-керівника організації.

Цей підхід не може бути застосований для даного підприємства, оскільки формування стратегії повністю залежить від однієї людини. Керівник особисто розробляє стратегію, а організація повністю залежить від його диктату. Проблеми організації при цьому мають другорядне значення.

Даний підхід ефективний лише у перші роки існування організації, на етапі її становлення, вибору напряму розвитку й оволодіння ринковою нішею.

5. Навчальний підхід  у сучасному складному та динамічному середовищі не варто дотримуватися заздалегідь розробленої стратегії, її слід створювати поступово, у міру розвитку організації.

Цей підхід може бути застосований до ЗАТ “Атлант Плюс”, адже навички організаційного навчання допомагають адаптуватися до постійних змін. Стратегія виникає тоді, коли люди, діючи індивідуально чи колективно, вивичають ситуацію, що складається, визначають достатність можливостей в організації справитися з нею і формують в остаточному підсумку схему своєї поведінки, тобто стратегію.

Навчальний підхід до стратегічного управління ефективно застосовують в організаціях, що діють у складному, динамічному, малопередбачуваному середовищі.

6. Політичний підхід  це процес боротьби за вплив в організації та на галузевому ринку.

Даний підхід не може бути застосований до досліджуваного нами підприємства, адже виникаючі стратегії мають спонтанний характер і приймають форму позицій, а не реальної перспективи.

Формування стратегій залежить від владних і політичних сил. Це стосується процесів як усередині організації, так і в зовнішньому середовищі.

Розробка стратегії розглядається як інструмент, що дає змогу забезпечити зростання впливу організації за допомогою контролю над діями інших агентів ринку. Політика як система впливу забезпечує зайняття лідерських позицій найсильнішими членами організації.

Наслідком застосування політичного підходу до процесу стратегічного управління може стати дезорганізація та параліч діяльності, тому що призначення ЗАТ “Атлант Плюс”  надання послуг, а не продукування політичних інтриг і конфліктів.

7. Трансформаційний підхід  стратегічне управління зводиться до адекватної реакції на зміни в зовнішньому оточенні за допомогою трансформації організації.

Цей підхід може бути застосований для даного підприємства, оскільки трансформаційний підхід пердбачає перехід організації з одного стану в інший відповідно до змін зовнішнього середовища. Підприємство має адекватно реагувати на ці зміни, щоб продовжувати свою діяльність.

Зміна періодів стабільного стану конфігурації та перехідного процесу трансформації з часом утворює схематичну послідовність (концепція життєвих циклів організації).

Отже, проаналізувавши підходи до визначення сутності стратегічного управління підприємством, можемо зробити висновки, що до ЗАТ “Атлант Плюс” можуть бути зостосовані такі підходи формування стратегії як : дизайнерський, навчальний та трансформаційний.